Тема: Неспецифічні фактори захисту організму

Актуальність теми. Неспецифічна резистентність – важливіша ланка захисту організму від агресивних агентів зовнішнього та внутрішнього середовища. Опір організму інфекціям, його захист від мікроорганізмів значною мірою залежить від непроникності шкірних та слизових покровів для більшості бакте-рій та вірусів, наявності бактерицидних речовин у секреті шкірних залоз, кислотності вмісту шлунку, присутності у крові та інших рідинах організму таких ферментних систем, як лізоцим, комплемент, пропердін, фібронектин, інтерферон, бета-лізіни тощо, від кількості та активності фагоцитів крові і тканин. Особливість функціонування цих факторів захисту полягає у тому, що воно здійснюється без включення специфічних імунологічних механізмів і не супроводжується спеціальною перебудовою імунної системи. Дещо особливе місце займають фагоцити та система компліменту: акт фагоцитозу не є специ-фічним, але макрофаги беруть учать переробці антигенів та у кооперації з лімфоцитами, необхідній для імунної відповіді; система комплементу разом з антитілами забезпечує лізіс чужерідних клітин. Дослідження факторів неспеци-фічної резистентності дозволяє лікарю скласти уяву про загальний стан реактивності організму хворого, що має як діагностичне, так і прогностичне значення.

Мета (загальна): уміти оцінювати стан неспецифічних факторів захисту орга-нізму людини для визначення на наступних кафедрах відхилень від норми при різних патологічних процесах.

Конкретні цілі – уміти:

1.Пояснювати роль факторів неспецифічної резистентності у захисті організму від агресивних агентів зовнішнього та внутрішнього середовища.

2.Оцінювати бактерицидні властивості шкіри.

3.Визначати титр лізоциму у слині.

4.Визначати вміст комплементу у сироватці крові.

5.Розраховувати показники фагоцитарної активності.

Вихідний рівень знань – умінь:

1.Пояснювати будову шкіри, функції шкірних залоз (кафедра анатомії).

2.Інтерпретувати хімічний склад слини та сироватки крові (кафедра біохімії).

3.Готувати кратні розведення біологічних рідин, визначати їхню концентра-цію у отриманих розведеннях (кафедра біохімії).

4.Пояснювати морфологічні та функціональні властивості фагоцитуючих клітин, розпізнавати фагоцити у мікропрепаратах крові (кафедра гістології).

Для того, щоб ви могли уяснити, чи відповідає вихідний рівень Ваших знань-умінь необхідному, пропонуємо виконати ряд завдань:

Завдання 1. Поясніть: а) яким чином здійснюється природне видалення з поверхні шкіри мікробних та інших забруднень; б) яка речовина забезпечує механічну міцність шкіри, у якому шарі шкіри вона розташована.

Завдання 2. а) Відмітьте ферменти, які входять до складу слини: 1) протеаза; 2) амілаза; 3) лактозопероксідаза; 4) ендонуклеаза; 5) ліпаза. б) Відмітьте білки, які входять до складу сироватки крові людини: 1) альбумін; 2) глобулін; 3) гемоглобін; 4) пепсин; 5) фібріноген.

Завдання 3. а) Скільки треба взяти сироватки і фізіологічного розчину, щоб отримати розведення 1:10? б) Ви маєте нерозведену слину, 5 пробірок з 1 мл фізіологічного розчину у кожній та одну порожню пробірку і піпетку на 1 мл. Як приготувати розведення слини 1:32?

Завдання 4. Назвіть клітини людського організму, здатні до фагоцитозу, вкажіть їхню локалізацію.

Інформацію для поповнення знань-умінь можна знайти у наступних підручниках:

1.Привес М.Г., Лисенко Н.И., Бушков В.И. Анатомия человека.- М.: Медицина.- 2001.

2.Березов Т.Т., Коровкин В.Ф. Биологическая химия.- М.: Медицина.- 1998.

3.Афанасьев Ю.И., Юрина Н.А. Гистология, цитология и эмбриология.- М.: Медицина.- 2002.-725 с.

Теоретичні питання, на основі яких можливе виконання цільових видів діяльності:

1.Поняття "інфекційний процес" і "інфекційна хвороба". Відмінність інфекцій-ного захворювання від інших хвороб.

2.Форми інфекційного процесу.

3.Патогенність і вірулентність бактерій. Одиниці виміру.

4.Фактори патогенності бактерій.

5.Захисна функція шкіри та слизових оболонок. Лізоцим.

6.Фагоцитоз як клітинний фактор неспецифічного захисту організму. Показ-ники фагоцитарної активності.

7.Бактерицидні речовини сироватки крові.

8.Противірусні гуморальні і клітинні фактори неспецифічного захисту.

Література для засвоєння знань-умінь за даною темою:

1.Борисов Л.Б., Смирнова А.М. Микробиология. М.: Медицина , 2005. С. 209-236.

2.Воробьев А.А. и др. Микробиология. М.: Медицина , 1998. С. 136-144.

3.Творко М.С. Імунологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.-С.41-66.

4.Руководство к практическим занятиям по микробиологии. /Под ред. Л.Б.Борисова. М.: Медицина, 1984. С.96-104.

5.Медицинская микробиология, вирусология и иммунология /Под ред. А.А. Воробьёва.- М.: ООО "Медицинское информационное агентство", 2008 – С.137-165, 194-200.

6.Соколова І.Є., Вінніков А.І., Полішко Т.М. Основи імунології. – Дніпропет-ровськ: Вид-во ДНУ, 2007 –С.17-60, 177-192.

Зміст навчання повинен забезпечити досягнення цілей навчання, чому сприяє граф логічної структури теми: „Неспецифічні фактори захисту організму” (додаток 1).

Матеріали та обладнання: суспензія E.coli., пластинки із середовищем Ендо, стерильні чашки Петрі, сироватка крові, суспензія еритроцитів, гемолітична сироватка, фізіологічний розчин, пробірки, предметне скло, слина, кров.