КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Орієнтовна основа дії при виконанні практичної роботи. 1.Виявити збудника менінгіту в лікворі за допомогою реакції кільцепреципі-тації.1.Виявити збудника менінгіту в лікворі за допомогою реакції кільцепреципі-тації. 1) У вузькі пробірки внести по 0,2- 0,3 мл преципітуючої менінгококової сироватки. 2) По стінці нашарувати 0,1-0,2 мл розчину антигену - досліджуваного ліквору, у якому менінгококи легко піддаються аутолізу, розпадаючись на окремі анти-гени. Звернути увагу на те, щоб сироватка та розчин антигену не змішувалися. 3) Реакцію враховують через 1-3 хв. по появі преципітату у вигляді білого кіль-ця. Результат занести до протоколу, звернути увагу на використані контролі. 2. Визначити токсигенність виділеного штаму збудника дифтерії. (Визначення токсигенності проводиться за демонстраційними зразками. При роботі із пато-генними культурами слід чітко дотримуватись правил безпеки). 1) На шар агару в чашці Петрі помістити смужку фільтрувального папера, змо-чену антитоксичною сироваткою, антитіла якої дифундують у гель. 2) На деякій відстані від смужки папера підсіяти досліджувані штами C.dіphtherіae та контрольні штами, які виділяють у середовище екзотоксин. 3) Результат враховують через кілька діб за появою дуг преципітату в місці зустрічі токсину (антиген) з антитоксином (антитіла). 4) Схематично відобразити у протоколі результат досліду, зробити висновок про токсигенність виділених штамів. 3.Поставити РЗК із метою серологічної діагностики. 1) Визначити титр і робочу дозу комплементу: приготувати розведення свіжої сироватки морської свинки від 1:10 до 1:40. До 0,2 мл кожного розведення комплементу додати по 0,4 мл гемолітичної системи. Інкубувати при 370 С. Через 30 хв. визначити титр комплементу - найбільше його розведення, що викликає повний лізис еритроцитів у присутності гемолітичної сироватки. Робочу дозу комплементу визначають на 25% більше за титр. 2) Основний дослід проводять за схемою:
Для постановки основного досліду сироватки хворих та контрольну сироватки інактивують нагріванням протягом 30 хв. при 560С. 3) У дослідній пробірці змішують по 0,25 мл сироватки хворого, розчину анти-гену та комплементу у робочій дозі; ставлять також контроль сироватки (замість антигену - 0,25 мл фіз.р-ну) та контроль антигену (замість сироватки - 0,25 мл фіз.р-ну). Пробірки витримують у термостаті 30 хв. 4) У кожну пробірку додати по 0,5 мл гемолітичної системи та витримати у термостаті 45 хв. Врахування результатів: ++++ - відсутність гемолізу, +++ -гемоліз 25%, ++ -50%, + - 75%, повний гемоліз еритроцитів - негативна реакція (-). 4.Ознайомитися за таблицями з методикою постановки та урахування реакції нейтралізації мікробних токсинів; вибрати з запропонованого набору біопре-паратів ті, що можуть бути використані у цій реакції. У протоколі відмітити, який патологічний матеріал досліджують у РН, які біологічні об‘єкти при цьому використовуються, які зміни у них відбуваються. 5.Ознайомитися за таблицями з методикою постановки реакції іммобілізації мікроорганізмів. У протоколі відмітити, які діагностичні біопрепарати необхідні для виявлення бактерій та для виявлення антитіл у цій реакції, яке обладнання використовується для її урахування, що уявляє собою позитив-ний та негативний результат. Після ознайомлення з теоретичними питаннями і ходом проведення експерименту вам пропонується виконати наступні навчальні завдання: 1.У лабораторію судово-медичної експертизи доставлений одяг громадянина Н., що пропав без звістки. На одязі помітні бурі плями, що нагадують сліди крові. Яку реакцію можна використати для підтвердження цього припущен-ня? Який результат буде спостерігатися, якщо припущення підтвердиться? 2.При додаванні гемолітичної (індикаторної) системи до пробірок, де міститься суміш сироватки хворого з бактеріальним діагностикумом (основна систе-ма), у них відбувся гемоліз. Про яку реакцію мова йде в даному випадку? 3.При постановці РЗК у пробірці з досліджуваною сироваткою хворого в системі утворився комплекс "антиген + антитіло + комплемент", але зовніш-ній вигляд розчину не змінився. Яким чином можна виявити цей комплекс? 4.При постановці РЗК із сироваткою хворого з підозрою на токсоплазмоз, вона виявилася негативної у всіх розведеннях. Як ви візуально визначите негатив-ну РЗК? Про що вона свідчить? Які реактиви було використано для постанов-ки цієї реакції? 5.Є підозра, що у партії м‘ясних консервів міститься ботулінічний токсин. За допомогою яких серологічних реакцій його можна виявити? Які реактиви та обладнання необхідні? Який результат буде спостерігатися, якщо підозра підтвердиться? 6.У бактеріологічній лабораторії досліджується сироватка громадянина Н. з підозрою на сифіліс. У якості діагностикуму були використані живі трепоне-ми, а результат фіксувався за допомогою темнопольного мікроскопу. Яку серологічну реакцію було поставлено? Що покаже мікроскопія у разі нега-тивної реакції?
Додаток 1
|