ЗЕМЛЕТРУСИ.

СТРУСИ ОКРЕМИХ ДІЛЯНОК З. КОРІ НАЗИВАЮТЬСЯ З Е М Л Е Т Р У С О М. ВОНИ ТИПІЧНІ ДЛЯ РАЙОНІВ ГЕОСІНКЛІНАЛІЙ - ДЕ ВІДБУВАЮТЬСЯ ГОРОУТВОРЮЮЧІ ПРОЦЕСИ, В ЗОНАХ ВИВЕРЖЕННЯ ВУЛКАНІВ. ПЕРШОПРИЧИНОЮ Є ВИДІЛЕННЯ ТЕПЛА В НАДРАХ ЗЕМЛІ, І ЯК РЕЗУЛЬТАТ — НАКОПИЧЕННЯ ЕНЕРГІЇ, ЗВІЛЬНЕННЯ ЯКОЇ СУПРОВОДЖУЕТЬСЯ ДРЕЙФОМ ЛІТОСФЕРНИХ ПЛИТ.

ОСЕРЕДОК ЗЕМЛЕТРУСУ ЗНАХОДИТЬСЯ НА ГЛИБИНІ І НАЗИВАЄТЬСЯ Г І П О Ц Е Н Т Р О М, ЙОГО ПРОЕКЦІЯ НА ПОВЕРХНЮ НАЗИВАЄТЬСЯ Е П І Ц Е Н Т Р О М . РОЗРІЗНЯЮТЬ ЗЕМЛЕТРУСИ: НЕГЛИБОКІ (МЕНШЕ 50 КМ.), ПРОМІЖНІ (Н=5О—3ОО КМ), ГЛИБОКІ (БІЛЬШЕ 3ОО КМ.).

ЕНЕРГІЯ РОЗПОВСЮДЖУЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ ХВИЛІ, ЯКІ БУВАЮТЬ ПОВЗДОВЖНІМИ ТА ПОПЕРЕЧНИМІ. ВОНИ РОЗГОЙДУЮТЬ СПОРУДИ ГОРИЗОНТАЛЬНО ТА ВЕРТИКАЛЬНО ТА РУЙНУЮТЬ ЇХ.

СИЛУ ЗЕМЛЕТРУСУ ВИМІРЮЮТЬ В М А Г Н І Т У Д А Х ( М ) —БАЛАХ ( ВІД І ДО І2 ) і розраховують за формулою:

Е= π² ρV( А/ Т)²

Де Е-енергія землетрусу в гіпоцентрі, Дж (10³ - 10¹⁹ ) ;

А-амплІтуда;

Т-перІод;

V - швидкІсть поширення сейсмічних хвиль (пісок-5 10⁶ м/с; граніт-50 10⁶ )

НА ТАБЛ..5.2. НАВЕДЕНА ШКАЛА ІНТЕНСИВНОСТІ ЗМЛЕТРУСІВ

ТАБЛІЦА 5.2

Землетруси Карпат виходять з підкорових епіцентрів (100-180 км.), що розміщені на стику Східних і Південних Карпат (Румунія), а також в Закарпатті (межа з Словаччиною, Угорщиною та Румунією). Найбільша інтенсивність в Українських Карпатах була 4-5 балів у 1977 році, колі вона в Румунії була біля 8. Землетруси можуть викликати різноманітні руйнування будинків, споруд на дорогах, насипів, тунелей, дорожнього покриття, фундаментів та інше. За даними сейсмічних станцій прогнозують частоту та силу землетрусів і проводять сейсмічне районування на основі яких складають сейсмічні карти, де позначені райони з очікуваними землетрусами силою в 6 балів та вище.Якщо сила не перевищує 7 балів, то проектування виконується без його врахування, якщо вище - згідно СНиП 11.02-96, де розрізняють три категорії ґрунтів за сейсмічними властивостями. Кожнїй категорії відповідає тип ґрунту та рівень ґрунтових вод .Найбільш сприятливими для будівництва є перша категорія (скельні ґрунти та глибинні залягання г.вод нижче 15м. Застосовують різноманітні контрзаходи для запобігання або пом’якшення їх наслідків. По-перше, не слід зводити інженерні споруди на нестійких ґрунтах і, по-друге, зводити сейсмостійкі конструкції будинків. Необхідно враховувати всі геологічні фактори, що визначають стійкість споруд - слабкі ґрунти, круті схили, насипні землі, ділянки з високим рівнем ґрунтових вод та інші. Забезпечення підвищеної стійкості будинків і споруд збільшує їх вартість біля 10% , якщо відповідні проблеми враховуються на стадії проектування. Використання карт сейсмічної небезпеки - звичайна практика будівельних та страхових компаній.