Тема: Вакцини та сироватки.

Актуальність теми. Сучасний рівень розвитку імунології характеризується розробкою і широким використанням лікувально-профілактичних імуномоду-ляторів - тобто препаратів, що змінюють властивості імунітету. Ці препарати можуть містити антигени, антитіла, імунокомпетентні клітини, гормони й інші медіатори системи імунологічного нагляду. Використовуючи імуномодулятори лікар одержує реальну можливість коректувати систему імунітету хворого. Серед цих препаратів провідна роль належить вакцинам та сироваткам, які дозволяють створювати штучний імунітет до інфекційних захворювань. Саме завдяки вакцинації вдалося повністю подолати натуральну віспу, значно змен-шити захворюваність на поліомієліт, кір, дифтерію та ін. Після відкриття антибіотиків сфера використання імунних сироваток скоротилася, але вони залишаються важливими засобами специфічної профілактики та терапії при захворюваннях, обумовлених мікробними токсинами (правець, ботулізм, дифтерія, газова гангрена). Призначаючи вакцини або сироватки, лікар повинен знати про можливі ускладнення та побічні дії, які виникають через втручання у роботу імунної системи людини.

Не менш важливі діагностичні імунопрепарати, які також містять відомі анти-тіла (сироватки) або антигени (діагностикуми) і дозволяють з великою точністю проводити серологічну ідентифікацію патогенних мікроорганізмів і серологічну діагностику інфекційних, алергічних та інших захворювань.

Мета (загальна): уміти вибирати імунопрепарати для мікробіологічної діаг-ностики, специфічної терапії та профілактики інфекційних хвороб; трактувати основні механізми формування імунної відповіді організму людини при введен-ні вакцин та сироваток, а також визначати основні типи патологічних реакції імунної системи, які можуть виникати при цьому, для використання цих знань-умінь у комплексі протиепідемічних, лікувально-профілактичних та діагностичних заходів на наступних кафедрах.

Конкретні цілі – уміти:

1.Трактувати основні принципи специфічної профілактики та лікування інфек-ційних захворювань.

2.Пояснювати класифікацію вакцин та імунних сироваток за різними парамет-рами.

3.Пояснювати спосіб та сферу застосовування основних груп імунобіологічних препаратів.

4.Готувати вбиту вакцину.

5.Визначати активність антитоксичної сироватки.

Вихідний рівень знань – умінь:

1.Трактувати поняття гомеостазу, рівні дії гомеостатичних механізмів (кафедра нормальної фізіології).

2.Описувати сучасні методи впливу на мінливість (кафедра медичної біології).

3.Пояснювати хімічний склад плазми та сироватки крові (кафедра біохімії).

Для того, щоб ви могли уяснити, чи відповідає вихідний рівень Ваших знань-умінь необхідному, пропонуємо виконати ряд завдань:

Завдання 1. Вкажіть, на яких рівнях відбувається регуляторна взаємодія, спрямована на підтримку гомеостазу? 1) атомарний, 2) молекулярний, 3) клітинний, 4) тканинний, 5)органний, 6) організменний, 7) популяційний, 8) соціальний.

Завдання 2. Для виготовлення живих вакцин використовують бактерії-мутанти. За допомогою яких чинників вони можуть бути отримані?

Завдання 3. З природної популяції патогенних бактерій виділено штам, який відрізняється дуже низькою вірулентністю і міг би використовуватися у якості вакцинного штаму. Але для цього треба з‘ясувати, чи є зниження вірулентності проявом фенотипової або генотипової мінливості. Як це можна перевірити?

Завдання 4. Які компоненти є у плазмі крові, але відсутні у сироватці : а) лейкоцити; б) еритроцити; в) комплемент; г) фібриноген; д) альбуміни; е) імуноглобуліни?

Інформацію для поповнення знань-умінь можна знайти у наступних підручниках: