КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Цікаво знати. Гроші (слово від pekunia) у римлян походило від найменування дрібного скоту«Грошова система Риму» Гроші (слово від pekunia) у римлян походило від найменування дрібного скоту. Потім на зміну дрібному скоту прийшла мідь, яка з часів Сервія Тулія мала певні знаки, які робили її предметом обігу. Шматки «міченої» міді відливалися у вигляді широких злитків або цеглин. Гроші в прямому смислі з’явилися в Римі не раніше V ст. до н. е. Чекана монета з’являється в Римі приблизно в 335 році до н. е. У Римі перші монети відливались у формах: це були мідні зливки масою в мідний фунт (273 нрами), без зображення (так званий важкий асс). У другій половині IV ст.. до н. е.на ньому зівляються зображення тварин – бика, свині, орла і т.д. Ці тяжкі громіздкі зливки були мало придатні для торгівлі. Чеканка більш легких і зруних монет почалася в Римі з кінця ІІІ ст. до н. е. Основні грошова одиниця – 1 асс (327 грам міді); 10 ассів = 1 денарій; 5 ассів = квінарій; 2.5 асса = сестерцій. В епоху Імперії була введена золота монета – ауреус. Із фунта золота (327 грамів) спочатку чеканили 40, а потім 45золотих монет. На лицьовому зображався імператор.
«Годинник і календар» За свідченням Плінія, з сонячним годинником римлянипознайомились лише в 293 році до н. е. Водяний годинник (приніс у Рим цензор Сцепіон Насіка в 159 р. до н. е.) мав форму пісочного годинника і виготовлявся зі скла. Такий годинник мав одну незручність - влітку і взимку він по-різному визначав час. За військовим звичаєм, римляни розподіляли ніч на чотири варти, кожна тривалість в три години. Про схід і захід довгий час сповіщали базарні глашатаї. Варрон приписує Ромулу створення першого календаря. Римський пік починався 1 березня (назва цього місяця носила божественне найменування від імені бога Марса). Назви трьох наступних місяці означають ріст зелені: проростання паростів (aprillis), виростання (maius), цвітіння (iunius). Місяці з п’ятого до десятий названі за своїм числовим порядком: gunsctslis, sextis, september, oktober, november, december. Одинадцятий місяць одержав свою назву від слова «починання» (ianuarius). Назва дванадцятого місяця (februarius) походить від «очищувати». До цієї регулярної зміни одних місяців іншими у високосні роки додавався безіменний «робочий місяць» (markedonius), який слідував за дванадцятий. У роки правління імператора Августа (27 р. до н. е. - 14 р. до н. е.) від умовної дати заснування Риму римляни стали вести відлік років. До цього рік позначався іменами двох консулів. Сутність Юліанської календарної реформи. Юлій Цезар проконсультувався з астрономом і математиком Сосі, родом із Олександрії, і провів радикальну реформу. Сонячний рік регулювався за єгипетською системою і продовжувався 365 днів з додаванням кожного четвертого року додаткового дня ( звідси кожний четвертий рік – високосний). Місяці були розділені на інтервали, нундини, тобто базарний день на кожний восьмий день. Назви днів були пов’язані з іменами богів: Понеділок – Лунеди (день Місяця); Вівторок – Марді ( день Марса); Середа – Мерколеді (день Меркурія); Субота – Сабато (день Сатурна); Неділя – Домініка (день Сонця).
|