Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Іменник як частина мови. Загальне значення іменника і його граматичні ознаки




Читайте также:
  1. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види
  2. Аксіоматичне означення додавання цілих невід’ємних чисел в аксіоматичній теорії. Таблиці і закони додавання.
  3. Аксіоматичне означення множення цілих невід’ємних чисел в аксіоматичній теорії. Таблиці і закони множення.
  4. Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
  5. Банки як провідні фінансові посередники, їх призначення і функції.
  6. Валютні системи: поняття, структура, призначення
  7. Види культурних норм та їх суспільне призначення
  8. Види обліку і їх призначення
  9. Визначення абсолютної та відносної вологості повітря
  10. Визначення бюджету просування

ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ

1. Іменник як частина мови. Загальне значення іменника і його граматичні ознаки.

2. Лексико-граматичні категорії іменника:

- конкретні і абстрактні іменники;

- іменники – назви істот і неістот;

- власні і загальні назви;

- збірні та речовинні іменники; сингулятивні назви.

3. Категорія роду іменників. Значення і граматичне вираження категорії роду. Іменники спільного та подвійного роду. Рід невідмінюваних іменників. Хитання в роді.

4. Поняття про категорію числа іменників. Засоби вираження категорії числа іменників. Групи іменників за наявністю форм числа:

- іменники singularia tantum (однинні);

- іменники pluralia tantum (множинні). Число невідмінюваних іменників.

5. Поняття про категорію відмінків. Система відмінкових форм у сучасній українській мові. Основні значення відмінкових форм.

6. Основні ознаки поділу іменників на відміни та групи:

- відмінювання іменників першої та другої відміни. Особливості поділу на групи іменників другої відміни з основою на . Особливості відмінкових закінчень іменників другої відміни родового відмінка;

- особливості відмінкових закінчень іменників третьої і четвертої відміни;

- відмінювання множинних іменників. Незмінювані іменники.


Література:

1) Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М. Граматика української мови. Морфологія. – К. : Либідь, 1993.

2) Вихованець І. Р. та ін. Граматика української мови. – К. : Радянська школа, 1982.

3) Волох О. Т. та ін. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис. – К. : Вища шк., 1989.

4) Сучасна українська мова / За ред. О. Д. Пономарева. – К. : Либідь, 2001.

5) Шкуратяна Н. Г., Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова. – К. : Літера, 2000.

 

Іменник як частина мови. Загальне значення іменника і його граматичні ознаки

Іменник – це повнозначна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка. Опредмечування – один із найчастіше вживаних засобів абстрагування: людина відділяє від предмета або явища його окрему ознаку й позначає її іменником: чорний – чорнота, мужній – мужність. Іменники виступають назвами істот (жінка, птах, олень), речей (ліжко, двері), рослин (лілея, осика), явищ природи (повінь, хуртовина), різних одиниць виміру (рік, кілометр), абстрактних понять (юність, краса), дії або стану (біг, чекання) та ін.



Основні граматичні ознаки іменника – це наявність категорій роду, відмінка і числа. Кожний іменник належить до одного з трьох граматичних родів – чоловічого, жіночого або середнього. Не мають граматичного роду лише іменники множинної форми (ворота, висівки).

Іменники змінюються за відмінками (крім деяких слів іншомовного походження, деяких абревіатур і прізвищ) і характеризуються граматичним значенням числа (одні мають співвідносні форми числа, інші виступають лише в однині або у множині). Категорії роду, числа і відмінка в іменників є визначальними, класифікуючими.

Іменник як назва предмета виступає в типовій для нього функції підмета (у початковій формі називного відмінка) або додатка (у непрямих відмінках). Іменник може також виконувати вторинні функції: означення, обставини, іменної частини складеного присудка.

 


Дата добавления: 2015-02-09; просмотров: 75; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты