Породоутворюючими мінералами всіх порід являються: полеви шпат (силі-кати) 60%,піроксени та амфіболи- 16%, кварц-12%, слюда-4%.

СТРУКТУРА –це особливості внутрішньої будови породи, які обумовлені ступенем кристалічності її речовини, розмірами і характером зростання зерен. Вона буває:

П о в н о к р и с т а л і ч н а – повністю складаються із кристалічніх зерен і в залежністі від іх розмірів бувае крупно-, середньо-, дрібно-, тонкозерниста;

С к л у в а т а - складається з склуватої речовини, яка нерозкристалізовуються;

П а р ф і р о в а - склувата або пріховнокрісталічна в яку вкраплені окремі кристали;

М и г д а л и к а м’ я н у - пориста, пузирчаста де пустоти заповнени вторинними мінералами.

ТЕКСТУРА- обумовлена взаємним розташуванням і розподілом мінералів, а також характером заповнення ними простору і расподіляється на основні групи:

М а с и в н а- безладне разміщеня мінералів в породі (обсидіан або вулканічне скло):

П л я м и с т а – нерівномірний росподіл темних і світлих мінералів в породі або увигляді смуг, рядків - смугаста текстура;

Б у л ь б а ш к о в а – містить пустоти від бульбашок газу;

Ф л ю ї д а л ь н а – є сліди течії речовини у вигляді кристаліів.

інші- 8%.

3.2. МАГМАТИЧНІ ПОРОДИ. (1. с.28-34.)

Схема утворення магматичних порід наведена на рис. 3.1.(ст..33 Ц).

Магма має складний силікатний склад: кисню-47%, кремнію-28%,заліза-5%, кальцію-4%, температура від 100 до 2300⁰ С. Магму, що виверглася називають л а в о ю. При охолодженні лава перетворюються в різні мінерали, переважно на глибині мінерали викристалізуються, на поверхні - вони аморфні. .

Форми залягання інтрузивних порід наведені на рис. 3.2.( Ц ст..33) , де показані найбільш поширені залягання цих порід.

Рис.3.2.Форми залягання інтрузивних магматичних порід. 1.батоліт; 2-шток; 3-лавовий потік; 4-лополіт; 5-лавовий обеліск; 6-сили; 7-лавовий покрив; 8-лаколіт.

Б а т о л і т и - крупні тіла, складені гранітами, залягають серед осадових товщ; це ядра гір довжиною до 2000км ( Анди) ;

ш т о к – невеликі круто падаючі тіла;

л а к о л і т и – грибоподібні тіла розміщені в шарах порід;

л о п о л і т и - ввігнуті тіла;

д а й к и - лінійно витягнуті тіла, які є результатом заповнення тріщин магмою;

с и л и - горизонтальні відводи дайк;

ж и л и- як дейки, але нахилені неправильної форми тіла;

Форми залягання ефузивних порід :

п о т о к и - захололі лавови ріки;

к у п о л и - куполи вулканів ( обеліски);

п о к р и в и - плющоподібни тіла.

КЛАСИФІКАЦІЯ за хімічним та мінеральним складом (за складом SiO_2—оксид) бувають:кислі талужні ( основні ).

К и с л і - оксиду більш 65%; ці породи характеризуються значним вмистом кварцу (більш 50%), калієвого польового шпату, кольорових мінералів (слюди, амфіболи, піроксени). Ці породи світлі (граніти, гранодіоріти та ліпарити, кварцеві парфіри, пегматити, апліти ).

Граніти- це глибинні породи з калієвого польового шпату ( 40% ), кварцу (30% ), плагіоклазу ( 2о% ), інші: біотит, рогова обманка –складають до 10%, якщо розмір зерен біля 25 мм. вони називаються пегматитами.

Л у ж н і породи, де оксиду значно менше, виділяються в окрему групу і бувають. середні - 52-65%; основні - 45- 52 %; ультраосновні - мен. 45%.

С е р е д н і - відрізняються від кислих відсутністю кварцу та великою кількістю

світлих мінералів (плагіоклаз або п. шпат) та кольорових – біотит, р. обманка, авгіт, діорит,сіеніт).

О с н о в н і - від попередніх відрізняються присутністю темнозабарвлених мінералів. Природоутворюючими являються - піроксен, р. обманка,олівін.

У л ь т р а о с н о в н і - в основному інтрузивні, мономінеральні ( дуніти, піроксеніти, перидотити).

Породоутворюючими є олівін, піроксени, амфіболи та інші. Їх кількість невелика - близко 50.

В табліці 3.1 (З.ст.17) наведені найголовніші магматичні гірські породи

Таблиця 3.1