![]() КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
КІНЦЕВОГО ПУНКТУ ВИСЯЧОГО ТЕОДОЛІТНОГОХОДУ З ГІРОСТОРОНАМИ 1.1Одним зі засобів підвищення точності визначення координат пунктів теодолітного ходу є введення в хід гіросторін. При цьому виникаюча в секції (ділянці ходу між гіросторонами) кутова нев'язка розподіляється нарівно на кути, що входять у секцію, і, як наслідок, зменшується вплив похибки кутових вимірів у цілому. 1.2 Вихідні дані Теодолітний хід складається з 10 пунктів (рис. 4.1). У ході обмірені горизонтальні кути 1.3 Послідовність виконання роботи 1.3.1 Необхідно визначити координати центра ваги точок секції. Положення центра ваги обчислюється по формулі (4.1)
де
Х
L R9 D2 R6 9
1 Dl O 8 α1-2 r r2 r7 α7-8 r 2 3 r3 r4 r6 7
6 Y 4 5 Рисунок 4.1 – Схема до розрахунку похибки положення кінцевого пункту висячого теодолітного ходу з гіросторонами 1.3.2 Вплив похибок визначення дирекційних кутів гіросторін обчислюється по формулах
де
1.3.3 Складові похибки координат точки 10, що залежать від помилок зрівняних кутів у секції між гіросторонами, визначаються по формулах
де
При рівноточному вимірі горизонтальних кутів
1.3.4 Похибка координат точки 10, що залежить від помилок кутових вимірів у висячому ході з урахуванням подвійних вимірів, обчислюється по формулах: (4.5) де
|