КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Тема: Неспецифічні фактори захисту організму
Актуальність теми. Неспецифічна резистентність – важливіша ланка захисту організму від агресивних агентів зовнішнього та внутрішнього середовища. Опір організму інфекціям, його захист від мікроорганізмів значною мірою залежить від непроникності шкірних та слизових покровів для більшості бакте-рій та вірусів, наявності бактерицидних речовин у секреті шкірних залоз, кислотності вмісту шлунку, присутності у крові та інших рідинах організму таких ферментних систем, як лізоцим, комплемент, пропердін, фібронектин, інтерферон, бета-лізіни тощо, від кількості та активності фагоцитів крові і тканин. Особливість функціонування цих факторів захисту полягає у тому, що воно здійснюється без включення специфічних імунологічних механізмів і не супроводжується спеціальною перебудовою імунної системи. Дещо особливе місце займають фагоцити та система компліменту: акт фагоцитозу не є специ-фічним, але макрофаги беруть учать переробці антигенів та у кооперації з лімфоцитами, необхідній для імунної відповіді; система комплементу разом з антитілами забезпечує лізіс чужерідних клітин. Дослідження факторів неспеци-фічної резистентності дозволяє лікарю скласти уяву про загальний стан реактивності організму хворого, що має як діагностичне, так і прогностичне значення. Мета (загальна): уміти оцінювати стан неспецифічних факторів захисту орга-нізму людини для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми при різних патологічних процесах. Конкретні цілі – уміти: 1.Пояснювати роль факторів неспецифічної резистентності у захисті організму від агресивних агентів зовнішнього та внутрішнього середовища. 2.Оцінювати бактерицидні властивості шкіри. 3.Визначати титр лізоциму у слині. 4.Визначати вміст комплементу у сироватці крові. 5.Розраховувати показники фагоцитарної активності. Вихідний рівень знань – умінь: 1.Пояснювати будову шкіри, функції шкірних залоз (кафедра анатомії). 2.Інтерпретувати хімічний склад слини та сироватки крові (кафедра біохімії). 3.Готувати кратні розведення біологічних рідин, визначати їхню концентра-цію у отриманих розведеннях (кафедра біохімії). 4.Пояснювати морфологічні та функціональні властивості фагоцитуючих клітин, розпізнавати фагоцити у мікропрепаратах крові (кафедра гістології). Для того, щоб ви могли уяснити, чи відповідає вихідний рівень Ваших знань-умінь необхідному, пропонуємо виконати ряд завдань: Завдання 1. Поясніть: а) яким чином здійснюється природне видалення з поверхні шкіри мікробних та інших забруднень; б) яка речовина забезпечує механічну міцність шкіри, у якому шарі шкіри вона розташована. Завдання 2. а) Відмітьте ферменти, які входять до складу слини: 1) протеаза; 2) амілаза; 3) лактозопероксідаза; 4) ендонуклеаза; 5) ліпаза. б) Відмітьте білки, які входять до складу сироватки крові людини: 1) альбумін; 2) глобулін; 3) гемоглобін; 4) пепсин; 5) фібріноген. Завдання 3. а) Скільки треба взяти сироватки і фізіологічного розчину, щоб отримати розведення 1:10? б) Ви маєте нерозведену слину, 5 пробірок з 1 мл фізіологічного розчину у кожній та одну порожню пробірку і піпетку на 1 мл. Як приготувати розведення слини 1:32? Завдання 4. Назвіть клітини людського організму, здатні до фагоцитозу, вкажіть їхню локалізацію. Інформацію для поповнення знань-умінь можна знайти у наступних підручниках: 1.Привес М.Г., Лисенко Н.И., Бушков В.И. Анатомия человека.- М.: Медицина.- 2001. 2.Березов Т.Т., Коровкин В.Ф. Биологическая химия.- М.: Медицина.- 1998. 3.Афанасьев Ю.И., Юрина Н.А. Гистология, цитология и эмбриология.- М.: Медицина.- 2002.-725 с. Теоретичні питання, на основі яких можливе виконання цільових видів діяльності: 1.Поняття "інфекційний процес" і "інфекційна хвороба". Відмінність інфекцій-ного захворювання від інших хвороб. 2.Форми інфекційного процесу. 3.Патогенність і вірулентність бактерій. Одиниці виміру. 4.Фактори патогенності бактерій. 5.Захисна функція шкіри та слизових оболонок. Лізоцим. 6.Фагоцитоз як клітинний фактор неспецифічного захисту організму. Показ-ники фагоцитарної активності. 7.Бактерицидні речовини сироватки крові. 8.Противірусні гуморальні і клітинні фактори неспецифічного захисту. Література для засвоєння знань-умінь за даною темою: 1.Борисов Л.Б., Смирнова А.М. Микробиология. М.: Медицина , 2005. С. 209-236. 2.Воробьев А.А. и др. Микробиология. М.: Медицина , 1998. С. 136-144. 3.Творко М.С. Імунологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.-С.41-66. 4.Руководство к практическим занятиям по микробиологии. /Под ред. Л.Б.Борисова. М.: Медицина, 1984. С.96-104. 5.Медицинская микробиология, вирусология и иммунология /Под ред. А.А. Воробьёва.- М.: ООО "Медицинское информационное агентство", 2008 – С.137-165, 194-200. 6.Соколова І.Є., Вінніков А.І., Полішко Т.М. Основи імунології. – Дніпропет-ровськ: Вид-во ДНУ, 2007 –С.17-60, 177-192. Зміст навчання повинен забезпечити досягнення цілей навчання, чому сприяє граф логічної структури теми: „Неспецифічні фактори захисту організму” (додаток 1). Матеріали та обладнання: суспензія E.coli., пластинки із середовищем Ендо, стерильні чашки Петрі, сироватка крові, суспензія еритроцитів, гемолітична сироватка, фізіологічний розчин, пробірки, предметне скло, слина, кров.
|