Орієнтовна основа дії при виконанні практичної роботи. 1. Поставити розгорнуту реакцію аглютинації з метою визначення титру антитіл у сироватці.

1. Поставити розгорнуту реакцію аглютинації з метою визначення титру антитіл у сироватці.

1) Приготувати основне розведення досліджуваної сироватки (1:50).

2) Зробити 2 серії дворазових розведень (до 1:800) шляхом послідовного переносу 1 мл з попередньої пробірки ряду в наступну.

3) З останньої пробірки видалити 1 мл розведеної сироватки для збереження однакового обсягу.

4) У пробірку "контроль антигену" внести 1 мл фізіологічного розчину.

5) У пробірки серії 1 внести по 2 краплі коклюшного діагностикума, серії 2 - паракоклюшного. Пробірка "контроль антитіл" містить тільки 1 мл основного розведення досліджуваної сироватки без фізіологічного розчину і діагностику-му.

6) Пробірки інкубують 2 год. при 37⁰ С и витримують протягом доби при кім-натній температурі. Реакцію враховують як позитивну при наявності виразної аглютинації в дослідній пробірці і відсутності аглютинації в обох контрольних пробірках.

7) Результати відмітити у таблиці, зробити висновок про виявлення антитіл до певного збудника, визначити титр антитіл.

2. Поставити реакцію аглютинації на склі з метою серологічної ідентифікації збудника дизентерії.

1) Предметне скло розділити на три частини: на одну нанести краплю фізіо-логічного розчину, на іншу - краплю сироватки, що містить антитіла до S.flexneri, на третю - краплю сироватки, що містить антитіла до S.sonnei.

2) Петлею внести в кожну краплю невелику кількість виділеної від хворого бактеріальної культури і перемішати до одержання рівномірної суспензії.

3) Облік зробити через 3-5 хв. по появі зерен аглютината в краплях. Реакція враховується як позитивна, якщо спостерігається утворення осаду у вигляді зе-рен або пластівців, негативна - рівномірно мутна суспензія.

4) Зробити висновок про видову приналежність виділеного збудника дизентерії. Зробити у протоколі малюнок, який ілюструє проведений дослід.

3. Поставити реакцію пасивної аглютинації з метою серологічної діагностики мікоплазменної пневмонії.

1) У лунках пластмасових пластин чи пробірках приготувати послідовні розве-дення досліджуваної сироватки.

2) У кожну лунку (пробірку) внести однаковий об‘єм (0,05 мл) 3% еритроцитар-ного мікоплазменного діагностикуму.

3) Результат врахувати через 2 год. інкубації при 37⁰ С, оцінюючи зовнішній вигляд осаду. Визначити титр сироватки.

Негативна реакція - осад у виді "ґудзичка", позитивна - у виді "парасольки". Титр сироватки - це її найбільше розведення, яке дає позитивну реакцію. Механізм реакції пояснити схематичним малюнком.

4. За таблицями вивчити механізм реакції Кумбса для виявлення неповних антитіл, схематично відобразити його у протоколі, зробивши необхідні пояснення.

5. За таблицями розібрати механізм прямої та непрямої реакції імунофлуо-ресценції, схематично відобразити його у протоколі, зробивши необхідні пояснення. Із запропонованого набору біопрепаратів відібрати ті, що використовуються у цих реакціях, записати їх назви до протоколу. Відмітити, яке обладнання необхідне при проведенні дослідження цим методом.

Після ознайомлення з теоретичними питаннями і ходом проведення експерименту вам пропонується виконати наступні навчальні завдання:

1.У хворого, переведеного з терапевтичного відділення в інфекційне, на 12-й день хвороби був поставлений клінічний діагноз "дизентерія?" Триразове бактеріологічне дослідження калу виявилося негативним - шигели (збудники дизентерії) не виявлені. Для підтвердження клінічного діагнозу в бак.лабора-торію направлений досліджуваний матеріал. Який матеріал був направлений у лабораторію в даному випадку? Яку реакцію можна використовувати для підтвердження чи спростування клінічного діагнозу? Який результат реакції підтвердить діагноз?

2.У лабораторію надійшла кров від хворого на черевний тиф для постановки реакції аглютинації. Які реактиви необхідні для її постановки? Який показ-ник реакції буде використаний у якості діагностичного?

3.При ідентифікації збудника харчової токсикоінфекції з'ясувалося, що за своїми біохімічними властивостями він відноситься до роду Salmonella. Які дослідження треба провести, щоб визначити вид збудника?

4.У бак.лабораторії досліджується сироватка крові клінічно здорової людини з підозрою на черевнотифозне бактерионосійство. Для цього було використано РПГА з еритроцитарним черевнотифозним Ві-діагностикумом. У пробірках, де були розведення сироватки від 1:10 до 1:80 спостерігався осад у вигляді „парасольки”, а розведення 1:160 та 1:320 дали осад у вигляді „ґудзичка”. Що означає отриманий результат?

Додаток 1

Граф логічної структури теми: