Класифікація факторів і резервів підвищення ефективності виробництва

Фактори в економічному аналізі можуть класифікуватися по різних ознаках. Фактори можуть бути загальними або частками. Виходячи з задач аналізу господарської діяльності фактори поділяються на внутрішні і зовнішні. Комплексна класифікація факторів дає можливість моделювати господарську діяльність, здійснювати комплексний пошук внутрішньогосподарських резервів з метою підвищення ефективності виробництва.

Класифікація факторів, що визначають економічні категорії і показники, є основою класифікації резервів. Класифікація резервів можлива по різних ознаках, але будь-яка класифікація повинна полегшувати пошук резервів.

Господарські резерви – це можливості розвитку виробництва відносно досягнутого рівня на основі використання досягнень НТП.

Економічна сутність резервів полягає найбільш повному та раціональному використанні наявного потенціалу заради отримання більшої кількості високоякісної продукції при найменших витратах живої та уречевленої праці на одиницю продукції.

Класифікація резервів:

1. за просторовою ознакою:

– внутрішньогосподарські;

– галузеві;

– регіональні;

– загальнодержавні;

2. за ознакою часу:

– невикористані – втрачені можливості підвищення ефективності виробництва за минулі проміжки часу;

– поточні – можливості покращенні результатів господарської діяльності, що можуть бути реалізовані протягом найближчого часу (місяця, кварталу, року);

– перспективні – розраховані зазвичай на тривалий час. Їх використання пов’язане зі значними капіталовкладеннями, запровадженням новітніх досягнень НТП, перебудовою виробництва, зміни технології і таке інше;

3. за видами ресурсів:

– резерви основних засобів;

– резерви предметів праці;

– резерви трудових ресурсів;

– резерви земельних ресурсів;

4. за характером впливу на результати виробництва:

– екстенсивні – пов’язані з використанням у виробництві додаткових ресурсів (матеріальних, трудових, основних засобів);

– інтенсивні – пов’язані з більш ефективним та раціональним використанням наявних ресурсів;

5. за способами виявлення:

– явні – виявляються за матеріалами бухгалтерського обліку та звітності. Вони можуть бути:

– безумовні – пов’язані з недопущенням безумовних втрат сировини та робочого часу та відображені у звітності (нестача та порча продукції та матеріалів, виробничий брак, втрати від списання боргів);

– умовні – пов’язані з перевитратами всіх видів ресурсів відносно діючих норм (умовними вину вважаються тому, що норми, що слугують базою для порівняння, не завжди оптимальні);

– приховані – пов’язані з раніш невикористаними можливостями підвищення ефективності діяльності (використанням новітньої техніки, технології, методів організації виробництва та управління).

Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте зміст системного підходу до побудови методик економічного аналізу.

2. Які вимоги до методики економічного аналізу?

3. Дайте характеристику загальної моделі комплексного економічного аналізу?

4. Розкрийте зміст структурних елементів методики комплексного економічного аналізу.

5. Дайте характеристику змісту показників, факторів, резервів, які використовують в економічному аналізі.

6. Охарактеризуйте послідовність аналітичного обґрунтування прийняття управлінських рішень.

Тема 9. Методичні основи аналізу найважливіших показників виробничо-фінансової діяльності підприємства

Лекція 1.Фінансово-економічний аналіз

Мета: розкрити зміст активів підприємства, визначити їх структуру та навести класифікацію за різними ознаками; визначити фінансову стійкість та платоспроможність, розглянути показники та типи фінансової стійкості; знати методику проведення аналізу прибутку і рентабельності.

Питання:

1. Аналіз активів та джерел їх утворення.

2. Аналіз фінансової стійкості та платоспроможності.

3. Аналіз прибутку і рентабельності.

Глосарій

А

Аналіз (анализ) — це метод наукового дослідження явищ, предметів і процесів через розкладання їх на складові.

Асортимент (ассортимент) — сукупність різновидів продукції кожного найменування, що відрізняються відповідними техніко-економічними показниками (типорозмірами, потужністю, продуктивністю, дизайном).

Б

Балансовий прийом (балансовый прием) — використовують при необхідності встановлення наявності відповідності між аналізованими величинами.

В

Вибірковий аналіз (выборочный анализ) — вивчає окремі питання діяльності підприємства, що необхідні для керування виробництвом на кожен визначений момент.

Внутрішній аналіз (внутренний анализ) — використовує всю достовірну інформацію про стан справ підприємстві доступну обмеженому колу осіб, що здійснюють керівництво діяльністю підприємства.

Г

Групування (группирование) — зведення економічних показників в однорідні групи за певними ознаками з метою систематизації матеріалу для аналітичного опрацювання.

Д

Дедукція (дедукция) — це логічне відокремлення від загального до часткового, від загальних суджень до часткових або інших загальних висновків.

Деталізація (детализация) — аналітичний прийом розчленовування загальних показників на складові частини.

Е

Економічний аналіз (экономический анализ) — це наука, яка представляє собою систему спеціальних знань, зв’язану: с дослідженням економічних процесів і їхнього взаємозв'язку об'єктивних економічних законів, що складаються під впливом, і факторів суб’єктивного порядку; с науковим обґрунтуванням бізнес-планів, з об’єктивною оцінкою їхнього виконання; с виявленням позитивних і негативних факторів з кількісним виміром їхньої дії; с розкриттям тенденцій і пропорцій господарчого розвитку, з визначенням не використаних внутрішньогосподарських резервів; с узагальненням досвіду і прийняттям оптимальних управлінських рішень.

Економічна інформація (экономическая информация) — сукупність даних про господарську діяльність підприємств чи їх структурних підрозділів.

Економіко-статистичний аналіз (экономико-статистический анализ) — вивчає діяльність великих господарських комплексів, регіонів, галузей і народного господарства країни в цілому.

Елімінування (элиминирование) — логічний прийом економічного аналізу, що дає змогу почергово встановити вплив конкретного фактора на результативний показник при умовному виключенні впливу інших факторів, тобто вивчити вплив кожного фактора незалежно від інших.

З

Загальна методика (общая методика) — система дослідження, що однаково використовується при вивченні різних об’єктів економічного аналізу в різних галузях економіки.

Звітність підприємства (отчетность предприятия) — містить впорядковані, приведені до певної системи показники, згруповані за окремими напрямами її діяльності.

Зовнішній аналіз (внешний анализ)—базується на опублікованих звітних даних.

І

Індексний метод (индексный метод) — заснований на відносних показниках динаміки просторових порівнянь, виконання плану, що виражають відношення фактичного рівня аналізованого показника в звітному періоді до його рівня в базовому періоді.

Індукція (индукция) — це логічне висовування від часткових, поодиноких випадків до загального висновку, від окремих фактів до узагальнення.

Інформація (информация) — це відомості про навколишній світ та процеси, що відбуваються в ньому, які сприймаються людиною або спеціальним пристроєм.

К

Комплексний аналіз (комплексный анализ) — вивчення всіх сторін діяльності підприємства і його підрозділів у взаємозв'язку.

Коефіцієнт аритмічності (коэффициент аритмичности) — це сума позитивних і негативних відхилень у випуску продукції від плану за кожний день (тиждень, декаду). Чим менше ритмічно працює підприємство, тим вище показник аритмічності.

Коефіцієнт варіації (коэффициент вариации) — визначається, як відношення середньоквадратичного відхилення від планового завдання за добу (декада, місяць, квартал) до середньодобового (середньо декадного, середньомісячного, середньо квартального) плановому випускові продукції.

Коефіцієнт придатності основних фондів (коэффициент пригодности основних фондов) — відбиває частку залишкової вартості фондів у їхній первісній вартості.

Коефіцієнт ритмічності (коэффициент ритмичности) — підсумовування фактичної питомої ваги випуску за кожен період, але не більш планового їхнього рівня.

Л

Локальний аналіз (локальный анализ) — здійснюється при вивченні якого-небудь окремого питання діяльності підприємства або якої-небудь відособленої сторони його роботи.

М

Маржинальний аналіз (маржинальный анализ) — оцінює ефективність управлінських рішень на основі співвідношення витрат, обсягу реалізації на прибутку

метод (метод) — означає спосіб організації практичного або теоретичного освоєння дійсності, зумовлений закономірностями об’єкта, що розглядається.

