Трансмісія дволанкової машини ДТ-20

Кінематична схема трансмісії і системи приводів дволанкової машини ДТ-20 (рис. 4.6) досить повно характеризує особливості принципових конструктивних рішень машин цього типу.

1 - провідне колесо; 2 - бортовий редуктор; 3, 12 - провідний міст; 4 - двигун; 5, 17 - карданний вал; 6 - гідротрансформатор; 7 - карданний вал; 8 - вентилятор; 9 - редуктор відбору потужності; 10, 11 - насос гідросистеми; 13 - проміжна опора; 14 - компресор Рисунок 4.6 – Схема трансмісії і системи приводів дволанкової машини ДТ-20

Основним елементом, що змінює крутний момент і розділяє потужність по потокам, є гідромеханічна коробка.

Гідромеханічна коробка має у своєму складі гідротрансформатор 6, механічну коробку передач 15 і міжланковий диференціал 16, що блокує і забезпечує можливість узгодження швидкостей руху передньої і задньої ланок машини при проходженні нею різних шляхів під час повороту або подолання профільних перешкод (нерівностей) місцевості.

Привід до гідромеханічної коробці від двигуна 4 здійснюється через зубчастий карданний вал 5. Від коробки потужність відводиться через карданний вал 17 до ведучого мосту 3 першої ланки, через карданну передачу з проміжною опорою 13 до ведучого мосту 12 другої (задньої) ланки й через карданний вал 7 до редуктора відбору потужності 9.

Від редуктора відбору потужності здійснюється привід до вентилятора 8 системи охолодження двигуна, компресора 14 і насосам 10 і 11 (відповідно НШ-100 і НШ-32) гідросистеми, що забезпечує складання ланок у горизонтальній і вертикальній площинах.

Провідні мости 3 і 12 з конічними міжбортовими диференціалами уніфіковані. Від них крутний момент через бортові редуктори 2 підводиться до ведучих коліс 1. Коробка передач забезпечує отримання чотирьох передач вперед і однією заднього ходу. Управління коробки - електрогідравлічне.

Всі диференціали, і міжланкові, і міжбортові, блокуються за допомогою пневматичної системи управління з робочого місця водія, в результаті чого досягається упевнений рух по ділянках місцевості з різними коефіцієнтами зчеплення під ланками гусениць.

Використання механізму зчленування 13, що має три ступені свободи (поворот в горизонтальній і вертикальній площинах і навколо осі), забезпечує хорошу пристосованість ланок до рельєфу місцевості і високу прохідність в різних дорожніх умовах.