Навчально-методичний комплекс

навчальної дисципліни

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО

для підготовки студентів ступеня вищої освіти «Молодший спеціаліст»

зі спеціальності 6.030401«Правознавство»

з напрямку підготовки «Право»(0304)

АВТОР:

Немченко С.С., доцент кафедри цивільно-правових дисциплін навчально-наукового інституту права та психології НАВС, кандидат юридичних наук, доцент

Перезатверджено на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін ННІПП НАВС,

протокол №11 від 15.01.2015 р.

КИЇВ 2015

ЗМІСТ

СТУПІНЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ Молодший спеціаліст

за спеціальністю 6.030401«Правознавство»

напряму підготовки «Право» кваліфікації «Молодший спеціаліст з права»

Молодший спеціаліст — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді діяльності.

Молодший спеціаліст з права є фахівцем, підготовленим до здійснення професійної діяльності у сфері юридичної практики. Ця сфера характеризується тим, що пов’язана з розглядом юридичної справи, здійсненням юридично значущих дій і юридичною кваліфікацією.

Результати професійної діяльності закріплюються у відповідних процесуальних документах, які мають офіційний характер, встановлену законом форму.

Професійна діяльність молодшого спеціаліста з права безпосередньо пов’язана з необхідністю використання різних методів і засобів юридичної техніки.

Абітурієнти повинні мати державний документ про освіту або (та)
професійну підготовку встановленого зразка (свідоцтво про повну загальну середню освіту).

Для забезпечення ефективної реалізації визначених в ОКХ завдань освітньої і професійної підготовки при відборі студентів ставляться вимоги щодо їх здібностей і підготовленості у вигляді системи знань, умінь і навичок, визначених програмою базової (повної) вищої освіти і підтверджених результатами державної атестації.

Обов’язковою умовою є вільне володіння державною мовою.

Основні елементи структури професійно - значущих якостей особистості молодшого спеціаліста зазначеної сфери виявляються:

• у громадянській зрілості: розвинуте почуття обов’язку, дисциплінованість, наполегливість, контроль за своєю поведінкою та емоціями, високі моральні якості;

• у соціально - управлінській орієнтації: спрямованість на ефективну взаємодію з людьми, самостійність, готовність до ризику, ініціативність, вміння брати на себе відповідальність;

• у розвитку організаційних якостей: готовність до співробітництва та активність у встановленні контактів, виражене лідерство, розвинуті управлінські, пізнавальні та комунікативні здібності;

• у сформованості комплексу професійно необхідних знань та вмінь, навичок для діяльності в юридичних службах підприємств, органів установ та організацій.

Для успішного засвоєння ступеня вищої освіти «молодший спеціаліст» слухачі повинні мати здібності до оволодіння знаннями, вміннями і навичками в галузі гуманітарних, соціально - економічних та юридичних наук.

Підготовка молодшого спеціаліста права в ННІПП НАВС зорієнтована на одержання студентами вищої юридичної освіти. Відповідно до Державного класифікатора видів економічної діяльності, а також з урахуванням вимог ринку праці видами професійної діяльності молодшого спеціаліста з права є:

A. послуги, що надаються переважно юридичним особам;

B. діяльність у сфері права;

C. нотаріальна діяльність (консультації з питань надання юридичних послуг нотаріальними конторами і приватними нотаріусами, державними нотаріальними архівами під керівництвом нотаріуса);

D. діяльність державних виконавців, слідчих і арбітрів (крім арбітражної діяльності);

- консультації з питань комерційної діяльності і управління;

- слідча діяльність і забезпечення безпеки;

- управління і нагляд у сфері оподаткування;

- діяльність судів;

- діяльність органів прокуратури;

- охорона і забезпечення громадського порядку;

- обов’язкове соціальне страхування.

Виробничі функції, типові задачі діяльності та уміння, якими повинен володіти випускник вищого навчального закладу ступеня вищої освіти “Молодший спеціаліст”, що формуються засвоєнням змісту навчальної дисципліни “Цивільне право”.

ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА

ПІДГОТОВКИ МОЛОДШОГО СПЕЦІАЛІСТА

з дисципліни

«Цивільне право»

1.1 Мета викладання навчальної дисципліни

Основна мета викладання дисципліни “Цивільне право. Особлива частина” — це підготовка майбутнього фахівця в галузі права, який би міг аналізувати наукову літературу і чинне законодавство як крізь призму їх практичного застосування, так і ведення самостійної наукової роботи.

Відповідно завдання вивчення навчальної дисципліни полягають у засвоєнні студентами основних засад зобов’язального права. Студенти повинні набути навичок щодо користування відповідними нормативними актами, вмінь вирішувати конкретні практичні питання, пов’язані з їх застосуванням на базі засад справедливості, добросовісності і розумності.

1.2 Завдання вивчення навчальної дисципліни є:

- ознайомлення з основними положеннями зобов’язального права і його окремими інститутами;

- ознайомлення з науково-теоретичним надбанням науки зобов’язального права;

- аналіз та узагальнення судової практики в сфері права зобов’язань;

- розвиток навичок самостійного вирішення наукових та практичних проблем зобов’язального права;

1.3 Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця

Дана дисципліна є теоретичною основою сукупності знань та вмінь, що формують фахівця юридичного профілю в галузі приватного права.

1.4 Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни

В результаті вивчення курсу “Цивільне право” студент повинен:

знати:

- положення українського законодавства у сфері зобов’язального права;

- існуючі колізії національного та міжнародного цивільного законодавства

- основні доктринальні положення цивільного права;

вміти:

- самостійно аналізувати наукову літературу з дисципліни;

- самостійно ставити наукові проблеми і шукати шляхи їх вирішення;

- самостійно проводити порівняльно - правовий аналіз;

- самостійно аналізувати і узагальнювати судову практику.

1.5 Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчального модулю

Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з двох навчальних модулів.

1.6 Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни

Курс “Цивільне право. Особлива частина” базується на основі раніше отриманих знань, одержаних в курсах цивільного права (загальна частина), теорії права, при освоєнні навчальних програм освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” Курс “Цивільне право. Особлива частина” безпосередньо пов’язаний з дисциплінами „Цивільне право (загальна частина)”, „Господарське право”, „Право інтелектуальної власності” та іншими дисциплінами у сфері приватного права і направлений на вивчення проблематики зобов’язального права. Знання та вміння, отриманні під час вивчення даної навчальної дисципліни, спрямовані на забезпечення підготовки спеціалістів, які володіють ґрунтовними теоретичними знаннями та практичними навичками в сфері приватного права.

АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Розбудова України як демократичної, правової, соціальної держави передбачає формування ефективного, дієвого механізму захисту прав, свобод та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.

“Цивільне право” – одна з базових дисциплін, предметом вивчення нормативного матеріалу, що врегульовує приватні правовідносини, а також практики у вказаній сфері. Запропоновані теми навчальної дисципліни відображають теоретичні проблеми науки цивільного права, основні положення зобов’язального права і практики його застосування.

В основі проблематики навчальної дисципліни – Конституція України, Цивільний кодекс, Господарський кодекс, інші акти цивільного законодавства України, керівні постанови Пленуму Верховного Суду України. Враховані також новітні досягнення вітчизняної науки, даються посилання на джерела опублікування нормативно-правових актів, юридичної практики, монографії та наукові статті, навчальні посібники та підручники, вивчення яких має стати міцним підгрунтям опанування студентами навчальної дисципліни.

Відповідно завдання вивчення навчальної дисципліни полягають у засвоєнні студентами основних засад цивільного права і положень чинного цивільного законодавства України. Студенти повинні набути навичок щодо користування відповідними нормативними актами, вмінь вирішувати конкретні практичні питання, пов’язані з їх застосуванням на базі засад справедливості, добросовісності і розумності.

Практичною реалізацією головних завдань курсу є комплекс навчально-методичних заходів, які забезпечують всебічне вивчення студентами дисципліни. Лекції – теоретична основа курсу. Найважливіші положення і проблеми зобов’язального права висвітлюються в лекціях.

Засвоєнню теоретичного курсу, поглибленню знань служать семінарські заняття, до яких студенти готуються відповідно визначеній тематиці, використовуючи рекомендовані джерела та літературу. Семінари мають сприяти розвиткові творчої самостійності студентів, поглибленню їх інтересу до науки і юридичної практики, розвиткові культури мовлення, формування навичок та вмінь публічного виступу, участі в дискусії. Основою ефективної роботи студентів на семінарах є вивчення лекційного матеріалу та самостійне опрацювання рекомендованих джерел права, навчальної та наукової літератури. При цьому необхідним елементом самостійної роботи студентів при підготовці до семінарів є конспектування навчальної та наукової літератури. При відповіді на семінарах допускається користування конспектом, оформленим під час вивчення рекомендованої літератури і джерел.

Готуючись до семінару, необхідно звернути увагу на ключові поняття вказаних тем та засвоїти їх. При відповіді на семінарському занятті слід будувати свій виступ так, щоб в ньому містились: чітке формулювання теоретичних положень, обґрунтування цих положень і розкриття їх найбільш характерних ознак і властивостей; аргументація та ілюстрація теоретичних положень конкретними прикладами з юридичної практики; обґрунтовані висновки.

Обговорення питань семінару може відбуватись в формах співбесіди, загальної дискусії, заслуховування рефератів і реферативних повідомлень, проведення письмових контрольних робіт або тестування, “бліц” - опитування тощо.

На практичних заняттях формуються навички студентів щодо вирішення конкретних практичних задач, здійснення самостійного аналізу певних цивільних правовідносин. На практичних заняттях відбувається реалізація і засвоєння теоретичних знань, отриманих студентами на лекціях, при вивченні нормативних джерел, наукової та навчальної літератури під час підготовки до семінарів та самостійної роботи. При вирішенні задач на практичному занятті студентам рекомендується: визначити тему (питання) курсу, до якого відноситься задача; дати аналіз фактичних обставин, викладених у фабулі задачі; визначити коло нормативних актів, вивчення яких необхідно для вирішення задачі; керуватися конкретними нормами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства постановами Пленуму Верховного Суду України з цивільних справ; при посиланні на нормативний акт (закон, постанову, інструкцію тощо) вказати, ким і коли він був прийнятий, зазначити статтю, пункт, частину.