Список літератури. 1. Андерсен П. Размышления о западном марксизме

1. Андерсен П. Размышления о западном марксизме. На путях исто­рического материализма / Пер. с англ. − М.: Интер − Версо, 1991.

2. Філософія: Підруч. / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Каль­ний та ін. / За ред. Г. А. Заїченка та ін. − К.: Вища шк., 1995

3. Філософія. Курс лекцій: Навч. посіб. / За ред. І. В. Бичка, В. Г. Табачковського, Г. І. Горак та ін. − К.: Либідь, 1994

4. Зарубіжна філософія XX ст.: У 6 кн. / Ред. кол.: Г. І. Волинська, С. О. Кичигин, М. Ф. Тарасенко. − К.: Довіра, 1993

Семінарське заняття № 13,14

Тема: «Гносеологія»

Проблема пізнання, пізнаваності світу − одна з основних проблем філософії. Здавна вона була й залишається предметом посиленої уваги філософії (особливо з тих пір коли була усвідомлена відносна протилежність суб'єкта і об'єкта, ідеального й матеріального).

Пізнання − це процес, в якому здійснюється пізнавальне відношення суб'єкта до об'єкта, досліджується суть і можливість пізнання людиною природи та самої себе, виявляються передумови, засоби, закономірності руху пізнання та критерії його істинності. Гносеологія досліджує вихідні умови й основи пізнання, виступає узагальненням пізнавального досвіду людства.

З розвитком філософії, науки та практики змінювалась і проблематика пізнання. Воно ставало дедалі більш творчим, особливо наукове. Накопичувались знання, навички й уміння людини, що сприяло формуванню проблем, вирішенню одних і постановці інших, осмисленню їх характеру та сутності.

План

Мета вивчення теми:поглибити уявлення про особливості духовних процесів, що перебувають у дії, функціонуванні; з'ясувати зв'язок пізнання із становищем людини у світі, із її життєвою долею та перспективами; окреслити умови, можливості та рівні пізнання, його різновиди та форми; доторкнутись до таємничого поняття істини та виявити його відмінність від правди, а також: його складний зв'язок із знанням та пізнанням.

Контрольні запитання

1. У чому полягає суть пізнавального ставлення до світу?

2. Що розуміється під «об’єктом», «суб’єктом», «предметом», «ме­тою» і «засобом» пізнання?

3. Що є рушійною силою пізнання?

4. У чому суть діалектичного характеру процесу пізнання?

5. На яких трьох основних рівнях здійснюється пізнання?

6. Абсолютизація яких сторін пізнання веде до емпіризму, раціоналізму та технократизму?

7. Що таке наука? Які історичні етапи свого розвитку вона прохо­дить?

8. Що являє собою «постнекласична наука»? Дайте характеристи­ку цьому етапу розвитку науки.

9. Що таке істина? Які існують концепції істини? Наведіть прикла­ди спрощеного і хибного розуміння істини.

10. У чому полягає критерій істини?

11. 11 .Які етичні виміри науково-технічної діяльності ви могли б на­звати?

12. У чому суть проблеми відповідальності вченого перед суспільст­вом?