Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Колективне управління правами виконавців і виробників фонограм




Читайте также:
  1. IX. Меры безопасности при пользовании ледовыми переправами
  2. Авторським правом і суміжними правами
  3. Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління
  4. Видатки бюджету на вищі органи державного управління, органи місцевої влади та місцевого самоврядування
  5. Види актів управління
  6. Види методів державного управління
  7. Види форм державного управління
  8. Вимоги, що висуваються до актів управління
  9. Вищі органи управління комерційного банку
  10. Відношення „управління -тиск" як елемент багатовимірної моделі владного спілкування.

В одних країнах виконавці й виробники фонограм створили спільні організації колективного управління правами (наприклад, в Австрії - LSG, у Чехії - INTERGRAM, у Данії - GRAMEX, у Фінляндії — фінський Gramex, у ФРН — GVL). В інших країнах кожна категорія правоволодільців має окремі організації (SAMІ у Швеції — для виконавців, PPL у Великобританії та національні групи IFPI — для виробників фонограм в інших країнах).

У тих випадках, коли йдеться про збір винагороди за публічне виконання фонограм, організації виконавців і виробників фоно­грам не створюють у деяких країнах своїх служб із відслідковуван­ня використань і збору винагороди, а доручають цю роботу ав­торським організаціям колективного управління правами на публічне виконання. За ці послуги виплачується відповідна вина­города, але ці затрати значно менші від затрат, які необхідні для створення нової системи із відслідковування використань і збору


Глава 11. Міжнародний досвід колективного управління...

винагороди. Таке рішення тією чи іншою мірою застосовується в Австрії, Данії, ФРН, Угорщині, Італії та Іспанії.

§ 7. Колективне управління правами у зв'язку з кабельною ретрансляцією програм, що передаються в ефір

Перший договір, що дає дозвіл на кабельну ретрансляцію про­грам на базі глобальної системи колективного управління права­ми, був укладений у Бельгіїміж SABAM(авторською організацією, яка вже мала деякі угоди з колективного управління з кабельними організаціями відносно її власного репертуару), AGICOA(Асоціа­цією з міжнародного колективного управління правами на аудіо­візуальні твори) разом із бельгійським членом цієї організації (BELFITEL),а також зацікавленими організаціями мовлення, представленими в індивідуальному порядку, з одного боку, та Про­фесійним союзом радіо і телебачення— з іншого.

Відповідно до цього договору кабельні оператори виплачують паушальну суму за використання репертуару, надаваного органі­заціями правоволодільців, а останні дають гарантії захисту від можливих претензій з боку третіх осіб.

Після низки переговорів у 1985 р. було укладено угоду про подальший розподіл цих сум: організації мовлення одержують 43,25 %, AGICOA - 35,25 %, SABAM - 21,50 %. Із 1 січня 1989 р. діє інший розподіл: організації мовлення — 43 %, AGICOA —35 %, SABAM - 22 %.



Після успіху в Бельгії відбувся також «прорив» і в Нідерландах,де був виготовлений (а надалі й укладений) національний типовий договір між BUMA(авторська організація), AGICOAі голландським членом цієї організації SEKAM, а також зацікавленими організа­ціями мовлення, з одного боку, і VECAL — організація приватних розповсюджувачів сигналів по кабелю, а також VNG (організація дер­жавних розповсюджувачів сигналів по кабелю) — з іншого.

У Нідерландахвдалося досягнути угоди про такий розподіл: організації мовлення одержують 44,5 %, AGICOA — 33,5 %, BUMA-22%.

Подібний договір був укладений також у ФРНміж зацікавлени­ми правоволодільцями і Deutsche Bundespostвідносно ретрансляції


 




Розділ II. Авторське право і суміжні права

по кабелю передаваних в ефір програм. Правоволодільців у дано­му разі представляла авторсько-правова організація GEMA.

§ 8. Колективне управління правами у зв'язку з домашнім перезаписом

Першою країною, яка ввела компенсацію за домашній переза­пис у 1965 p., була ФРН.Другою стала Австрія(1980 p.), третьою — Угорщина(1982 p.), і потім у низці інших країн були зроблені подібні кроки (Франція, Португалія, Іспанія, Швеція).



