Колективне управління правами виконавців і виробників фонограм

В одних країнах виконавці й виробники фонограм створили спільні організації колективного управління правами (наприклад, в Австрії - LSG, у Чехії - INTERGRAM, у Данії - GRAMEX, у Фінляндії — фінський Gramex, у ФРН — GVL). В інших країнах кожна категорія правоволодільців має окремі організації (SAMІ у Швеції — для виконавців, PPL у Великобританії та національні групи IFPI — для виробників фонограм в інших країнах).

У тих випадках, коли йдеться про збір винагороди за публічне виконання фонограм, організації виконавців і виробників фоно­грам не створюють у деяких країнах своїх служб із відслідковуван­ня використань і збору винагороди, а доручають цю роботу ав­торським організаціям колективного управління правами на публічне виконання. За ці послуги виплачується відповідна вина­города, але ці затрати значно менші від затрат, які необхідні для створення нової системи із відслідковування використань і збору

Глава 11. Міжнародний досвід колективного управління...

винагороди. Таке рішення тією чи іншою мірою застосовується в Австрії, Данії, ФРН, Угорщині, Італії та Іспанії.

§ 7. Колективне управління правами у зв'язку з кабельною ретрансляцією програм, що передаються в ефір

Перший договір, що дає дозвіл на кабельну ретрансляцію про­грам на базі глобальної системи колективного управління права­ми, був укладений у Бельгіїміж SABAM(авторською організацією, яка вже мала деякі угоди з колективного управління з кабельними організаціями відносно її власного репертуару), AGICOA(Асоціа­цією з міжнародного колективного управління правами на аудіо­візуальні твори) разом із бельгійським членом цієї організації (BELFITEL),а також зацікавленими організаціями мовлення, представленими в індивідуальному порядку, з одного боку, та Про­фесійним союзом радіо і телебачення— з іншого.

Відповідно до цього договору кабельні оператори виплачують паушальну суму за використання репертуару, надаваного органі­заціями правоволодільців, а останні дають гарантії захисту від можливих претензій з боку третіх осіб.

Після низки переговорів у 1985 р. було укладено угоду про подальший розподіл цих сум: організації мовлення одержують 43,25 %, AGICOA - 35,25 %, SABAM - 21,50 %. Із 1 січня 1989 р. діє інший розподіл: організації мовлення — 43 %, AGICOA —35 %, SABAM - 22 %.

Після успіху в Бельгії відбувся також «прорив» і в Нідерландах,де був виготовлений (а надалі й укладений) національний типовий договір між BUMA(авторська організація), AGICOAі голландським членом цієї організації SEKAM, а також зацікавленими організа­ціями мовлення, з одного боку, і VECAL — організація приватних розповсюджувачів сигналів по кабелю, а також VNG (організація дер­жавних розповсюджувачів сигналів по кабелю) — з іншого.

У Нідерландахвдалося досягнути угоди про такий розподіл: організації мовлення одержують 44,5 %, AGICOA — 33,5 %, BUMA-22%.

Подібний договір був укладений також у ФРНміж зацікавлени­ми правоволодільцями і Deutsche Bundespostвідносно ретрансляції

Розділ II. Авторське право і суміжні права

по кабелю передаваних в ефір програм. Правоволодільців у дано­му разі представляла авторсько-правова організація GEMA.

§ 8. Колективне управління правами у зв'язку з домашнім перезаписом

Першою країною, яка ввела компенсацію за домашній переза­пис у 1965 p., була ФРН.Другою стала Австрія(1980 p.), третьою — Угорщина(1982 p.), і потім у низці інших країн були зроблені подібні кроки (Франція, Португалія, Іспанія, Швеція).

Країни, які ввели виплату винагороди за домашній перезапис, визнали в принципі, що таку винагороду необхідно виплачувати як за аудіо-, так і за відеозапис. Оскільки необхідно було вирішити питання про об'єкти, з яких сплачується винагорода, Закон про авторське право ФРН у 1965 p., наприклад, установив виплату ви­нагороди із записувального обладнання, а в 1985 р. також і з об'єктів, на які здійснюється перезапис («чисті» стрічки). Порту­галіята Іспаніявстановили виплату винагороди також із запису­вального обладнання і з об'єктів, на які здійснюється запис. Інші країни (Фінляндія, Франція, Угорщина)встановили виплату вина­городи тільки з об'єктів, на які здійснюється запис.

В Австріїрозподіл за домашній перезапис у сфері звукозапису здійснюється в таких пропорціях: 56 % перераховується авторам (з яких AUSTRO-MECHANA, що управляє правами на ме­ханічний запис свого музичного репертуару, одержує 49 % і LITERAR-MECHANA,що управляє правами на літературні твори, одержує 7 %), 20 % одержують виконавці (через LSGі OSTIG),17 % — виробники фонограм (через LSG)і 7 % одержують організації мовлення (як володільці авторського права або вироб­ники фонограм).

У разі відеозапису розподіл здійснюється за такими принципа­ми і частково через ті самі організації колективного управління, але в цьому разі організації, що представляють виробників кінема­тографічних творів (VAM), і організації мовлення (VC RUND-FUNK)також одержують порівняно високий відсоток відрахувань (22,8 % і 25,8 % відповідно). Закон містить положення, згідно з яким організації колективного управління зобов'язані виплачува-

Глава 11. Міжнародний досвід колективного управління...

ти більшу частину винагороди (понад 50 %) до їх систем соціаль­ного забезпечення. Практично менше 50 % винагороди може бути розподілено серед індивідуальних правоволодільців.

У Фінляндії2/3 винагороди повинно бути використано для роз­витку національної культури, головним чином шляхом інвестицій у розвиток фінської фонографічної індустрії і в розвиток діяльності по боротьбі з «піратством». З решти 1/3 суми винагороди, одержа­ної від чистих стрічок, призначених для запису звуку, автори одер­жують 49 %, виконавці — 25,5 % і продюсери фонограм — 25,5 %. У Франціїз винагороди, одержаної від чистих стрічок, призначе­них для запису звуку, 50 % надходить авторам і музичним видавцям, 25 % — виконавцям, 25 % — виробникам фонограм. Винагорода від чистих стрічок, призначених для відеозапису, розподіляється у трьох рівних частках між авторами, виконавцями і продюсерами аудіовізуальних творів. Товариства колективного управління, що діють від імені різних правоволодільців, зобов'язані перераховува­ти 25 % винагороди для розвитку культури.

У ФРНіз винагороди, зібраної у звукозаписувальній сфері, ви­конавці одержують 27 %, а виробники фонограм — 15 % (обидві категорії правоволодільців представлені GVL), у той час як автори одержують 58 % (з яких GEMA, товариство колективного управ­ління правами на публічне виконання і механічний запис музич­них творів, одержує 42 %, a WORT— товариство управління на ко­лективній основі правами на літературні твори — одержує 16 %). Стосовно винагороди, зібраної за відеозапис, частки GVL, GEMAі WORTстановлять відповідно 21 %, 21 % і 8 %, а 50 % надходить до організацій продюсерів аудіовізуальних творів і авторів аудіовізу­альних творів.

В Угорщиніз винагороди, одержаної від чистих стрічок, призна­чених для запису звуку, 50 % виплачується авторам і розподі­ляється ARTISUS,30 % виплачується виконавцям (ці гроші по­винні використовуватися в соціальних цілях), 20 % виплачується фонографічній індустрії. Стосовно винагороди, зібраної за чисті стрічки, призначені для відеозапису, автори та інші правово-лодільці (виробники аудіовізуальних творів) одержують 70 %, а ви­конавці — 30 %.