КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Практична робота № 16Тема: Серологічні реакції (ІІ заняття) Актуальність теми. Постановка основної серологічної реакції (РА), що вивча-лася на минулому занятті, можлива тільки з корпускулярним антигеном, яким виступає ціла мікробна клітина. Однак антигенні властивості можуть мати окремі компоненти мікробної клітини, що вивільняються при її лізисі, синтезо-вані бактеріями токсини, протеїни вірусної частки та тваринних тканин. Ці розчинні антигени (і антитіла до них) можуть бути виявлені в реакціях преципі-тації (РП) або зв'язування комплементу (РЗК); виявлення мікробних токсинів можливе також у реакції нейтралізації (РН). За сучасними оцінками ВООЗ реакція зв‘язування комплементу залишається у числі достовірних та чутливих методів визначення як антигенів, так і антитіл. Існує багато модифікацій РЗК: у гелі, у мікрооб‘ємі, на холоді, з використанням різних еритроцитів. РП застосо-вується не тільки для діагностики інфекційних хвороб, а й з метою встановлен-ня видової приналежності тваринних білків - для визначення доброякісності харчових продуктів і у судовій медицині. Реакція іммобілізації застосовується не так часто, але вона є чутливим і надійним методом у діагностиці хвороб, викликаних рухливими мікроорганізмами (холера, спірохетози). Вивчення форм імунної відповіді та її механізмів необхідно для розуміння нормальних та патологічних реакцій організму людини на речовини, які несуть ознаки генетичної чужерідності, що відбувається при інфекційних, алергічних та онкологічних захворюваннях, при трансплантації та вакцинації. Мета (загальна): уміти трактувати основні механізми формування імунної відповіді організму людини; ставити реакції преципітації та зв‘язування комплементу для діагностики інфекційних захворювань для використання цих знань-умінь у комплексі діагностичних заходів на наступних кафедрах. Конкретні цілі – уміти: 1.Трактувати механізми первинної та вторинної імунної відповіді. 2.Пояснювати природу імунологічної толерантності. 3.Пояснювати засоби кооперації імунокомпетентних клітин та регуляції імунної відповіді. 4.Ставити реакцію кільцепреципітації для виявлення мікробних антигенів. 5.Інтерпретувати результати реакцій подвійної імунної дифузії, нейтралізації токсинів, іммобілізації мікроорганізмів. 6.Ставити реакцію зв‘язування комплементу з метою серодіагностики інфек-ційного захворювання. Вихідний рівень знань – умінь: 1.Пояснювати властивості справжніх та колоїдних розчинів (кафедра хімії). 2.Трактувати структуру складних білків (кафедра біохімії). 3.Готувати серійні розведення розчинів (кафедра біохімії). 4.Пояснювати сутність гуморальної регуляції фізіологічних процесів (кафедра фізіології). 5.Пояснювати морфологічні особливості та функції макрофагів і лімфоцитів (кафедра гістології). Для того, щоб ви могли уяснити, чи відповідає вихідний рівень Ваших знань-умінь необхідному, пропонуємо виконати ряд завдань: Завдання 1. Серологічні реакції, як правило, йдуть у присутності електролітів. Що буде ваідбуватися з колоїдною системою, якщо повністю вилучити з неї всі присутні там електроліти? Завдання 2.За хімічною природою антитіла є складними білками. Вкажіть найсуттєвішу структурну особливість складних білків: а) мають велику моле-кулярну масу; б) мають розгалужену структуру молекули; в) складаються з кількох поліпептидних ланцюжків; г) містять простетичну групу небілкової природи; д) мають у своєму складі L та D форми амінокислот. Завдання 3. Для проведення серологічної реакції було приготовано серійні розведення сироватки хворого від 1:100 до 1:800. Скільки нативної сироватки міститься у розведенні 1: 200, якщо загальний об‘єм рідини у пробірці стано-вить 1 мл? Завдання 4. Що виступає носієм інформації при гуморальній регуляції фізио-логічних процесів: а) біологічно-активна речовина; б) поверхневі рецептори клітин; в) нервовий імпульс; д) розчин електроліту? Завдання 5.Які клітини забезпечують захист організму від інфекцій, але не здатні до фагоцитозу? а) нейтрофіли; б) лімфоцити; в) ретикулоцити лімфовуз-лів; г) клітини нейроглії; д) ендотеліальні клітини судин; е) Купферівські клітини печінки. Які з вказаних клітин взагалі не пов‘язані з імунологічною реактивністю? Інформацію для поповнення знань-умінь можна знайти у наступних підручниках: 1.Равич-Щербо М.И., Новиков В.В. Физическая и коллоидная химия. М.: Высшая школа.- 1975. 2.Березов Т.Т., Коровкин В.Ф. Биологическая химия.- М.: Медицина.- 1998. 3.Афанасьев Ю.И., Юрина Н.А. Гистология, цитология и эмбриология.- М.: Медицина.- 2002.-725 с. 4.Філімонов В.І. Нормальна фізіологія.- Київ: Здоров‘я.- 1994. Теоретичні питання, на основі яких можливе виконання цільових видів діяльності: 1.Взаємодія трьох видів імунокомпетентних клітин при первинній імунній відповіді. 2.Механізм вторинної імунної відповіді. Клітини імунологічної пам'яті. 3.Якісні і кількісні відмінності первинної і вторинної імунних відповідей. 4.Поняття про імунологічну толерантність. Уроджена і набута толерантність. 5.Регуляція імунної відповіді. Поняття про медіатори імунної системи. 6.Механізм та сфера використання реакції преципітації. 7.Механізм РЗК. 8.Сутність та особливості постановки реакцій іммобілізації мікроорганізмів та нейтралізації токсинів.
Література для засвоєння знань-умінь за даною темою: 1.Борисов Л.Б., Смирнова А.М. Микробиология. М.: Медицина , 2005. С. 262-288, 322-347. 2.Воробьев А.А. и др. Микробиология. М.: Медицина , 1998. С.57-59. 3.Руководство к практическим занятиям по микробиологии. /Под ред. Л.Б.Борисова. М.: Медицина, 1984. С. 112-122. 4.Ройт А. Основы иммунологии.- М.: Мир, 1991. 5.Вейсман И.Л. и др. Введение в иммунологию.- М.: Высшая школа, 1983. -160с. 6.Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам иссле-дования / под ред.М.О.Биргера.- М.: Медицина, 1982.- С.141-153. 7.Медицинская микробиология, вирусология и иммунология /Под ред. А.А. Воробьёва.- М.: ООО "Медицинское информационное агентство", 2008 – С. 228-231, 245-257, 286-289. 8.Соколова І.Є., Вінніков А.І., Полішко Т.М. Основи імунології. – Дніпропет-ровськ: Вид-во ДНУ, 2007 – С.238-249, 309-323, 481-494. Зміст навчання повинен забезпечити досягнення цілей навчання, чому сприяє граф логічної структури теми: „Форми імунної відповіді. Реакції преципітації та зв‘язування комплементу” (додаток 1). Матеріали та обладнання: таблиці: „Методи мікробіологічної діагностики”, "Реакція преципітації", "Реакція зв‘язування комплементу", „Реакція іммобілізації”, сироватка менінгококова преципітуюча, сироватка дифтерійна антитоксична, розчин комплементу, гемолітична система, досліджувані сироватки і штами мікроорганізмів, пробірки, піпетки, фізіологічний розчин.
|