Ступінь важкості

1 ст. (легка)

2 ст. (середньої важкості)
3 ст.(важка - атрепсія)

Період
Початковий
Прогресування
Стабілізації
Реконвалесценції

Клінічні прояви гіпотрофії можуть бути згруповані в наступні синдроми:

· Синдром трофічних розладів: витончення підшкірно–жирової основи, зниження тургору тканин, плоска крива збільшення і дефіцит маси тіла відносно росту, ознаки полігіповітамінозу і гіпомікроелементозу.

· Синдром травних порушень – анорексія, диспепсичні розлади, зниження толерантності до їжі, ознаки мальдигестії у копрограмі.

· Синдром дисфункції ЦНС – зниження емоційного тонусу, перевага від’ємних емоцій, періодичний неспокій (при важких гіпотрофіях – апатія), відставання психомоторного розвитку.

· Синдром порушення гемопоезу і зниження імунобіогічної реактивності – дефіцитні анемії, вторинні імунодефіцитні стани (особливо страждає клітинна ланка імунітету). Стертий, атиповий перебіг патологічних процесів.

Гіпотрофія 1 ступеню.Діагностується рідко, тому що загальний стан дитини страждає незначно. Симптоми: помірний руховий неспокій, жадоба до їжі, нерегулярні випорожнення (звичайного характеру), легка блідість шкірних покривів, витончення підшкірно-жирової основи (ПЖО), тургор тканин – помірно знижений, тонус м’язів – нормальний. Товщина ПЖО на животі 0,8-1,0 см. Маса тіла знижується на 10-20% від належної. Відставання довжини тіла від нормальної – на 0-1 см. Масо-ростовий коефіцієнт 56-60 (в нормі при народженні дитини більше 60). Індекс вгодованості Чулицкої досягає 10-15 (в нормі 20-25). Психомоторний розвиток відповідає віку, імунологічна реактивність і толерантність до їжі не змінена. В білковому спектрі гіпоальбумінемія, А/Г коефіцієнт знижується до 0,8. У 40% дітей з гіпотрофією відмічаються симптоми рахіту 1 і 2 ступеню, у 39% - дефіцитна анемія. Терморегуляція – нормальна.

Гіпотрофія 2 ступеню.Характеризується значними змінами зі сторони всіх органів і систем. Поганий апетит, періодичні блювання, порушення сну. Відставання у психомоторному розвитку. Порушення терморегуляції: суттєві коливання температури тіла протягом дня. Різке витончення підшкірно жирової основи не тільки на животі, але й на тулубі, кінцівках. Шкірна складка на животі 0,4-0,5 см, індекс Чулицкої – 0-9, масо-ростовий коефіцієнт менше 56, дитина відстає в масі на 20,1-30%. Відставання довжини тіла від нормальної – на 0-1 см. Крива наростання маси сплощена.

Шкірні покриви – бліді, блідо-сірі, відмічається сухість і шелушіння шкіри (ознаки полігіповітамінозу). Знижується еластичність, тургор тканин і тонус м’язів. Волосся тьмяне, ламке. Знижена толерантність до їжі. Змінюється характер дефекацій - випорожнення нестійкі (закреп-пронос). В випорожненнях знаходять крохмаль, нейтральний жир, слиз, м’язові волокна, лімфоцити. У більшості дітей спостерігається дисбактеріоз різного ступеню важкості. Сеча має запах аміаку. У більшості дітей спостерігається соматична патологія (пневмонія, отит, пієлонефрит), а анемія і/або рахіт практично у кожної дитини. Різко знижується імунологічна толерантність і тому соматична патологія перебігає малосимптомно і атипово.

Гіпотрофія 3 ступеню: (атрофія, маразм, атрепсія).Звичайно атрофія розвивається у дітей, які народились з явищами пренатальної гіпотрофії, недоношених.

Клініка - анорексія, послаблення спраги, загальна млявість, зниження цікавості до оточення, відсутність активних рухів. Вираз обличчя страждальний, в термінальний період - апатичний. Різко порушена терморегуляція, дитина швидко охолоджується. Обличчя - старече, щоки запалі, атрофія комочків Біша. Складка шкіри на животі до 0,2 см (практично зникає), індекс вгодованості Чулицкої – від’ємний. Маса тіла знижується більше 30%. Відставання довжини тіла від нормальної – на 4-7 см, затримка психомоторного розвитку. Дихання поверхневе, іноді можуть відмічатися апное. Тони серця послаблені, глухі, може спостерігатися брадикардія, артеріальна гіпотонія. Живіт збільшений в обсязі внаслідок метеоризму, передня черевна стінка витончена, контуруються кишки, закрепи та періодичні нестійкі випорожнення.

Різко порушена толерантність до їжі, порушені усі види обміну. У більшості хворих відмічається рахіт, анемія, дисбактеріоз.

Термінальний період характеризується тріадою: гіпотермія (32-33⁰), брадикардія 60-49 уд. за хв, гіпоглікемія. Хворий згасає поступово і вмирає поступово, як "свічка, яка згоряє " (Дж. Парро).