Орієнтовна основа дії при виконанні практичної роботи. 1.Приготування стафілококової аутовакцини.

1.Приготування стафілококової аутовакцини.

1) Виділити від хворого і накопичити чисту культуру S.aureus.

2) Приготувати маточну суспензію і стандартизувати її за оптичним стандартом мутності до 2 млрд./мл. Для цього 5 мл фізіологічного розчину змити з агару мікроорганізми. Перелити в стерильну пробірку маткову суспензію і визначити її мутність: 1 мл цієї суспензії відлити в порожню пробірку і мірно розводити фізіологічним розчином до мутності по стандарті 1 млрд. /мл мікробних тіл. Мутність маточної суспензії визначають за кількістю доданого фізіологічного розчину.

3) Знаючи мутність маточної суспензії, приготувати з неї суспензію, яка міс-тить 2 млрд. мікробних клітин на 1мл, для вакцини. Вихідна густина маточної суспензії визначається за формулою: х =а + 1 (млрд.кл./мл), де а - об‘єм дода-ного фізіологічного розчину.

Для приготування вакцини, яка містить 2 млрд. /мл, треба до 1 мл маточної суспензії додати х/2 –1 мл фізіологічного розчину.

4) Прогріти приготовлену суспензію стафілококів на водяній бані при 80⁰С протягом 1 години, для того щоб убити мікроби.

5) Перевірити на стерильність прогріту культуру (вакцину) шляхом посіву на скошений агар. Врахувати результати. Зробити висновок про придатність отриманого препарату до використання.

2. Визначення лікувальної сили антитоксичної сироватки.

1) У ряд з 7 пробірок внести досліджувану сироватку у об‘ємі від 0,1мл у першій пробірці до 0,7 мл у останній.

2) У кожну пробірку додати по 2 мл токсину. Використовується токсин, що містить 20Lf(Lіmіs floeculatіerіs) у 1мл. Lf токсину - це його кількість, що дає ініціальну флокуляцію з 1 МО стандартної сироватки.

3) Пробірки тримати у термостаті при 45⁰С протягом 30 хв.

4) Відмітити, у якій пробірці раніше з‘явиться флокулят та розрахувати кіль-кість МО/мл сироватки. При титруванні сироватки ініціальна флокуляція з'являється в тій пробірці, де кількість Lf токсину дорівнює кількості МО сироватки.

5) Пояснити сутність реакції схематичними малюнками.

3. Визначення типу лікувально-профілактичних та діагностичних препаратів:

1) Розглянути запропоновані біопрепарати, розподілити їх на такі, що містять антитіла та антигени.

2) Для вакцин визначити їх тип (живі, вбиті тощо) та призначення (лікувальні або профілактичні). Для діагностичних сироваток та діагностикумів вказати, у яких реакціях вони використовуються. Порівняти походження лікувальних та діагностичних сироваток.

3) Розділити препарати на лікувальні, профілактичні та діагностичні, записати по кілька прикладів кожної групи препаратів до протоколу.

Після ознайомлення з теоретичними питаннями і ходом проведення експерименту вам пропонується виконати наступні навчальні завдання:

1.У дитячому саду планується вакцинація проти дифтерії і правця. Який препарат необхідний для цих цілей? Які імунологічні реакції використовують для виміру їхньої специфічної активності?

2.У лабораторію інституту вакцин і сироваток надійшла протидифтерійна сироватка для визначення її специфічної активності. Яка реакція буде використана, які інгредієнти необхідні для її постановки?

3.Людині, яка постраждала у дорожно- транспортній пригоді необхідно провести екстренну профілактику правця – ввести протиправцеву сироватку. Однак виявилося, що лікувальної антитоксичної протиправцевої сироватки у лікаря немає. Чи можна замість неї ввести такий самий об‘єм діагностичної сироватки до правцевого анатоксину?

Додаток 1

Граф логічної структури теми: