Словесні методи

Пояснення застосовується в усіх класах школи. Воно розкриває суть вправи, створює у дітей уявлення, як треба виконувати той чи інший рух.

Пояснення повинно бути коротким, конкретним, доступним, образним і відповідати рівню розвитку учнів.

Це зобов'язує ширше користуватися образним порівняннями. Однак образи треба добирати правильно, допомагати кращому виконанню вправ. Наприклад, бажаючи, щоб діти виконували вправи з підстрибуванням якнайвище, вчитель порівнює їх з м'ячем, що високо відскакує: «Давайте стрибати, як м'ячики»; тихе і м'яке ходіння на півзігнутих ногах учитель порівнює з ступнями кішки: «ідіть тихо, м'яко, як кішка».

Під час пояснення діти дізнаються про багато нових слів: шеренга, колона, присідання, стойки, гімнастична стінка, колода, мат та ін.

Пояснення є одним із основних методів навчання, тому що воно дає учням найбільш повне уявлення про матеріал, що вивчається.

Розповідь застосовується при ознайомленні дітей з новими видами вправ (приклади із спортивного життя); при вивченні нової гри, що має сюжет і конкретні образи; при проведенні ряду вправ, об'єднуваних єдиною сюжетною лінією.

Цінність розповіді як метод полягає в тому, що новий матеріал вивчається, і ефективному виконанню вправ.

Метод розповіді застосовують головним чином у роботі з учнями молодших класів.

Цей метод дуже трудомісткий і потребує більшої підготовки. Однак кінцевий ефект виправдовує затрачені зусилля.

Вимоги до розповіді: короткий і образний виклад, виразність, емоціональність. Розповідь, як правило, завжди поєднується з поясненням.

Розпорядження і команди. Керуючи учнями при виконанні ними фізичних вправ і в процесі проведення уроку, вчитель користується розпорядженнями і командами.

Під розпорядженням розуміють словесну вказівку вчителя на уроці, яка не має певної форми, але пов'язана з виконанням вправ або інших дій учнів.

Розпорядження застосовують в усіх класах школи. На початку навчання в І класі розпорядження є необхідним етапом при підготовці дітей до виконання команди.

Розпорядженням є вказівки вчителя про підготовку місця для стрибків, приладів, інвентарю (м'ячів, палиць, скакалок та ін.).

Всі розпорядження вчителя повинні бути ясними і чіткими.

Віддаючи розпорядження і вимагаючи обов'язкового їх виконання, вчитель тим самим виховує в учнів дисципліну і привчає їх до організованих дій у колективі. Кожне розпорядження вчитель повинен віддавати авторитетно і спокійно.

Під командою розуміють розпорядження вчителя, яке має певну форму, встановлений порядок його виголошення і цілком точний зміст. Кожна команда є сигналом до виконання або припинення дії. Виконання часто супроводжують під рахунок, що регулює темп і ритм вправи. Вкоманді і рахунку має значення інтонація, з допомогою якої виконання може стати більш виразним, повільним або уривчастим, вільним або напруженим.

Бесіда проводиться в запитально-відповідній формі. Вчитель навідними запитаннями з'ясовує засвоєння матеріалу (як виконувати вправи, правила гри), а також спонукає учнів до висловлювання своїх думок.

Бесіда є зручною формою спілкування вчителя і учнів. Цей метод використовується для того, щоб встановити зв'язок пройденого з тим, що вивчається, з'ясувати, наскільки правильно зрозуміли діти викладений матеріал, активізувати увагу учнів. Під час бесіди вчитель краще знайомиться з дітьми.

Бесіда завжди повинна бути цілеспрямованою, короткою цікавою, її можна застосовувати в усіх початкових класах школи.

Вказівки дають в усіх класах школи при виконанні вправ («Спину тримайте пряміше», «Вище голову», «Зігніть руки більше» та ін..). Вказівки можуть стосуватися всіх учнів, однієї з груп або одного учня.

Своєчасна, доречна вказівка допомагає кращому виконанню вправ. Вказівки повинні бути короткими, точними, спонукаючими, вимогливими.