Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Ознайомтесь, яким чином окреслює буття один із провідних теоретиків онтології XX ст. М.Гартман.




Читайте также:
  1. Громадянство України: поняття, підстави набуття і припинення
  2. Економічній розвиток провідних країн світу після другої світової війни
  3. ЕТНОСОЦІАЛЬНЕ БУТТЯ СУСПІЛЬСТВА
  4. Захист від дотику до струмопровідних частин електрообладнання
  5. Зверніться далі до окреслення найперших цінностей людського буття, серед яких фігурують свобода та невід'ємні права людини.
  6. Здобуття Україною незалежності, відродження гувернерства.
  7. На як світи розподіляв буття Сковорода.
  8. Набуття прав на промисловий зразок
  9. Набуття умінь правильного читання
  10. Небезпека торкання до неструмопровідних частин електрообладнання

"Саме буття не можна ні визначити, ні пояснити. Але можна відрізняти види буття та аналізувати їх модуси. Тим самим їх можна висвітлювати із середини... Буття є останнє, про що припустимо запитувати. Але останнє не може бути визначеним. Адже визначати можна лише на основі чогось іншого, що стоїть за розшукуваним; саме ж останнє є тим, за чим вже нічого немає... Загальний спосіб буття для всіх способів буття − "буття взагалі", яке є властивим для будь-якого сущого".

(М.Гартман)

Спробуйте зрозуміти, що значить те, що модуси (способи буття) сущого можна висвітлювати лише із середини? Де в наведених рядках є вказівка на те, що буття постає спільним для всього сущого, тобто тим, що робить дійсність єдиною та неперервною? Яким чином тут позначається єдність онтології та гносеології? для відповіді на ці питання використайте наведені нижче міркування сучасного австрійського філософа.

"Поняття буття не обмежується жодною категорією, а перевищує та охоплює все, тобто є висловлюванням про все. Це поняття принципово переходить всі межі,... охоплює абсолютно все, про що можна запитувати, мислити або знати: дійсне і можливе, субстанцію та її властивості, речі, а також неречові змісти − думки й цінності, теперішнє, минуле та майбутнє...".

(Е.Корет)

"...світ, у тому сенсі, який ми тепер надаємо цьому слову, − це лише сукупність речей, які ми можемо послідовно розрізняти. Ті речі, які ми зараз не бачимо, слугують фоном для видимих речей, потім і вони виникнуть перед наші явно... І якщо кожна з них лише фрагмент, а світ лише зібрання... речей, то можна сказати, що світ в цілому... у свою чергу, також є величезним, колосальним фрагментом... і нічим більше... Таким постає перед нами світ: він не самодостатній, не слугує підставою для власного буття, а кричить про те, чого йому бракує, проголошує своє не-буття... Світ недостатній та фрагментарний, в основі цього об'єкта лежить дещо, що не є світом, не є тим, що нам дано. Таким чином, це „дещо"... є основною сутністю... її не можна шукати, як шукають будь-яку річ цього світу... За своєю природою основна сутність не є те, що дається, вона ніколи не присутня в пізнанні, будучи саме тим, чого бракує в будь-якій присутності. Як ми про неї дізнаємося?.. Ми помічаємо, що в мозаїці бракує фрагмента, по дірці, що залишилась; бачимо саме його відсутність; він присутній завдяки тому, що його немає... Подібним чином основна сутність є тим, що за своєю природою вічно відсутнє, чого завжди у світі бракує... В силу свого характеру вона не може бути схожою на дане нам суще, що якраз є вторинним та обґрунтованим. За своєю природою основна сутність є чимось цілком інакшим, ні на що не схожим...".



(Х.Ортега-і-Гассет)

Як філософ описує фрагментарність світу? Як Ви гадаєте: йдеться про фрагментарність світу чи нашого сприйняття світу? Яке місце "основної сутності" у нашому сприйнятті світу? Чому поняття буття є складним для визначення? Спробуйте передати своїми словами основне у змісті наведеного міркування; як ви думаєте, чому саме плинність, мінливість речей наводить нас на думку про буття як таке?

Спробуйте пояснити для себе, чому та в якому сенсі буття виявляється в негативному окресленні. Чи можливі інакші способи визначення буття: наприклад, через перелік характеристик буття, через відношення буття до мислення тощо?



"...постійна можливість небуття поза нами та в нас обумовлює наші питання про буття. І небуття ще й накреслює контури відповіді: те, чим буття буде, з необхідністю підіймається на основі того, чим воно не є".

(Ж.-П.Сартр)

Завдання 2. Вихідні концепції буття в історії філософії.

При вивченні даного питання слід мати на увазі, що поняття "буття", "світ", "природа", "суще", "дійсність", "реальність", "річ (речі)", "Універсум" часто виступають синонімами. Те ж саме стосується понять "суб'єкт", "людина", "свідомість", "розум" тощо.

За наступними уривками прослідкуйте історичні ступені постановки та осмислення сутності буття, виділіть головні особливості визначення буття, які характерні для кожної історичної епохи (наприклад, буття як зосередження вічного та незмінного, як субстанція, як характеристика свідомості тощо).

"Одна й та ж річ існує та не існує".

(Геракліт)

"Потрібно відвернутися всією душею від усього, що постає: тоді здатність людини до пізнання зможе витримати споглядання буття", "... істинне буття − це певні осягнеш розумом та безтілесні ідеї", "всі ідеї є те, що вони є, лише у відношенні одна до іншої, й лише в цьому відношенні вони володіють сутністю, а не у відношенні до їхньої подоби, яка знаходиться в нас...".

(Платон)

Порівняйте підходи до буття Геракліта та Платона. Як називаються світоглядно-методологічні позиції, які представляють дані мислителі? Охарактеризуйте ці позиції. Як Ви гадаєте, як співвідноситься змінне та незмінне в бутті?

"Буття ж саме по собі приписується всьому тому, що позначається через форми категоріального висловлювання, бо скількома способами робляться ці висловлювання, у стількох же сенсах позначається буття. А так як одні висловлювання означають суть речі, інші − якість, інакші − кількість, інакші − "де", інакші − "коли", то відповідно до кожного з них ті ж значення має і буття".

(Арістотель)


Дата добавления: 2015-02-10; просмотров: 12; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.011 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты