МЕТОДОМ ПРЯМОЇ КУТОВОЇ ЗАСІЧКИ

Необхідно зробити зйомку камери (частини коридору навчального корпусу, зазначеної викладачем) методом прямої кутової зарубки. У якості вихідних даних приймаються координати точки (рис. 4.8), обчислені по формулі

У точках знімального обґрунтування і , зазначених викладачем, встановіть одночасно два теодоліти 2Т30М и приведіть їх у робоче положення. Рулеткою двічі вимірьте відстань між точками і – і висоти приладів й . за допомогою орієнтира– бусолі визначте магнітний азимут лінії . Для цього на теодоліті, встановленому в точці , закріпіть бусоль. Повертаючи теодоліт навколо вертикальної вісі обертання, доможіться того, щоб стрілка бусолі вказувала точно на північну мітку і візьміть відліки по горизонтальному колу і . Потім наведіть зорову трубу на точку і візьміть відліки по і . Одночасно наведіть теодоліт, встановлений на точці В, на точку А и візьміть відліки по і .

Для зйомки камери необхідно фіксувати за допомогою ліхтаря чи іншим доступним методом її характерні (кутові) точки 1, 2, 3, … 8 (див. рис. 4.8).

Зафіксувавши кутову точку камери, наведіть зорову трубу на світлову пляму ("зайчик") одночасно двома теодолітами і візміть відліки і по горизонтальному і вертикальному колах. Якщо точка, що знімається, знаходиться на одному рівні з точками установлення приладів, відліки по вертикальному колу (ВК) можна не брати.

Закінчивши виміри напрямків на станції, наведіть зорову трубу на вихідну точку (А чи В) і візьміть контрольні відліки по ГК, що повинні збігатися з первісними КЛ_В (КЛ_А).

Всі обмірювані величини й відліки запишіть у польовий журнал (таблиця 4.12).

7.4 Математична обробка результатів зйомки.

7.4.1 Обчислення вихідних координат.

Координати точки визначаються в залежності від варіанта студента по формулах (4.42), а координати точки – рішенням прямої геодезичної задачі по формулах

(4.43)

де – обмірювана відстань між точками і ;

– дирекційний кут лінії (магнітний азимут).

Дирекційний кут приймається рівним магнітному азимуту.

Відмітки точок і прийміть рівними.

 

Таблиця 4.12 – Журнал кутових засічок

Місце зйомки:_______________Дата______________

Склад бригади________________________________

Прилад 2Т30М №_____________№_______________

L_AB = __________i_A = ____________i _B = ___________

Точки	Вимір напрямку
ст	нав.	гор. коло	верт. коло
КЛ	КП	КЛ	КП
А	сев.	КЛС	КПС	-	-
В	КЛВ	КПВ	-	-
…	КЛ1     КЛ8	КП1     КП8	-     КЛ8	-     КП8
Bк	КЛ1'
В	А	КЛА	КПА	-	-
…	КЛ1   КЛ8	КП1   КП8	КЛ8	КП8
Ак	КЛ1'

 

7.4.2 Горизонтальні кути і обчислюються в таблиці 4.13 як середні різниці відліків на напрямках на відповідні точки

(4.44)

Таблиця 4.13 – Обчислення горизонтальних вертикальних кутів

Точки	Обчислені кути
стоян-ня	наве-дення	горизонтальні	вертикальні
КЛ	КП	сере-дні
А	… i …	КЛВ – КЛi	КПВ – КПi
В	… i …	КЛi - КЛА	КПi - КПА

 

Вертикальні кути обчислюються по однієй з формул:

. (4.45

Обчислені середні кути занесіть у таблиці 4.14, 4,15.

7.4.3 Обчислення координат кутових точок камери.

Планові координати шуканих точок обчислите в таблиці 4.14, використовуючи формули прямої кутової засічки

(4.46)

 

 

Таблиця 4.14 – Обчислення планових координат кутових точок

Точ-ка	Шукані координати, м	Обчислені горизонт. кути	Шукані координати, м
XA	YA	XB	YB	ai	bi	Xi	Yi
…

 

Відмітки точок камери, що не лежать на одному рівні з точками знімального обґрунтування і , обчисліть в таблиці 4.15 у наступному порядку:

− обчислюються горизонтальні відстані від точок і до кожної з точок, що знімаються

(4.47)

− обчислюються перевищення між точками і і кожною з точок, що знімаються, і середні перевищення

(4.48)

де - висота приладу.

− обчислюються відмітки точок, що знімаються

(4.49)

7.4.4 Обчислення обсягу знятої камери.

Обсяг камери обчисліть методом середнього перетину з формули

, (4.50)

де – площі відповідно нижньої і верхньої основ;

h_ср – середня висота камери.

Таблиця 4.15 – Обчислення відміток кутових точок

Точка	Координати, м	Гориз. довжи-на	Обчисле-ні верти- кальні кути	Перевищення, h, м	Відмі-тка , м
ст	виз				обчис лене	сере-днє
А	-							-	-
-	i			-	-	-	-
В	-							-	-

Примітки:

1. Перевищення і повинні бути близькі між собою (допускається розбіжність у межах точності визначення координат прямою кутовою засічкою).

2. Для підвищення продуктивності розрахунків рекомендується використовувати ЕОМ (табличний процесор Excel) або програмувальний мікрокалькулятор.

Площі горизонтальних проекцій основ обчисліть одним з відомих способів:

а) графічним способом чи за допомогою планіметра, побудувавши попередньо плани основ по координатах кутових точок;

б) аналітичним способом по формулі:

(4.51)

де n – порядковий номер вершини при обході фігури по годинниковій стрілці.

У випадку, якщо одна чи обідві основи камери не горизонтальні, необхідно в обчислені площі горизонтальних проекцій увести виправлення за нахил по формулі:

(4.52)

де – середній кут нахилу підстави, що обчислюється в табл. 4.16.

Таблиця 4.16 – Приклад обчислення кутів нахилу основання

Точки
Координати, м	X	81,078	87,610	82,836	75,359
Y	98,265	73,828	59,025	92,389
Z	18,000	18,000	18,000	19.193
Додавання координат, м	ΔX	6,532	-7,477
ΔY	-24,437	33,364
ΔZ	0,000	1,193
Горизонт. відстань між точками, , м	25,295	34,192
Кут нахилу лінії,	0,00'	+2000'
Середній кут нахилу основання,	+1000'

У таблиці 4.16 розглянутий випадок, коли кутові точки нижньої підстави 1, 2, 3 (див. рис. 4.8) знаходяться на одному рівні з точками і , а точка 4 – вище. Горизонтальні відстані обчислюються по формулах

(4.53)

Кути нахилу

(4.54)

Увівши виправлення за нахил у горизонтальні площі основ (формула 4.53) і, визначивши середню висоту камери по формулі

, (4.55)

визначте обсяг камери по формулі (4.50).

7.4.5 По координатах вихідних і визначених точок виконайте креслення знятоі виробки в ізометричній системі проекцій у масштабі 1:100 (рис. 4.9).

Рисунок 4.9 – Креслення виробки в ізометричній проекції

ЧАСТИНА V (семестр 9)