КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
ГЕОДЕЗИЧНОЇ ЗАРУБКИ. Координати вихідних пунктів3.1 Вихідні дані Координати вихідних пунктів (4.19) Положення вихідних і пункту , що вставляється (рис. 4.3), на місцевості задається викладачем. При виконанні лабораторної роботи без польових вимірів використовувати наступні значення обмірюваних кутів: (4.20) де – номер варіанта. 3.2 Послідовність виконання роботи 3.2.2 Обчислити координати пункту, що вставляється, по формулах (4.21) (4.22) де – координати вихідних пунктів, нумерація яких повинна зростати по ходу годинної стрілки щодо пункту, що вставляється; – обмірювані кути. 3.2.3 Виконати оцінку точності обумовленого пункту К по формулах ; (4.23) (4.24) (4.25) (4.26)
(4.27)
(4.28) де – середня квадратична похибка виміру кутів теодолітом. При обчисленні коефіцієнтів і лінійні величини достатньо визначати цілком до 1 м. 3.2.4 Викресліть схему зарубки в масштабі 1:1000 (чи 1:2000), з нанесенням координатної сітки. Журнал польових вимірів додається до звіту. 1
b1 2
К b2
Рисунок 4.3 – Схема кутової зворотної геодезичної зарубки
|