Тема. 4.ГЕОЛОГІЧНА ІСТОРІЯ ЗЕМНОЇ КОРИ.

Склад теми. (1 ст. 52..57.)

1. Вік г.п., методи досліджень.

2. Абсолютний і відносний вік. Геологічній годіннік.

3. Геохронологія: єри, періоди, епохи та іх позначення, відповідні ім г.п.

4.1. Абсолютний та відносний вік г.п..

Геологічна наука, яка вивчає історію Землі, називається і с т о р и ч н о ю г е о л о г і є ю і базується на геологічних документах – товщах г.п. і характеру їх нашарувань, залишками викопних рослин та організмів, які розповідають про етапи розвитку земної кори і вік г.п..

В геологіі існують дві системи визначення віку г.п.-відносний та абсолютний.

В і д н о с н і йвік, при цьому можливі два випадки-коли породи залягають в одному розрізі та коли залягають в різніх місцях. В обох випадках вік визначається законом послідовності напластувань Стено (1669 р.) згідно якого чим вище залягає шар, тим він молодший. Для порівняння між собою шарів користуються наступними методами досліджень: палеонтологічнім, стратиграфічнім, петрографічнім, тектонічнім, геоморфологічнім; найбільше значення мають перши два.

(Стратиграфічний метод вивчає послідовность напластувань і склад шарів і ті, які лежать нижче давніших за тих, що лежать вище від них.).

Ніжче розглянуті, в основному, п а л е о н т о л о г і ч н и й метод, який базується на вивченні так званих керівних скам’янілостей решток рослин та тварин і вся осадочна товща г.п. поділяється на окремі одиниці - системи, яруси, горизонти. Згідно метода вся історія Землі може бути представлена геологічним годинником( Рис 4.1 стр. 53 Ц.1.), де 1-кайнозойська ера, 2-мезозойська, 3-палеозойська а також-палеозойська і архейська.

Рис.4.1. Геологічний годинник

А б со л ю т н асистема літочислення встановлює вік напластувань г.п. в абсолютних одиницях: в роках, тисячоліттях і т. д., при цьому використовують радіоактивний метод, оснований на природному розпаді ядер нестійких ізотопів (наприклад, радіоактивних елементів) перетворюючи їх в стійкі ізотопи або нові хімічні елементи.Швідкість кожного такого процесу не залежить від зовнішніх умов і е практично постійною.

Установівши в будь – якому матеріалі кількість радіоактивніх атомів і кількість продуктів їхнього розпаду та знаючи швидкість розпаду, можно визначити час, потрібний для утворення такої кількості продуктів розпаду, тобто вік мінералу або гірскої породі. Найбільш придатнім для цього вважають ураново-свинцовий метод. Згідно нього вік нашої планети складае біля 5.10 ⁹ р.