Тестові завдання. 1. Коли купівля-продаж вважається здійсненою:

1. Коли купівля-продаж вважається здійсненою:

а) коли встановлена ціна;

б) коли здійснена передача речей продавцем покупцеві;

в) коли заплачений завдаток?

2. Договори, які не відповідали основним нормам цивільного права, після яких не було юридичних наслідків, називалися:

а) пакти;

б)контракти;

3. Продовжіть далі тезу: «Основними формами літеральних договорів були: прибутково-видаткові книжки, синграф …»:

а) консенсус;

б) стипуляція;

в) обіцянка клієнта патрону;

г) хірограф.

4. За якої відповіді боржника на запитання кредитора: «Обіцяєш дати 100 ассів?» стипуляція вважається дійсною:

а) «Обіцяю дати 90 ассів»;

б) Постараюся дати необхідну суму»;

в) «Обіцяю дати 100 ассів»?

5. Визначте як називалася боргова розписка, яка починалася словами «Титус винен Сею 100 ассів …»:

а) хірограф;

б) син граф.

6. Чи може боржник, яки позичив під заставу всього майна:

а) частину мана дати в придане;

б) користуватися речами так, що це користування погіршує їх стан;

в) продавати що-небудь з цього мана?

7. Що можна вважати помилкою, яка порочить договір:

а) думав, що подарунок, а виявилась купівля-продаж;

б) сказано не те що хотіли сказати;

в) думав, що допустимо, а виявилось – заборонено законом?

8. Кого можна вважати платоспроможним:

а) того, хто присягається заплатити всю суму, але не відразу;

б) того, хто обіцяє розплатитися, як тільки одержить очікуваний спадок;

в) того, хто обіцяє розплатитися після прийняття спадку;

г) того, хто за своїм матеріальним становищем здатний виконати взяте на себе зобов’язання?

Задачі

1. Х., римський громадянин, мав відрядження до Іберії. По дорозі в одному великому місті на невільницькому ринку він побачив раба, якого зразу ж ж захотів придбати. Але везти раба з собою до Іберії, а потім назад, Х., не хотів. Тому заплативши 15 сестерціїв за раба, Х. домовився з продавцем, що останній пригляне за покупкою, яку наш громадянин забере, повертаючись назад, виконавши завдання. Через два тижні після укладеної угоди Х. знову був на невільницькому ринку, але купленого раба забрати не зміг: за час його відсутності раби затіяли сварку, в результаті якої і загинів куплений раб. Работоргівець заявив, що будь-які збитки відображаються на покупцеві. Чи має Х. право позовного захисту?

2. Чи матиме місце договір найму, якщо А. віддав свою золоту каблучку в ремонт ювеліру і пообіцяв заплатити за роботу стільки, скільки призначить по закінченню ювелір?

3. Які юридичні моменти з точки зору римського права відображені в прикладах:

а) вдова позичає гроші і як забезпечення боргу віддає кредитору свої коштовності;

б) підрядчик К. береться побудувати Н. на ділянці, яка належить останньому, віллу, яка за попередніми підрахунками повинна обійтися в 1800 сестерціїв, і закінчити роботу в означений термін. Н. обіцяє видати після того К. закладну на дім в забезпечення вказаної, оплачуваної чотирма процентами суми;

в) пересилаючи вино в кількості 50літрів, продавець ставить в рахунок вартість діжки – чотири асси. Після повернення діжки в хорошому стані він повертає чотири асси покупцеві.

4. Ліціній віддав Кальпурнію в найм на 15 місяців своє судно. Останній відправив навантажене судно в море і призначив капітаном свого раба Стефана. В пункті призначення Стефану стали потрібними гроші на ремонт судна. Хто має оплатити ремонт?

5. Гай позичив у Невія п’ять мішків зерна. Невій дав ключ боржникові від сараю, де зберігалося зерно. Але боржник не зміг того дня забрати збіжжя. Вночі в сарай ударила блискавка, спаливши і сам сарай і все, що в ньому було. Які юридичні наслідки мав цей факт для Гая і Невія?

6. Дуже багатий і не менш скупий житель провінції Пергам був сліпий унаслідок катаракти, зважився на операцію і домовився з одним лікарем, який зголосився допомогти повернути зір сліпому за 500 сестреції. І дісно, одне око було проопероване з повним успіхом, але коли лікар зібрався оперувати друге око, то пергамець несподівано заявив, що він досить бачить і одним коком. Пацієнт виявив згоду заплатити половину названої суми, а лікар продовжував наполягати на виплаті всієї суми. Чи можливий позов у цій ситуації? Які формальності необхідні для розв’язання вказаної проблеми?

7. Х. позичив у У. 500 сестерціїв в срібних монетах, а повернув борг в міді. Кредитор відмовився приймати платіж, аргументуючи свій вчинок тим, що борг повертається в монетах тих же номіналів, в яких і почався. Чи правий кредитор?

8. А. за письмовою домовленість купує у В. річ і посилає йому по купівельну суму, але речі не одержує. Невдовзі він дізнається, що тим часом В. продав і передав цю річ С. Кому належить річ?

9. А. попросив Б. дати йому на тиждень віз для вивозу врожаю з поля. Б. погодився і пообіцяв ввечері того ж дня привезти віз на подвір’я А. Але по дорозі він постраждав від некерованих коней, які мчалися на зустріч. В результаті «зіткнення» віз було серйозно пошкоджено. На кого покладаються збитки: на А. чи Б.? Відповідь аргументуйте.

10. Мельник позичив у селянина зерно. Селянин дав зіпсовану пшеницю, не попередивши попередньо боржника. Як мельник змішав позичене зерно зі своїм, то зіпсувалося все. К можна за допомогою правових засобів добитися покриття збитків?

11. Чи може користуватися плодами речі той, кому ця річ здана в оренду або найм? Чи має право користуватися плодами власник речі?

12. Октавій вирішив переїхати жити до старшого сина в Іберію. Рішення він прийняв весною. На продаж було виставлене все майно Октавія: вілла, фруктовий сад і земельна ділянка, на одній частині якої він встиг посадити овочі, а другу засіяти полбою. Покупцем зголосився бути сусід Октавія Нігерій. Вони уклали угоду про купівлю-продаж вілли, саду і земельної ділянки, а також майбутнього врожаю. Чи може бути проданий майбутній врожай? Якщо влітку майбутній урожай буде знищений градом, то хто буде у збитках – продавець чи покупець? Чи має право покупець вимагати від продавця повернення покупної ціни майбутнього врожаю, в разі його загибелі?

13. Знайдіть пояснення терміна «покупка надії»; в чому сутності цього явища? Яке значення мала «покупка надії» для римського приватного права?

14. На базарі работоргівець продавав лише одного раба. Виставлений товар продавець вихваляв як тільки міг, перелічуючи всі його уміння та майстерність. Аквілій, прийшов на невільницький ринок, щоб придбати раба-садівника. Зупинившись перед галасливим продавцем, він поцікавився, чи вправний раб у садівництві, на що одержав ствердну відповідь. Заплативши означену ціну, Аквілій привів додому, а невдовзі з’ясувалося, що раб не розуміється на садівництві, але є вправним у куховарстві. З чим зіткнувся Аквілій – з обманом збоку продавця чи з розхвалюванням товару, яке не тягне відповідальності? Чи має право Аквілій на повернення третини заплаченого, з тим, щоб раб залишився у його власності? Чи має він право подати позов про повернення заплаченого і про анулювання угоди?

15. Вітелій орендував половину будинку у Марка. Через серйозні фінансові проблеми Марк був змушений продати орендовану частину будинку Нумерію. Останній став вимагати від Вітелія звільнити його власність, а Вітелій відмовився це зробити, оскільки термін оренди ще не закінчився.