Метод економічного аналізу (метод экономического анализа) — це науково обґрунтована система прийомів і способів комплексного, взаємопов’язаного та безперервного дослідження динамічного розвитку виробничих відносин у нерозривній єдності з продуктивними силами господарської діяльності підприємств, розкриття факторів, тенденцій і закономірностей цього розвитку, обґрунтування і прийняття оптимальних управлінських рішень, виявлення і мобілізації внутрішньогосподарських резервів.

Методика (методика) — сукупність способів, правил найбільш доцільного виконання будь-якої роботи.

Н

Номенклатура (номенклатура) — це перелік найменувань виробів, завдання по випуску яких передбачається планом.

О

Об’єкт економічного аналізу (объект экономического анализа) — окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники.

Оперативний аналіз (оперативный анализ) — здійснюється на підприємствах у процесі господарської діяльності, або по закінченні окремих виробничих або ін. робіт.

П

Показники (показатель) — узагальнена характеристика визначеного економічного процесу, об’єкта або явища щодо конкретного місця і часу.

Порівняння (сравнение) — це прийом за допомогою якого явище (предмет) характеризується зіставленням, виміром, співвідношенням з іншими подібними явищами (предметами).

Порівняльнийаналіз (сравнительный анализ) — досліджує роботу підприємств шляхом міжгосподарських порівнянь різних показників з іншими однотипними або родинними підприємствами, у результаті чого визначається конкурентно-здатність підприємства і продукції.

Предмет економічного аналізу (предмет экономического анализа)— це фінансово-господарська діяльність підприємств, об’єднань, асоціацій, фірм, соціально-економічна ефективність і кінцеві фінансові результати, які складаються під впливом об’єктивних і суб’єктивних факторів, що одержали відображення через систему економічної інформації.

Приватні методики (частные методики) — конкретизують загальну щодо об’єкта дослідження.

Прийом моделювання (прием моделирования) — використовують для аналізу складних явищ, що дає можливість зменшити предмети або умовні зразки, які діють у нашому представленні змінюючи ці предмети та явища.

Прогнозний аналіз (прогнозный анализ) — застосовується для техніко-економічного обґрунтування майбутнього підприємства, зразків нової техніки і нових технологій.

Р

Ретроспективний аналіз (ретроспективный анализ) — оцінка виконання управлінських рішень, контроль за виконанням планів, визначення результатів діяльності підприємства.

Ритмічність (ритмичность) — це рівномірний випуск продукції відповідно до графіка в обсязі й асортименті, передбачених планом.

Ритмічна робота (ритмическая работа) — це випуск продукції рівними частинами за однакові проміжки часу.

С

Синтез (синтез) — це метод наукового дослідження явищ, предметів і процесів через об’єднання їх з метою пізнання як єдиного цілого.

Системний аналіз (системный анализ) — застосовується для дослідження складних економічних проблем, великих виробничих комплексів, важливих народно господарських проектів.

Суцільний аналіз (сплошной анализ) — вивчає усю виробничо-господарську діяльність підприємства.

Т

Техніко-економічний аналіз (технико-экономический анализ) — досліджує взаємозв’язок технічних і економічних процесів та встановлення їх впливу на економічні результати діяльності підприємства.

Ф

Фактор (фактор) — рушійна сила будь-якого процесу або явища, що здійснюється на підприємстві. Або фактор - причина, що впливає на визначений результат.

Факторний аналіз (факторный анализ) — передбачає встановлення причини зміни результативного показника.

Фінансово-економічний аналіз (финансово-экономический анализ) — здійснюється після закінчення кварталу або року на підставі відповідного звіту підприємства.

Фінансовий аналіз (финансовый анализ) — проводиться з метою всебічного вивчення фінансових ресурсів підприємства та шляхів поліпшення їх використання.

Фондовіддача (фондоотдача) — показує, скільки продукції одержує підприємство з кожної гривні, вкладеної в основні фонди

Фондоємкість (фондоемкость) — характеризує величину основних фондів, яка приходиться на 1 грн. випуску.