Методи дослідження юридичної психології

життєве

відкрите: зріз

(короткочасне)

лонгитюдне

(довгострокове)

вибіркове

суцільне

увімкнене

самоспостереження

лабораторний

природний

констатуючий

формуючий

(навчальний, що виховує)

законодавчий

За метою дослідження методи юридичної психології поділяються на три групи:

1) метод наукового дослідження. Мета - вивчення психічних закономірностей людських відносин, регульованих нормами права;

2) метод психологічного впливу на особистість. Мета - попередження злочинної діяльності, розкриття злочину і виявлення його причин;

3) метод судово-психологічної експертизи. Мета - повне й об'єктивне дослідження, проведене експертом-психологом за постановою слідчих чи судових органів.

За засобами дослідження судова психологія має у своєму розпорядженні наступні методи:

1) метод спостереження - не порушуючи звичайний хід діяльності людини, відслідковуються окремі характеристики чи властивості досліджуваного;

2) анкетний метод - характеризується однорідністю запитань, що задаються великій групі осіб для одержання кількісного матеріалу щодо фактів, які цікавлять дослідника;

3) метод інтерв'ю (бесіди) - довірче спілкування з обстежуваною особою. При цьому досліджуються непрямі питання, виключаються будь-які запитання, які можуть наводити відповіді;

4) метод експерименту - вивчення залежності особливостей психологічних процесів від особливостей діючих на досліджуваного зовнішніх стимулів. Експеримент будується так, щоб зовнішня стимуляція змінювалася за суворо визначеною програмою.

Крім того, юридична психологія використовує наступні методи:

1) метод структурного аналізу - спрямований на виявлення структурно-функціональних залежностей у досліджуваному явищі;

2) біографічний метод - вивчається автобіографія обстежуваної особи, документи, що належать їй, кореспонденція, повідомлення навчально-виховних і лікувальних установ, знайомих, родичів і т.д.;

3) метод вивчення окремого випадку (монографічний метод) - поглиблене дослідження соціально-психологічного явища на одному конкретному об'єкті, що надає уявлення про клас (представнику класу об'єктів), виділення в ньому типологічних особливостей.

Предметом спостереження є суб'єктивні психічні переживання, що знайшли прояв у вчинках, поведінці, мові й діяльності людини.

Залежно від цілей спостереження може вивчатися будь-яка сторона особистості: риси характеру, відносини, якості особистості, загальні й спеціальні здібності, навички, звички поведінки.

Метод спостереження дозволяє вивчати людину в її розвитку, її особливості в реальних обставинах діяльності (незалежно від бажання), а також ті особливості даної особистості, що звичайно не згадуються.

Результати спостереження повинні фіксуватися, але бути конфіденційними.

Безпосереднє спостереження - слідчий і суддя при проведенні слідчих і судових дій, вихователь виправної установи.

Опосередковане спостереження - відомості одержують від осіб, які його провели. Особливість опосередкованого спостереження полягає в тому, що воно завжди закріплюється в результатах справи - у протоколах допитів інших осіб, у висновках експертів (судово-психологічній, судово-психіатричній експертизі).

Увімкнене спостереження - дослідник входить у соціальну ситуацію в якості її учасника, не розкриваючи при цьому дійсні мотиви своєї поведінки (дослідження).

Опитування - безпосереднє спілкування юриста з людиною з метою вивчення індивідуальних особливостей.

У ході бесіди приймаються до уваги характер інтонації і реакція на запитання; вміння співрозмовника встановлювати взаємозв'язки між обговорюваними питаннями; формувати висновки і способи аргументації; ерудиція, словниковий запас, розвиток мови, грамотність. Типові реакції досліджуваної особи на питання можна з'ясувати за типами психологічного захисту:

– заміщення - емоції агресії (гніву);

– заперечення - нерозуміння важливості того, що відбувається;

– регресія- повернення до ранніх типів поведінки;

– компенсація - прагнення заповнити власну неповноцінність;

– проекція - приписування своїх думок і почуттів іншим людям;

– інтелектуалізація - пояснення самому собі того, що відбувається;

– витиснення - виключення зі своєї свідомості неприємної події, ідеї, досвіду.

Фіксації підлягають також наступні поведінкові ознаки:

– особливості рухів (міміка, погляд, жестикуляція),

– емоційні стани (спокій, дратівливість, сором'язливість, упертість),

– зміст і форма мови (словниковий запас, інтонація, темп мови, аргументація),

– логіка викладу думки.

Аналіз результатів діяльності і вчинків – цей метод передбачає з’ясування дійсних мотивів людини.