16. Публій навесні взяв у борг у Гая сто кошелів високосортного зерна, при цьому в договорі вказувалося, що він або продасть зерно і поверне одержані гроші, або поверне таку саму кількість такого самого зерна восени. Минула осінь, але Пухлій не виконав угоди, тому Гай звернувся до суду. Виникає питання: за ціною якого часу потрібно оцінити борг?

17. «Каллімах позичив у Стиха, раба Сея, певну суму грошей за договором морської позички (корабель повинен був відправитись із Берита, провінція Сірія в порт Бріндізі, Італія) терміном на 200 днів, протягом яких здійснюється морський перехід, під гарантію закладу та іпотеки на грузи, закуплені в місті Берита для перевезення в Бріндізі, а також на ті, які будуть закуплені в Бріндізі і доправлені в Берит. Сторони домовилися про те, що Каллімах дістанеться Бріндізі, купить там інші товари і завантажить їх до вересневих ід, з тим щоб відправитися до Сірії, а якщо він не встигне закупити товари в Бріндізі і вийти з порту до вказаного строкую, то він повинен, не гаючись, виплатити борг, так ніби плавання завершилося, і взяти на себе всі витрати, пов’язані з переказом грошей в Рим. Усі ці умови Кіллі мах обіцяв виконати відповідно до договору, який був укладений зі Стихом, рабом Сея. В означений термін (вересневі іди) відповідно до умов договору товари разом з Еросос, рабом Луція Тіця, і з Стихом Каллімах вийшов з порту і взяв курс на Сірію. Каллімах разом з товарами продовжував залишатися на кораблі тим часом, коли уже повинен був повернути борг і доставити гроші в Рим. Корабель затонув, у зв’язку з чим виникло питання : виможе допомогти Каллімаху згода Ероса, якому не було доручено нічого, окрім того як відвезти вищеозначену суму грошей в Рим? Чи Каллімах продовжував залишатися боржником власника Стиха на підставі стипуляції?

І ще одне питання: якщо Ерос дав згоду на вихід Каллімахового судна із порту уже по закінчені терміну дії договору, то чи можна на основі цього опротестувати позов, пред’явлений власником Стиха?» (Д. 45.1.122.1).

18. Гней попросив Мерія дати йому віслюка для перевезення збіжжя із земельного наділу. Гней цілий день перевозив врожай до будинку, а надвечір вирішив відвезти невелику кількість овочів своєму дядьку, який жив у сусідньому помеленні. Чи має право Нумерій Притягнути Гнея до відповідальності? Чи можна вбачати у діях Гнея порушення умов договору?

19. Чи можна вважати стипуляцію нікчемною? Чому?

«Якщо я стипулював у тебе раба Памфіла, а ти обіцяв мені Памфіла і Стихі, то (яке з твої зобов’язань) має силу?» (Д. 45.1.1.5).

_________________________________________

Назва «угода» є до такої міри загальною, що, як влучно вказує Педій (юрист кінця І ст. до н. е.,) немає ніякого договору (ніякого зобов’язання), яке не містило би в собі угоди (Д. 2.14.1.3).

Хто говорить одне, а хоче іншого, той не говорить того, що означають його слова, тому що він цього не хоче, але і не говорить того, що хоче, тому що він не ті слова говорить (Д. 29.5.3).

___________

Рекомендована література

Гарсиа Гарридо М. Х. Зазначена праця. – С. 469 – 640.

Калюжний Р. А. Зазначена праця. – С. 66 – 87.

Підопригора О. А. Зазначена праця. – С. 281 – 360.

Иоффе О. С., Мусин В. А. Зазначена праця. – С. 38 – 51.

Черниловский З. М. Зазначена праця. – С. 161 – 189.

Зобов’язання з деліктів

Питання для обговорення

1. У чому полягала відмінність між деліктами і злочинами в Давньому Римі?

2. Які види деліктів ви знаєте?

3. Чи передбачалося римським законодавством задоволення моральних збитків?

4. Що таке квазіделікти?

5. В чому сутність нок сальної відповідальності?

6. У чому сутність Аквілієвого закону?