Принципи організації економічного аналізу

Процес створення нової економічної системи в Україні, запровадження нових методів і засобів управління суспільним господарством потребують від економічної науки (і від економічного аналізу також) створення оптимального механізму прийняття рішень, пов’язаних із ринковим реформуванням економіки нашої країни для розв’язання цілої низки проблем.

Різноманітність сфер матеріального виробництва певною мірою визначає особливості економічного аналізу господарської діяльності, які випливають зі специфіки відповідних галузей. Проте в рамках кожної з них зберігаються основні методичні засади, які забезпечують комплексний підхід до вивчення суб’єктів господарювання.

Тип сучасної змішаної економіки, де співіснують як державна, так і приватна власність, ставить перед економічним аналізом велику кількість нових завдань.

Переважна більшість суб’єктів господарювання змішаної економіки, незважаючи на різні умови й обставини, які склалися навколо них, функціонує за майже однаковою програмою. Унаслідок цього і ситуації, що в них суб’єкти господарювання можуть потрапити (банкрутство, збитки, конкурентна боротьба), підлягають типізації та систематизації. Це дає змогу розробляти типові схеми проведення економічного аналізу, що уможливлює спрощення його організації як на рівні мікросистем, так і на макроекономічному рівні (у тому числі регіональному).

Методологічну основу економічного аналізу становить діалектичний метод, який забезпечує об’єктивність, комплексність, всебічність і конкретність розгляду досліджуваного предмета (об’єкта), ураховує вплив як ендогенних, так і екзогенних змінних, що, у свою чергу, уможливлює отримання адекватних висновків за наслідками проведеної роботи.

Організуючи аналітичну роботу, необхідно передовсім створити такі умови, які б забезпечили вивчення взаємозв’язків між окремими показниками діяльності суб’єкта господарювання. Досвід аналітичної роботи підказує, що в багатьох випадках резерви виробництва погано використовуються не тому, що бракує можливостей для їх реалізації, а тому, що їх своєчасно просто не було виявлено.

Організація аналітичної роботи на підприємствах включає розробку загальних планів та планів (програм) конкретних аналітичних робіт: порядок проведення аналізу; матеріальне, методичне й наукове забезпечення; загальне керівництво, способи виконання аналітичних робіт, контроль за впровадженням у виробництво виявлених резервів.

Виконання завдань економічного аналізу на всіх стадіях вироб­ничо-господарської діяльності підприємства потребує повного охоплення аналітичною роботою всіх служб і дільниць.

Тому необхідно розподілити обов’язки й відповідальність між структурними підрозділами та окремими спеціалістами (виконавцями), ураховуючи кількість, територіальну цілісність структурних підрозділів і систем управління, структуру виробництва, структуру й технічну оснащеність управлінського апарату; організацію планування та обліку.

Провідними в організації та здійсненні аналізу виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства і його підрозділів є планово-економічний, бухгалтерський і фінансовий відділи. Ці функціональні служби під керівництвом головного економіста (заступника директора з економічних питань) розробляють методи аналізу окремих об’єктів і показників; проводять попередній, оперативний і наступний (завершальний) аналіз діяльності підприємства в цілому і окремих його підрозділів; здійснюють контроль за проведенням аналізу іншими відділами підприємства та економічними службами окремих цехів; готують висновки і розробляють заходи для прийняття управлінських рішень за результатами проведеного аналізу.

Розподіл обов’язків між функціональними службами підприємства щодо виконання аналітичних робіт передбачається робочою програмою. Він може мати такий, наприклад, вигляд.

Планово-економічний відділє відповідальним виконавцем і за участю інших економічних і технічних служб здійснює:

¾ розробку плану аналітичної роботи і контроль за його виконанням;

¾ методичне забезпечення аналізу;

¾ комплексний огляд узагальнюючих показників виробничо-господарської діяльності, метою якого є оцінка кількісних та якісних показників виконання виробничої програми, використання ресурсів, оцінка рівня організаційно-технічного, економічного й соціального розвитку виробництва та економічної ефективності господарської діяльності;

¾ конкретний аналіз виконання виробничої програми, оцінку впливу основних факторів на показники обсягу виробництва, зміну структури і якості продукції;

¾ аналіз використання основних та виробничих потужностей;

¾ аналіз собівартості за техніко-економічними факторами її зниження;

¾ аналіз ефективності економічного стимулювання;

¾ узагальнення результатів аналізу господарської діяльності підприємства і його структурних підрозділів;

¾ розробку заходів за результатами аналізу.

Фінансовий відділпроводить аналіз показників використання плану реалізації, показників прибутку та рентабельності, взаємовідносин з Державним бюджетом (фінансування з бюджету і розрахунки з бюджетом та з позабюджетними фондами).

Відділ бухгалтерського обліку аналізує виконання кошторису витрат на виробництво, собівартість продукції, виконання плану прибутку і його використання, фінансовий стан і платоспроможність підприємства.

Відділ матеріально-технічного забезпеченняконтролює своє­часність і якість матеріально-технічного забезпечення виробництва, виконання планів поставок за обсягом, номенклатурою, строками, якістю, стан збереження складських запасів, дотримання норм відпуску матеріалів, транспортно-заготівельних витрат.

Відділ праці і заробітної платианалізує рівень організації праці, виконання плану заходів щодо його поліпшення, забезпечення підприємства трудовими ресурсами за категоріями та професіями, рівень продуктивності праці, використання фонду робочого часу та фонду заробітної плати.

Відділ збуту вивчає виконання договірних зобов’язань і планів поставок продукції споживачам за обсягом, якістю, строками, номенклатурою, стан складських запасів і збереження готової продукції.

У комплексному аналізі виробничо-господарської діяльності беруть участь також і технічні служби: відділ якості продукції або відділ технічного контролю (ВТК), виробничий відділ, відділи головного технолога, головного механіка, головного енергетика, конструкторський відділ та ін. Ці служби здебільшого здійснюють техніко-економічний аналіз, який уможливлює пов’язання виробничо-технологічних факторів із кількісними та якісними показниками роботи окремих дільниць і підрозділів підприємства.

Виробничий відділ —аналізує виконання плану випуску продукції за обсягом та асортиментом, ритмічність роботи, підвищення якості продукції, запровадження нової техніки та технологій, комплексної механізації та автоматизації виробництва, робо­ту обладнання, витрачання матеріальних ресурсів, тривалість технологічного циклу, комплектність випуску продукції, загальний технічний та організаційний рівень виробництва.

Відділ головного механіка — вивчає стан експлуатації машин та обладнання, виконання планів-графіків ремонту й модернізації обладнання, якість і собівартість ремонту, повноту використання обладнання та виробничих потужностей, раціональність потреби в енергоресурсах.

Відділ технічного контролю — аналізує якість сировини та готової продукції, брак і втрати, рекламації покупців, розробляє заходи щодо зменшення браку, підвищення якості продукції, дотримання технологічної дисципліни.

Комплексний економічний аналіз треба проводити щоквартально, опрацьовуючи заходи для реалізації виявлених резервів. Проте з деяких питань необхідно проводити аналіз за місяць, декаду, навіть окрему зміну (дотримання графіків виконання робіт, стан матеріально-технічного постачання, фінансовий стан, випуск продукції підсобними виробництвами). За підсумками аналізу цих господарських процесів рекомендується приймати відповідні рішення, не чекаючи результатів за квартал.

Керівник підприємства контролює проведення аналітичної роботи.

Об’єктом такого контролю є цифровий матеріал, висновки та пропозиції, опрацьовані в результаті аналітичної роботи.

Отже, організація економічного аналізу передбачає оптимальний вибір і використання великої кількості різних показників діяльності будь-якого колективу, чого, у свою чергу, можна досягти тільки глибоким вивченням технології, економіки й організації виробництва, стану обліку і звітності, особливостей взаємо­зв’язків об’єктів економічного аналізу.

Створення таких умов як на мікро-, так і на макрорівні забезпечить повну реалізацію економічним аналізом своєї практичної функції, дасть можливість скоротити розрив у часі між демонтажем адміністративних методів управління економікою та становленням (формуванням) ринкових інструментів регулювання.

Охоплюючи всі сторони діяльності підприємства, економічний аналіз має бути постійною складовою економічної роботи в цілому. Вимога безперервності аналітичної роботи відповідає реальній дійсності процесу відтворення.

Дальше становлення економічного аналізу повинно враховувати особливості розвитку кожного суб’єкта господарювання і водночас базуватися на вже досягнутому науковому рівні методології, методики й організації аналітичної роботи.

4. Організаційні форми економічного аналізу, планування та етапи аналітичної роботи

Організаційні форми і виконавці аналізу господарської діяльності залежать від масштабів підприємства, структури управління і специфіки його діяльності. При цьому тільки на підставі залучення широкого кола економічних і технічних фахівців, які володіють відповідним досвідом і знаннями, можна здійснити комплексний і системний аналіз практики роботи підприємства, сформувати і визначити оптимальні управлінські рішення, прийняти і проконтролювати дію.

З метою всебічного економічного аналізу та формування оптимальних управлінських рішень, разом з економічними службами економічний аналіз здійснюють технічні служби підприємства та керівництво цехів, ділянок, бригад. Тільки такий підхід дозволяє системно і комплексно досліджувати практику підприємства та його структурних підрозділів.

Аналітична робота на підприємстві розпочинається з планування. Розрізняють загальний план аналітичної роботи та план (програму) конкретних аналітичних робіт.