Методологічним обґрунтуванням цього методу є взаємозв'язок образу поведінки, результатів діяльності з мотивами і цілями особистості. За зовнішніми ознаками поведінки і її результатами можна надати оцінку основним властивостям особистості, її спрямованості, характеру. При вивченні результатів діяльності дослідник має справу не з самою людиною, а з матеріальними продуктами її діяльності: трудова, навчальна, ігрова, злочинна - за якою відтворюються процес діяльності й особливості особистості.

Інтерв'ю - людина висловлює свої судження щодо певних явищ, обставин, дій.

Інтерв'ю повинно проводитися за чітко визначеною програмою.

Інтерв'ювання слідчих, оперативних працівників, нотаріусів дозволяє довідатися про їх професіоналізм, труднощі, з якими вони зіштовхуються, їх думку про причини злочинності й шляхи її зниження.

Інтерв'ювання суддів надаю можливість одержати інформацію про шляхи формування їх внутрішнього переконання, критерії оцінки документів, прийоми встановлення психологічного контакту з підсудним, недоліки і переваги судової процедури і т.д.

Узагальнення результатів інтерв'ю дозволяє отримати досить репрезентативний матеріал для теоретичних висновків і рекомендацій з ефективного здійснення правозастосовчої діяльності.

Біографічний метод - збір і аналіз матеріалів біографічного характеру. Мета: встановлення конкретних біографічних даних, аналіз щоденників, збирання і зіставлення спогадів інших осіб.

У слідчо-судовій і пенітенціарній практиці окремі аспекти біографічного методу є засобом одержання інформації, що може бути використана в тактичних цілях.

Метод узагальнення незалежних характеристик - збір даних про особистість з різних джерел, незалежних один від одного.

Офіційними документами, що можуть бути використані для узагальнення незалежних характеристик, є:

1) характеристики з роботи, навчання, проживання;

2) старі кримінальні справи; аналіз протоколу судового засідання (спосіб захисту, відношення до співучасників і т.д.);

3) особова справа засудженого (поведінка даної особи в колонії, її відношення до близьких);

4) медичні карти, історії хвороби;

5) акти судово-психологічної і судово-психіатричної експертиз.

Законодавчий експеримент - це пропозиції з удосконалення законодавства.

Експеримент проводиться протягом визначеного терміну на обмеженій території чи навіть території всієї країни з метою уникнення поспішних і недостатньо зрілих рішень. Наприклад, в Англії в 1965 р. в експериментальному порядку було припинено (до 1970 р.) застосування страти. Після закінчення цього терміну парламент повинен був остаточно чи скасувати страту (що і було зроблено), чи повернутися до раніше існувалого положення, коли страта передбачалася як вища міра покарання у справах про убивства.

У Росії, наприклад, проводиться експериментальна апробація інституту присяжних засідателів, які розглядають кримінальні справи з найбільш тяжких злочинів.

Тести:

1) об'єктивні тести,

2) стандартизовані самозвіти:

- тести-самоопитувальники - набір питань чи тверджень, відповідь на які можлива з 2 чи 3 запропонованих варіантів;

- відкриті опитувальники - набір питань, що не передбачають стандартних відповідей;

- шкали-тести - оцінка проходить за шкалою, на якій відзначена ступінь виразності якості;

3) проективні методики - стимульный матеріал, що породжує процеси уяви, у яких розкриваються характеристики особистості;

4) діалогічні методики - бесіда, за допомогою якої виявляються особливості особистості досліджуваного.

Метод психологічного аналізу документів.

Аналіз судових практик багатий психологічним змістом, тобто судові казуси (випадки), за якими було винесено судове рішення.

Якщо юриста цікавить, передусім, правильність (неправильність) застосування норми права при винесені судового рішення, то психолога - прагнення побачити життєву ситуацію, сполучення в ній міжособистісного (соціально-психологічного) й індивідуального (психологічного) явищ, що показало судове рішення.

Рішення з шлюборозлучних справах і рішення по справах про відповідальність батьків за здійснення їхніми дітьми правопорушень скупі в правовому плані (показують дефекти правової соціалізації) і є матеріалом для соціологічного, соціально-психологічного і психологічного вивчення сімейного життя.

У процесі вивчення правових норм, що регулюють карно-процесуальну діяльність, психологічний аналіз допомагає зрозуміти вимоги, що висуваються до професії слідчого, судді, знайти в цих нормах відображення психічних закономірностей, прийнятих в увагу при виробництві ряду слідчих дій (пред'явлення для впізнання, допит неповнолітнього і т.д.)