Коротка характеристика теми. Композити, що полімеризуються під дією світла, характеризуються однорідною консистенцією у вигляді пасти

Композити, що полімеризуються під дією світла, характеризуються однорідною консистенцією у вигляді пасти, допускають регулювання моменту полімеризації та можливість пошарового внесення матеріалу. В якості ініціатора полімеризації використовується світлочутлива речовина камфероквінон і амінний активатор, які утворюють з дикетоном, що активується, поглинаючи енергію світла, комплекс, який потім розпадається з утворенням реактивних вільних радикалів. Інтенсивне розщеплення камфероквінону наступає під впливом світла з довжиною хвилі 400-500 нм (найоптимальніша – 470 нм). Швидкість полімеризації залежить від кількості ініціатора, часу освітлення та інтенсивності світла.

Однокомпонентні композити світлового тверднення мають значно покращені робочі характеристики, їх кінцева обробка простіша і краща в порівнянні з композитами хімічного тверднення. Оскільки вони не потребують змішування, паста такого композиту більш гомогенна, без повітряних пор, з кращою кольоростабільністю. Проте, швидка світлова полімеризація створює більш значну внутрішню напругу матеріалу, ніж у композитах хімічного тверднення. У зв’язку з цим виникла необхідність пошарового нанесення фотополімерного матеріалу. Особливо у порожнинах І, ІІ, V класів пошарове внесення композитного матеріалу створює більше вільних від внутрішньої напруги зон. Так намагаються вирішувати проблеми, пов’язані з полімеризаційною усадкою.

Фотополімерні композити дають усадку в бік джерела світла, тому прийнято застосовувати методику направленої полімеризації.

Засоби та методи попередження шкідливої дії усадки та внутрішньої напруги:

- високооб’ємний вміст наповнювача та достатня пластичність;

- використання ефективної адгезивної системи;

- застосування сендвіч-техніки в порожнинах великих розмірів;

- пошарове внесення матеріалу з полімеризацією кожного шару зокрема;

- метод направленої полімеризації;

- застосування глазурі чи герметика для остаточного формування пломби.

Компомери (іонопозити) – композитні матеріали з типовою для композитів реакцією полімеризації. Наповнювач – частинки фторалюмосилікатного скла з різними додатками (напр. стронцію). Органічна матриця представлена мономером, до складу якого входять як групи композитних смол, що полімеризуються, так і кислотні (карбоксильні) групи склоіономерного цементу. Фізико-механічні властивості компомерів наближені до властивостей мікронаповнених композитів.

Контрольні питання поточного матеріалу

1. Дати класифікацію композиційних пломбувальних матеріалів за методом полімеризації.

2. Які вимоги до композитних пломбувальних матеріалів?

3. Назвіть склад композиційних пломбувальних матеріалів.

4. Які властивості композитних пломбувальних матеріалів?

5. Позитивні та негативні властивості композитних пломбувальних матеріалів.

6. Особливості препарування каріозних порожнин перед пломбуванням композиційними матеріалами.

7. Чи є необхідність застосування ізолюючих прокладок під постійні пломби з композиційних матеріалів світлового тверднення?

8. Викладіть особливості пломбування композиційними матеріалами світлового тверднення каріозних порожнин різних класів за Блеком.

9. Які інструменти застосовують для внесення композиційного матеріалу світлового тверднення в каріозну порожнину?

10. Які інструменти застосовують для ущільнення композиційного матеріалу світлового тверднення в каріозну порожнину?

11. Вкажіть на можливі ускладнення при порушенні правил пломбування композиційними матеріалами світлового тверднення?

12. В чому полягає негативний вплив композиційного матеріалу світлового тверднення на пульпу зуба та як його попередити?

13. Особливості шліфування і полірування пломб з композиційного матеріалу світлового тверднення.

14. Порожнини яких класів за Блеком доцільно пломбувати композиційними матеріалами світлового тверднення?