Загальний план такої роботи складається на рік. Його структура включає розділи господарської діяльності; об’єкти, що мають вивчатися; періодичність і терміни проведення аналізу; коло виконавців та осіб, відповідальних за певні розділи аналізу; джерела інформації і способи її поповнення. Обсяг аналітичної роботи, терміни її проведення, склад виконавців визначають, виходячи із завдань аналізу.

Плани окремих робіт складаються відповідно до загального плану аналітичної роботи і передбачають визначення об’єктів та етапів аналізу, термінів виконання робіт, визначення конкретизованих завдань та відповідальних технічних виконавців.

Програма включає розгорнутий та деталізований перелік питань, які передбачено вивчити, послідовність проведення аналізу; методику аналізу окремих факторів; комплект форм, схем, аналітичних таблиць та графіків, які треба обов’язково опрацювати під час аналізу. Якісне складання програми забезпечує цілісність і повноту проведення аналітичного дослідження.

Визначаючи зміст аналітичної роботи та терміни її проведення, необхідно врахувати наявність готового матеріалу для аналізу, трудомісткість збирання та опрацювання додаткової інформації, а також час, потрібний для виконання окремих робіт за етапами.

На підприємстві робота по проведенню аналізу повинна плануватися.

На практиці можуть складатися плани:

- комплексний – календарний розклад окремих аналітичних досліджень на один рік;

- тематичні – плани проведення аналізу по питаннях, які вимагають поглибленого вивчення.

Організаційні етапи аналітичної роботи:

1. Виділення суб'єктів і об'єктів аналізу, вибір організаційних форм дослідження, розподіл обов'язків між дослідниками.

2. Планування аналітичної роботи.

3. Інформаційне і методичне забезпечення аналізу.

4. Зміст аналізу (комплекс питань: собівартості, використання робочої сили, витрачання фонду заробітної плати і т. д.).

5. Аналітична обробка даних про хід і результати фінансово-господарської діяльності.

6. Оформлення результатів аналізу.

7. Контроль за впровадженням у виробництво пропозицій, зроблених за наслідками аналізу.

Будь-які результати аналізу оформляються у вигляді документів – пояснювальної записки, довідки, висновку.

Зміст пояснювальної записки (складається для вищестоящої організації) включає: загальні дані про аналізоване підприємство, економічний рівень розвитку, умови господарювання, характеристику виконання планів за основними показниками, результати аналізу окремих сторін діяльності підприємства, виводи і пропозиції по їх поліпшенню.

Основна увага в пояснювальній записці повинна приділятися чіткому викладу результатів аналізу. Пояснення слід чергувати з цифрами, таблицями, графіками, що ілюструють і підтверджуючими текст аналізу, а також розрахунками, що обґрунтовують його виводи. При викладі результатів вивчення впливу різних чинників, що визначають ступінь виконання плану, необхідно розкрити їх взаємозв'язок, взаємодію і причини виникнення. Найбільш відповідальним моментом пояснювальної записки є розробка пропозицій по подальшому поліпшенню діяльності господарства. Виводи повинні бути викладені стисло і охоплювати найбільш важливе і істотне в діяльності підприємства, а також розкриті аналізом можливості по збільшенню її ефективності.

Завдання довідки (складається для внутрішнього користування), висновки (складається зовнішніми користувачами) – відобразити недоліки або досягнення, виявлення резервів, способи їх освоєння. Тут може бути опущена загальна характеристика підприємства і умов його діяльності.

Також останнім часом все більше застосування знаходить бестекстовая форма оформлення результатів аналізу. Вона складається з постійного макету типових аналітичних таблиць і не містить пояснювального тексту. Аналітичні таблиці дозволяють систематизувати, узагальнити матеріал, що вивчається, і представити його в придатній для сприйняття формі. Такий порядок оформлення результатів розрахований на висококваліфікованих працівників, здатних самостійно розібратися в обробленій і систематизованій інформації і ухвалювати необхідні рішення.

Істотні результати заносяться в економічний паспорт підприємства.

Питання для самоконтролю:

1. Надайте характеристику принципам економічного аналізу.

2. Які вимоги висуваються до організації економічного аналізу?

3. Від чого залежать організаційні форми економічного аналізу?

4. У чому полягає планування аналітичної роботи?

5. З яких етапів складається аналітична робота?

6. Якими документами оформляються результати аналізу?

7. Поясніть, що таке економічна інформація?

8. за якими ознаками класифікується економічна інформація?

9. що таке облікова інформація?

Тема 7. Види економічного аналізу та основи їх класифікації

Мета: класифікувати види економічного аналізу за різними ознаками; охарактеризувати ретроспективний аналіз та визначити етапи аналітичного процесу; розкрити зміст оперативного аналізу; розглянути характерні особливості методології перспективного аналізу.

Питання:

1. Класифікація видів економічного аналізу

2. Ретроспективний економічний аналіз

3. Оперативний економічний аналіз

4. перспективний економічний аналіз