Білково-енергетична недостатність у дітей.

Хронічні розлади живлення, або дистрофії (dystrophe грець. - харчування) характеризуються порушенням засво­єння поживних речовин тканинами організму. До розладів живлення призводять не тільки дефекти вигодовування дітей, але і захворювання і стани, які супроводжуються порушенням процесів обміну речовин, розщеплення та засвоєння їжі. Хронічні розлади живлення можна розглядати як неспецифічну реакцію дитини на вплив несприятли­вих факторів зовнішнього чи внутрішнього середовища. При дистрофіях виникають зміни зі сторони травної, се­рцево-судинної, сечовидільної систем, проміжного метабо­лізму, порушується засвоєння поживних, речовин тканинами і клітинами, відстає фізичний та психомоторний розвиток. В кінцевому результаті спотворюється фізіологічний баланс між жирами, білками, вуглеводами; тому, гіпо- і паратрофію можна вважати захворюваннями незбалансованого харчування.

Класифікація хронічних розладів живлення у дітей раннього віку:
I. Дистрофія за типом гіпотрофії - відставання маси тіла від росту.
II. Дистрофія за типом гіпостатури - рівномірне відставання в масі тіла і рості.
III. Дистрофія за типом паратрофії:

· з переважанням маси тіла над ростом;

· з рівномірно надлишковими масою тіла і ростом;

· з нормальною масою тіла і ростом.

Діти старшого віку:
III. Дистрофія за типом ожиріння (тучність) дітей
IV. Маразм аліментарний (важка гіпотрофія у дітей дошкільного і шкільного віку

Визначення гіпотрофії за протоколом МОЗ України: білково-енергетична недостатність (гіпотрофія пренатальна, постнатальна) – недостатнє живлення дитини, яке характеризується зупинкою або сповільненням збільшення маси тіла, прогресуючим зниженням підшкірної основи, порушенням пропорцій тіла, функції травлення, обміну речовин, послабленням специфічних, неспецифічних захисних сил і астенізації організму, схильності до розвитку інших захворювань, затримкою фізичного і нервово-психічного розвитку.

Етіологія:

1. Причини пов’язані з порушенням режиму харчування та соціальні - бідність, незвичайні уяви щодо вікової дієти або недостатня санітарна культура батьків, психічні хвороби батьків, жорстоке поводження з дітьми.

2. Зниження калорійної цінності харчування: анатомічні порушення ШКТ (гастроезофагальний рефлюкс, пілороспазм, пілоростеноз), патологія ЦНС (родова травма, дитячий церебральний параліч, нервово-м’язеві захворювання), вроджена патологія серця і легень, яка супроводжується хронічною серцевою або дихальною недостатністю (аномалії розвитку легень, вроджені вади серця).

3. Порушення всмоктування їжі: ферментопатії (целіакія, лактазна, дисахаридазна недостатність і ін.), муковісцидоз, кількісна недостатність клітин слизової кишок при алкогольному синдромі плода.

4. Ендокринні захворювання: гіперпаратиреоідизм, цукровий діабет, адреногенітальний синдром.

5. Метаболічні дефекти: (порушення обміну амінокислот, хвороби накопичення).

6. Інфекційні захворювання (хронічні запальні захворювання, СНІД).

7. Несприятливі санітарно-гігієнічні умови - недостатнє перебування на свіжому повітрі, рідкі купання, неправильне пеленання.

8. Порушення режиму харчування: безсистемне харчування. Надмірно часте годування призводить до порушень засвоєння їжі.

9. Маса тіла знижується при важкій психосоціальній депривації, порушеннях обміну речовин, імунодефіцитних станів.