Тестові завдання. 1. Що таке сингулярне наступництво:

1. Що таке сингулярне наступництво:

а) перехід до окремих осіб певних майнових вигод;

б) перехід до спадкоємця майнових вигод і обов’язків?

2. Коли мало місце спадкування за законом:

а) у випадку відсутності заповіту;

б) за визнання заповіту недійсним;

в) за відмови спадкоємців прийняти спадщину?

3. Юстиніан виділяв таку кількість черг спадкоємців:

а) чотири;

б) три;

в) п’ять;

4. В яких випадках число свідків при складанні заповіту збільшувалося:

а) при заповіті сліпого, глухого, німого;

б) під час епідемії;

в) під час війни;

г) коли заповідач був не сповна розуму?

5. Чи можна вважати, що спадкування є прийняття прав спадкодавця:

а) всіх;

б) особливих;

в) деяких;

г) тільки тих, які оговорені в заповіті або в законі?

6. Якщо спадкоємцем заповіту був призначений раб, то він мав право:

а) відмовитися від прийняття спадку;

б) бути вільним;

в) на власний розсуд розпоряджатися одержаним майном;

7. Який вид відказів характеризується суворим дотриманням формальностей:

а) легат;

б) фідеїкоміс?

8. Коли була можлива спадкова трансмісія:

а) коли помирав спадкоємець після відкриття спадщини, але до її прийняття.

б) коли помирав спадкоємець до відкриття спадщини?

9. Спадкування за правом представлення має місце:

а) лише у випадку спадкування за законом;

б) може мати місце як при спадкуванні за законом, так і при спадкуванні за заповітом?

10. Хто мав право заповідати:

а) особи свого права;

б)особи чужого права?

Задачі

1. Стих залишив заповіт, в якому призначав своєму старшому синові Октавію половину спадщини, а друга половина спадку залишалася не заповіданою. Хто одержить не заповідану частину спадку, якщо у Стиха є ще два сини і живий батько?

2. Після смерті Феста був оголошений заповіт, в якому він заповідав все своє майно своїй дружині, але не вказав її імені. Заповіт був визнаний недійсним. Хто успадковує майно Феста, якщо у нього є емансипований син, донька, яка заміжня, і два брати?

3. Чи правомірне позбавлення необхідного спадку у випадках:

А) заповідач позбавив сина спадку за те, що син на ніс йому тяжку образу;

Б) дочка позбавляє свого батька будь-якого права спадкування її майна за те, що він має гріхів зв'язок зі своєю невісткою;

В) «Мою незаміжню дочку, дітей мого померлого старшого сина і мого молодшого сина (всі вони від першого мого шлюбу) я позбавляю спадку за те, що вони сильно провинились перед своєю мачухою, моєю теперішньою дружиною, і навіть завдали їй жорстоких побоїв»;

Г) «Оскільки наш єдиний син весь у боргах, то ми відмовляємо йому в нашому спадку, нехай після нашої смерті наше майно дістанеться не йому, а його дітям. Однак, нашому сину повинно належати право пожиттєвого управління цим майном?»

4. Дочка Сикула в сімнадцятирічному віці, не зважаючи на незгоду батька, взяла шлюб. Через 20 років батько помер і залишив заповіт, згідно з яким дочці нічого не заповідано. Чи має дочка право на обов’язкову частку спадщини? Якщо так, який розмір цієї обов’язкової частки?

5. Варрон у своєму заповіті не згадав жодного зі своїх чотирьох дітей (донька і два сини були під владою батька, а один син – емансипований), а заповів усе майно другові – Плавту. Чи мали діти померлого право позову про порушення заповідачем моральних абовязків. Хто з дітей може розраховувати на обов’язкову часку спадщини?

6. Один римський громадянин призначив спадкоємницею свою дружину, а своїй матері не залишив нічого, без будь-яких пояснень. Мати померла. Потім помер і заповідач, залишивши дружину і двох братів. Чи мають брати законні претензії на одержання спадку?

7. Херей прийняв спадщину і виявилося, що вона обтяжена боргами в сумі 4000 сестерціїв, у той час вона містила на 2000 сестерціїв. Чи повинен Херей сплатити борг в повному обсязі, продавши частину свого майна (не успадкованого майна?

8. Марк Лоллій своїми спадкоємцями всиновленого сина – Нерона і рідну доньку Клавдію, яка мала двох дітей. У заповіті нічого не було сказано про третю дитину Марка – сина Галіона, на якого батько був розгніваним. Клавдія померла до відкриття спадщини. Хто одержить її частку спадку? Що ми маємо в даному випадку – спадкову трансмісію чи спадкування за правом представлення?

9. У Марка Корнелія було три сини: Тулій, Волузій і Гай. У своєму заповіті Марк Вказав, що всім синам належить однакова частка спадку (1/3). Волузій не встиг прийняти свою частку, бо повертаючись з Афін, сильно застудився і помер у дорозі. Кому перейде його частка спадщини, якщо: а) Волузій був неодружений і не мав дітей; б) у Волозія юуло двоє дітей, народжених у законному шлюбі?

10. Квінт Курій помер, не залишивши заповіту. На момент смерті в живих не було його найближчих родичів – братів Марка і Севія, які мали дітей: у Марка їх було двоє, а у Сервія – троє. За Законами ХІІ Таблиць вся спадкова маса належать племінникам Квінта. Яку частку одержить кожний із них?

11. За часів імператора Траяна римський громадянин Гней Помпей став спадкоємцем обійстя в провінції Галілея. Державні справи затримали його, і прийняли спадок він зміг лише півтора року після відкриття спадку. Прибувши в Галілею, Гней виявив, що обістя належить їм за терміном давності. Гай подав віндикаційний позов на них. Що вирішить претор?

12. Спадок Веттія оцінювався в 10 000 сестерціїв. Останні роки життя Веттій не знаходив спільної мови зі своїм єдиним сином – Клодієм, а тому в заповіті на користь сина була вказана лише заміська вілла вартістю 2 500 сестеціїв. Все інше майно (раби, скот, коштовності, міський будинок) повинне було дістатися найкращому другові Веттія – Біблу. Після оголошення заповіту таким, що порушує обов’язки заповідача з вимогою визнати його недійсним. Чи можливе це? Які наслідки вчинку Клодія?

13. Відомо, що «спадки померлих без заповіту належать по закону ХІІ Таблиць, по-перше, «своїм» (найближчим) спадкоємцям». Хто може бути «своїм» спадкоємцем на момент смерті спадкодавця: емансипований син; син, який жив з батьком; дружина; донька, яка перебувала в правильному шлюбі; дві неповнолітні доньки?

14. Вільновідпущеник заповів своє майно в рівних долях своїм синам і своєму патрону. Але патрон висловив незадоволення таким станом речей і став вимагати у володіння половини спадкового майна. Чи правомірні дії патрона?

15. Відповідно до закону Папія, вільновідпущениця звільнилася від опікунства патрона, якщо у неї було четверо або більше дітей, що дозволяло їй заповідати своє майно без згоди патрона. Чи мав опікун обов’язкову долю спадку вільновідпущениці? Якщо так, то який розмір цієї долі?

16. Чи правильні призначення спадкоємців з точки зору Юстиніанового права:

а) «Я призначаю свого двоюрідного брата О. своїм спадкоємцем: мої діти і внуки нічого не повинні одержати. Вони, звичайно, не забули, як погано вчинили зі мною, як мучили і ображала і навіть били, коли я ще жив у них»;

б) «Я заповідаю своє майно місту А. як моєму універсальному спадкоємцю. При цьому я припускаю, що мій єдиний син В. до часу моєї смерті зможе виплутатися із тяжкого матеріального положення, в якому він зараз знаходиться. Якби, однак, цього не сталося, і він перебував би в такому ж скрутному становищі, то він має право одержати спадок, який я залишаю»;

в) «Нехай моїми спадкоємцями та універсальними наступниками будуть мої п’ятеро дітей. При цьому кожній із моїх трьох дочок буде виплачено по четвертій частині залишеного мною капіталу; моєму молодшому сину нехай дістанеться маєток і все інше спадкове майно, що в сукупності не складне і половини мого майна; залишок нехай буде спадковою долею мого старшого сина, який перебуває в Іберії і який завжди мене засмучував»;

г) «Мого єдиного сина від першого шлюбу я призначаю спадкоємцем маєтку вартістю 23 000 сестерціїв. Все інше майно нехай успадкує моя дружина, з якою я живу в бездітному другому шлюбі».

_________________________________________

Спадкування є не інше, як одержання в цілому прав, якими володів померлий (Д. 50.16.24).

Спадок вважається «відкритим», коли він може бути набутим шляхом вступу в права спадкування (Д. 50.16.151).

Заповіт є правомірним виразом волі, зроблений урочисто для того, щоб він діяв після нашої смерті (Д. 20.1.1),

___________

Рекомендована література

Гарсиа Гарридо М. Х. Зазначена праця. – С. 640 – 774.

Калюжний Р. А. Зазначена праця. – С. 94 – 104.

Підопригора О. А. Зазначена праця. – С. 372 – 400.

Иоффе О. С., Мусин В. А. Зазначена праця. – С. 38 – 51.

Черниловский З. М. Зазначена праця. – С. 191 – 203.

Модуль ІІІ. Зобов’язальне право

Загальне вчення про зобов’язання

Питання для обговорення

1. Прочитайте уважно визначення зобов’язання та прокоментуйте їх. Чим відрізняються?

Юстиніан: «Зобов’язання – це правові кандали, які зобов’язують нас щось виконати згідно з правом нашої держави».

Павло: «Сутність зобов’язання полягає не в тому, щоб зробити якийсь сервітут нашим, або якийсь предмет нашим, але щоб зв’язати іншого перед нами, щоб він дав щось або зробив, або надав».

2. Як називаються сторони у зобов’язані?

3. Які зобов’язання називаються синалагматичними?

4. Які зобов’язання називаються натуральними? У чому їх специфіка?

5. Яка відмінність між фактом і подією? Що таке юридичні факти та їх основні види?

6. Які види цивільно-правової відповідальності існували в Древньому Римі?

7. Які види солідарної відповідальності Ви знаєте?

8. Як розуміти вислів: «Речі, які визначаються родовими ознаками, не гинуть»?

9. Назвіть основні підстави виникнення зобов’язань.

10. Які Ви знаєте наслідки невиконання зобов’язання в римському приватному праві?

11. Назвіть основні підстави припинення зобов’язання.

12. За яких обставин міг застосовуватися залік як спосіб припинення зобов’язання?