Розділ II. Авторське право і суміжні права. У Швеціїзбір від чистих касет, призначених для запису звуку і відеозапису, розглядається як винагорода

У Швеціїзбір від чистих касет, призначених для запису звуку і відеозапису, розглядається як винагорода, порівняно невелика частина якої надходить на покриття власне шкоди, завданої правоволодільцям домашнім перезаписом. 2/3 від зібраної суми використовується урядом на ідентифіковані цілі, а з решти 80 % надходить до культурного фонду і лише 20 % розподіляється серед правоволодільців. Із цих сум 40 % становлять доходи авторів (STIM),у той час як доходи виконавців (SAMI)і виробників фонограм (NIFF— група IFPI)становлять відповідно по 30 %. Разом із тим індивідуальні правоволодільці не мають права на одержання своєї частини з цих доходів.

§ 9. Колективне управління майновими правами в актах європейського законодавства

За прийнятими підходами будь-яка гармонізація авторського права та суміжних прав повинна базуватися на більш високому рівні захисту, оскільки такі права мають першочергове значення для інтелектуальної творчості. їх захист сприяє збереженню та розвитку творчої діяльності в інтересах авторів, виконавців, ви­робників, споживачів, культури, промисловості та публіки взагалі. Через це інтелектуальна власність була визнана складовою права власності.

Питання колективного управління майновими правами піді­ймаються у декількох директивах Європейського Союзу. Зокрема, мова йде про такі акти європейського законодавства, як:

— Директива Ради Європейських Спільнот 92/100/ЄЕС від 19 листопада 1992 р. про право на прокат, право на позичку та де­які суміжні права у сфері інтелектуальної власності;

— Директива Ради Європейських Спільнот 93/83/ЄЕС від 27 вересня 1993 р. про координацію деяких положень авторського права і суміжних прав за застосування їх до супутникового мов­лення і кабельної ретрансляції;

— Директива Європейського Парламенту та Ради
№ 2001/29/ЄС від 22 травня 2001 р. про гармонізацію певних ас­
пектів авторського права та суміжних прав у інформаційному
суспільстві;

Глава 11. Міжнародний досвід колективного управління...

— Директива Європейського Парламенту та Ради № 2001/84/ЄС
від 27 вересня 2001 р. про право слідування на користь автора
оригінального твору мистецтва.

Поняття організації колективного управління подається у Ди­рективі 93/83/ЄЕС. Згідно зі ст. 1 (4) «організація колективного управління» означає будь-яку організацію, єдиним або одним із головних завдань якої є управління або адміністративне розпоряд­ження авторським правом або суміжними правами.

Директивою передбачено отримання прав на мовлення, яке ре­алізується як виключне право автора давати дозвіл на публічне сповіщення через супутник творів, захищених авторським правом, у межах положень, визначених у главі II цієї Директиви. Зокрема, згідно зі ст. З (2) Директиви «держава-член може передбачити, що колективний договір між організацією колективного управління і організацією мовлення стосовно надання якоїсь однієї категорії творів може бути поширений на суб'єктів права тієї ж самої кате­горії, які не представлені організацією колективного управління, за умови, якщо:

— публічне сповіщення через супутник синхронне з наземним мовленням того самого мовника, і

— не представлений суб'єкт права у будь-який момент має можливість виключити поширення колективного договору на деякі його твори і реалізувати свої права або індивідуально, або колективно».

Згідно зі ст. 9(1) Директиви 93/83/ЄЕС держави-члени гаранту­ють, що право суб'єктів авторського права і суміжних прав дозво­ляти або забороняти кабельному оператору кабельну ретранс­ляцію може здійснюватися лише через організацію колективного

управління.

Якщо суб'єкт права не надав свої права в управління організації колективного управління, вважається, що організація колектив­ного управління, яка управляє правами тієї ж категорії, уповнова­жена управляти його правами.

Якщо правами даної категорії управляє більш ніж одна організація, суб'єкт права може визначити, яка з цих організацій вважається уповноваженою управляти його правами.

Розділ II. Авторське право і суміжні права

Глава 12. Захист авторського і суміжних прав

Суб'єкт права, як і суб'єкти прав, які самі уповноважили ор­ганізацію колективного управління, має ті самі права і обов'язки, що випливають з угоди між кабельним оператором і організацію колективного управління, яка вважається уповноваженою управ­ляти його правами; він може вимагати захисту цих прав упродовж періоду, встановленого державою-членом, якої це стосується, що не може бути коротшим за три роки від дати кабельної ретранс­ляції його твору або іншого захищеного об'єкта (ст. 9 (2)).

У Директиві № 2001/29/ЄС підкреслюється необхідність, особ­ливо зважаючи на вимоги, що зумовлюються цифровим середови­щем, гарантувати, щоб організації колективного управління досягли більш високого рівня раціоналізації та прозорості щодо норм конкуренції (ст. 17).

При цьому моральне право суб'єктів права має реалізовуватися відповідно до законодавства держави-члена та положень Бернсь-кої конвенції про охорону літературних та художніх творів, Дого­вору ВОІВ про авторське право та Договору ВОІВ про виконання та фонограми.

Отже, за європейською вибірковою практикою організація колективного управління може або лише управляти правами на підставі отриманого дозволу, або може отримати від суб'єктів авторського права і суміжних прав такі права у власність і, у тако­му разі, розпоряджатися отриманими правами на користь первин­них суб'єктів права¹.

Питання для самоконтролю:

1. Що означає поняття «механічні права»?

2. Які положення закріплені у Типовому договорі BIEM/IFPI?

3. У чому полягає суть колективного управління правами на репро-графічне репродукування творів?

4. Що ви можете сказати з приводу колективного управління правами у зв'язку з домашнім перезаписом?

5. Які положення щодо організацій колективного управління
закріплені в актах європейського законодавства?

¹ Право інтелектуальної власності Європейського Союзу та законодавство України / За ред. Ю. М. Капіци: кол. авторів: Ю. М. Капіца, С. K. Ступак, В. П. Воробйов та ін. — К.: Видав­ничий Дім «Слово», 2006. — С. 124.

Рекомендована література до глав із колективного управління правами:

1. Введение в интеллектуальную собственность. — ВОИС, 1998.

2. Гришаев С. П. Интеллектуальная собственность: Учебное посо­бие. — М.: Юрист, 2003.

3. Дроб'язко В. С, Дроб'язко Р. В. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2004.

4. Інтелектуальна власність в Україні: Правові засади та практика. — Т. 2: Авторське право і суміжні права / За ред. Г. І. Миронюка, В. С Дроб'язка. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999.

5. Коллективное управление авторским правом и смежными правами: Исследования и рекомендации по созданию и деятельности организаций по коллективному управлению правами. — Женева: ВОИС, 1990.

6. Липцик Д. Авторское право и смежные права / Пер. с фр. — М.: Ладомир; Издательство ЮНЕСКО, 2002.

7. Право інтелектуальної власності: Підручник для студентів вищих навч. закладів. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2004.

Глава 12 Захист авторського і суміжних прав