Країни, які ввели виплату винагороди за домашній перезапис, визнали в принципі, що таку винагороду необхідно виплачувати як за аудіо-, так і за відеозапис. Оскільки необхідно було вирішити питання про об'єкти, з яких сплачується винагорода, Закон про авторське право ФРН у 1965 p., наприклад, установив виплату ви­нагороди із записувального обладнання, а в 1985 р. також і з об'єктів, на які здійснюється перезапис («чисті» стрічки). Порту­галіята Іспаніявстановили виплату винагороди також із запису­вального обладнання і з об'єктів, на які здійснюється запис. Інші країни (Фінляндія, Франція, Угорщина)встановили виплату вина­городи тільки з об'єктів, на які здійснюється запис.

В Австріїрозподіл за домашній перезапис у сфері звукозапису здійснюється в таких пропорціях: 56 % перераховується авторам (з яких AUSTRO-MECHANA, що управляє правами на ме­ханічний запис свого музичного репертуару, одержує 49 % і LITERAR-MECHANA,що управляє правами на літературні твори, одержує 7 %), 20 % одержують виконавці (через LSGі OSTIG),17 % — виробники фонограм (через LSG)і 7 % одержують організації мовлення (як володільці авторського права або вироб­ники фонограм).

У разі відеозапису розподіл здійснюється за такими принципа­ми і частково через ті самі організації колективного управління, але в цьому разі організації, що представляють виробників кінема­тографічних творів (VAM), і організації мовлення (VC RUND-FUNK)також одержують порівняно високий відсоток відрахувань (22,8 % і 25,8 % відповідно). Закон містить положення, згідно з яким організації колективного управління зобов'язані виплачува-




Глава 11. Міжнародний досвід колективного управління...

ти більшу частину винагороди (понад 50 %) до їх систем соціаль­ного забезпечення. Практично менше 50 % винагороди може бути розподілено серед індивідуальних правоволодільців.

У Фінляндії2/3 винагороди повинно бути використано для роз­витку національної культури, головним чином шляхом інвестицій у розвиток фінської фонографічної індустрії і в розвиток діяльності по боротьбі з «піратством». З решти 1/3 суми винагороди, одержа­ної від чистих стрічок, призначених для запису звуку, автори одер­жують 49 %, виконавці — 25,5 % і продюсери фонограм — 25,5 %. У Франціїз винагороди, одержаної від чистих стрічок, призначе­них для запису звуку, 50 % надходить авторам і музичним видавцям, 25 % — виконавцям, 25 % — виробникам фонограм. Винагорода від чистих стрічок, призначених для відеозапису, розподіляється у трьох рівних частках між авторами, виконавцями і продюсерами аудіовізуальних творів. Товариства колективного управління, що діють від імені різних правоволодільців, зобов'язані перераховува­ти 25 % винагороди для розвитку культури.

У ФРНіз винагороди, зібраної у звукозаписувальній сфері, ви­конавці одержують 27 %, а виробники фонограм — 15 % (обидві категорії правоволодільців представлені GVL), у той час як автори одержують 58 % (з яких GEMA, товариство колективного управ­ління правами на публічне виконання і механічний запис музич­них творів, одержує 42 %, a WORT— товариство управління на ко­лективній основі правами на літературні твори — одержує 16 %). Стосовно винагороди, зібраної за відеозапис, частки GVL, GEMAі WORTстановлять відповідно 21 %, 21 % і 8 %, а 50 % надходить до організацій продюсерів аудіовізуальних творів і авторів аудіовізу­альних творів.

В Угорщиніз винагороди, одержаної від чистих стрічок, призна­чених для запису звуку, 50 % виплачується авторам і розподі­ляється ARTISUS,30 % виплачується виконавцям (ці гроші по­винні використовуватися в соціальних цілях), 20 % виплачується фонографічній індустрії. Стосовно винагороди, зібраної за чисті стрічки, призначені для відеозапису, автори та інші правово-лодільці (виробники аудіовізуальних творів) одержують 70 %, а ви­конавці — 30 %.


 


Дата добавления: 2014-11-13; просмотров: 8; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты