Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Цікаво знати. Гроші (слово від pekunia) у римлян походило від найменування дрібного скоту




«Грошова система Риму»

Гроші (слово від pekunia) у римлян походило від найменування дрібного скоту. Потім на зміну дрібному скоту прийшла мідь, яка з часів Сервія Тулія мала певні знаки, які робили її предметом обігу. Шматки «міченої» міді відливалися у вигляді широких злитків або цеглин.

Гроші в прямому смислі з’явилися в Римі не раніше V ст. до н. е. Чекана монета з’являється в Римі приблизно в 335 році до н. е.

У Римі перші монети відливались у формах: це були мідні зливки масою в мідний фунт (273 нрами), без зображення (так званий важкий асс). У другій половині IV ст.. до н. е.на ньому зівляються зображення тварин – бика, свині, орла і т.д. Ці тяжкі громіздкі зливки були мало придатні для торгівлі. Чеканка більш легких і зруних монет почалася в Римі з кінця ІІІ ст. до н. е.

Основні грошова одиниця – 1 асс (327 грам міді);

10 ассів = 1 денарій;

5 ассів = квінарій;

2.5 асса = сестерцій.

В епоху Імперії була введена золота монета – ауреус. Із фунта золота (327 грамів) спочатку чеканили 40, а потім 45золотих монет. На лицьовому зображався імператор.

 

«Годинник і календар»

За свідченням Плінія, з сонячним годинником римлянипознайомились лише в 293 році до н. е.

Водяний годинник (приніс у Рим цензор Сцепіон Насіка в 159 р. до н. е.) мав форму пісочного годинника і виготовлявся зі скла. Такий годинник мав одну незручність - влітку і взимку він по-різному визначав час.

За військовим звичаєм, римляни розподіляли ніч на чотири варти, кожна тривалість в три години.

Про схід і захід довгий час сповіщали базарні глашатаї.

Варрон приписує Ромулу створення першого календаря.

Римський пік починався 1 березня (назва цього місяця носила божественне найменування від імені бога Марса).

Назви трьох наступних місяці означають ріст зелені: проростання паростів (aprillis), виростання (maius), цвітіння (iunius).

Місяці з п’ятого до десятий названі за своїм числовим порядком: gunsctslis, sextis, september, oktober, november, december.

Одинадцятий місяць одержав свою назву від слова «починання» (ianuarius).

Назва дванадцятого місяця (februarius) походить від «очищувати».

До цієї регулярної зміни одних місяців іншими у високосні роки додавався безіменний «робочий місяць» (markedonius), який слідував за дванадцятий.

У роки правління імператора Августа (27 р. до н. е. - 14 р. до н. е.) від умовної дати заснування Риму римляни стали вести відлік років. До цього рік позначався іменами двох консулів.

Сутність Юліанської календарної реформи. Юлій Цезар проконсультувався з астрономом і математиком Сосі, родом із Олександрії, і провів радикальну реформу. Сонячний рік регулювався за єгипетською системою і продовжувався 365 днів з додаванням кожного четвертого року додаткового дня ( звідси кожний четвертий рік – високосний).

Місяці були розділені на інтервали, нундини, тобто базарний день на кожний восьмий день. Назви днів були пов’язані з іменами богів:

Понеділок – Лунеди (день Місяця);

Вівторок – Марді ( день Марса);

Середа – Мерколеді (день Меркурія);

Субота – Сабато (день Сатурна);

Неділя – Домініка (день Сонця).

 


Поделиться:

Дата добавления: 2015-02-10; просмотров: 260; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.005 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты