КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
КІНЦЕВОГО ПУНКТУ ВИСЯЧОГО ТЕОДОЛІТНОГОХОДУ З ГІРОСТОРОНАМИ 1.1Одним зі засобів підвищення точності визначення координат пунктів теодолітного ходу є введення в хід гіросторін. При цьому виникаюча в секції (ділянці ходу між гіросторонами) кутова нев'язка розподіляється нарівно на кути, що входять у секцію, і, як наслідок, зменшується вплив похибки кутових вимірів у цілому. 1.2 Вихідні дані Теодолітний хід складається з 10 пунктів (рис. 4.1). У ході обмірені горизонтальні кути з похибками (у якості вихідних даних необхідно використовувати лабораторну роботу 3, частина III), дирекційні кути і з похибкою = 30" і відстані , точність виміру яких характеризується коефіцієнтами і . Необхідно визначити похибку положення точки 10 – 1.3 Послідовність виконання роботи 1.3.1 Необхідно визначити координати центра ваги точок секції. Положення центра ваги обчислюється по формулі (4.1) (4.1) де – координати точок секції; – кількість точок, що входять у секцію.
Х 10 (К)
L R9 D2 R6 9
1 Dl O 8 α1-2 r r2 r7 α7-8 r 2 3 r3 r4 r6 7
6 Y 4 5 Рисунок 4.1 – Схема до розрахунку похибки положення кінцевого пункту висячого теодолітного ходу з гіросторонами 1.3.2 Вплив похибок визначення дирекційних кутів гіросторін обчислюється по формулах (4.2) де і – проекції на вісь Y відстаней від початкової точки ходу до центра ваги і від центра ваги до кінцевої точки ходу відповідно (рис. 4.1); і – проекції на вісь X відстаней від початкової точки ходу до центра ваги і від центра ваги до кінцевої точки ходу відповідно (рис. 4.1); – кількість секунд в одному радіані. 1.3.3 Складові похибки координат точки 10, що залежать від помилок зрівняних кутів у секції між гіросторонами, визначаються по формулах (4.3) де – проекції на вісі координат відстаней від точок теодолітного ходу, що входять у секцію, до центра ваги секції (рис. 4.1); – середня квадратична похибка виміру кутів. При рівноточному вимірі горизонтальних кутів (4.4) 1.3.4 Похибка координат точки 10, що залежить від помилок кутових вимірів у висячому ході з урахуванням подвійних вимірів, обчислюється по формулах: (4.5) де – проекції на вісі координат відстаней від точок висячого ходу (точки 8, 9) до кінцевої точки 10.
|