Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Авторським правом і суміжними правами




Читайте также:
  1. D. 20.1.1). - Завещание есть правомерное выражение воли, сделанное торжественно для того, чтобы оно действовало после нашей смерти.
  2. IX. Меры безопасности при пользовании ледовыми переправами
  3. Pr.). - Обязательство — это правовые узы, в силу которых мы связаны необходимостью что-либо исполнить в согласии с правом нашего государства.
  4. VII.2.3) Правомочия собственника.
  5. В правом предсердии
  6. Взаимопонимание политики с экономикой, моралью, правом.
  7. Взаимосвязь личности с государством и правом
  8. Виды правомерного поведения.
  9. Вопрос 5. Общественные отношения, регулируемые административным правом, их классификация.

§ 1. Колективне управління правом на публічне виконання музичних творів «малих форм»

Під час створення перших товариств колективного управління правами на публічне виконання це право означало тільки право на виконання твору виконавцями перед слухачами. Потім поняття

1 Обгрунтування необхідності реформування системи колективного управління авторськи­ми правами в Україні шляхом створення на базі ДП УААСП недержавної, неприбуткової організації по управлінню авторів // http://www.uacrr.kiev.ua/ukr/u_info/u_info2.htm


 




Розділ II. Авторське право і суміжні права

«права на публічне виконання», управління яким здійснювалося такими товариствами, стало значно ширшим.

Типовий договір CISAC «Про взаємне представництво інтересів між товариствами управління правами на публічне виконання» («Типовий договір CISAC») містить таке визначення: «Відповідно до умов цього договору вислів «публічне виконання» включає всі звуки і виконання, що доводяться до публіки в будь-якому місці на території діяльності кожного з договірних товариств будь-яким способом, незалежно від того, чи відомий даний спосіб і чи вико­ристовується він на практиці, або він буде винайдений і буде введе­ний у практику в період дії цього договору. «Публічне виконання» включає, зокрема, «живе» інструментальне або вокальне виконан­ня, виконання за допомогою механічних засобів і такі, як грам­платівки, проводи, звукові доріжки (магнітні та інші), виконання шляхом показу фільму (звукового фільму), шляхом розповсюджен­ня і передачі (передача по радіо і телебаченню, незалежно від того, чи здійснюється безпосередня або відкладена передача тощо), а також будь-яким процесом безпроводового прийому (радіо і телевізійні приймальні апарати, телефонні приймальні апарати тощо), а також інші подібні засоби і пристрої тощо»1.

Музичні твори «малих форм» — це ті твори, управління якими, як правило, здійснюється колективно, а музичні твори «великих форм» це твори, управління якими, принаймні ліцензування яких здійснюється на індивідуальній основі. Недраматичні музичні тво­ри — це твори «малих прав», а музично-драматичні — це твори «великих прав».

Організації управління правами на публічне виконання творів в основному є авторськими товариствами (на додаток до згаданого САСЕМ у Франції, можна назвати АСКАП у США, Пі-Ер-Ес у Великій Британії, ГЕМА у ФРН, СІАЕ в Італії, СГАЕ в Іспанії, СУІСА у Швейцарії, ЗАІКС у Польщі, САДАІК в Аргентині, PAT у Російській Федерації).



1 Коллективное управление авторским правом и смежными правами: Исследования и реко­мендации по созданию и деятельности организаций по коллективному управлению права­ми. - ВОИС, Женева, 1990. -С. 12.


Глава 11. Міжнародний досвід колективного управління...

Як правило, композитори і автори тексту передають свої права на публічне виконання організаціям колективного управління на певний строк або без обмеження часу. Таке передання права ор­ганізаціям колективного управління включає також права на публічне виконання майбутніх творів автора. Передання здій­снюється на основі статутів і правил організацій колективного управління, з якими автор прямо чи опосередковано погоджується на момент вступу в члени такої організації. За загальним правилом організація колективного управління має виключне право давати дозвіл на використання творів, включених до її репертуару. Самі ж автори, як правило, не можуть здійснювати свої права на публічне виконання, передані організації.



Зазвичай ставки авторської винагороди та інші умови ліцензу­вання є предметом переговорів з об'єднаннями користувачів. Існують практичні та більш оновлені списки творів і правово-лодільців на електронних носіях: САЕ — список правоволодільців (композиторів, авторів і видавців), що показує їх належність до різних товариств; WWL — світовий список найбільш використову­ваних творів; GAF — файл генеральних угод.

Як правило, організації управління правами на публічне вико­нання одержують певну інформацію про програми від радіо- і телеорганізацій, а також програми концертів. В інших випадках використовується вибірковий метод. Інспектор організації колек­тивного управління регулярно відвідує практично всі місця, де відбувається публічне виконання (ресторани, бари тощо) і збирає інформацію про програми у вигляді списків виконаних музичних творів.

Адміністративні витрати товариств колективного управління правами на публічне виконання становлять, як правило, близько 20-30 %. Більшість організацій відраховують до 10 % зібраних сум гонорару на культурні та соціальні цілі.

Правила розподілу гонорару становлять добре розроблену пайову систему, що відображає як значення самого твору, так і характер його використання.


 




Розділ II. Авторське право і суміжні права

§ 2. Колективне управління механічними правами

Поняття «механічні права» у більшості випадків означає право автора дозволяти відтворення його твору у формі запису (звукозапи­су або аудіовізуального запису), здійсненого механічним способом у широкому розумінні цього слова, включаючи електроакустичні та електронні способи. Найбільш типовим і економічно важливим «механічним правом» є право автора музичного твору й автора тексту дозволяти звуковий запис своїх творів.



Деякі країни застосовують примусові ліцензії (Індія, Ірландія, Японія, Швейцарія, США). Розмір гонорару, що виплачується за механічний запис, встановлюється або законом, або компетентним органом. В інших країнах існує можливість встановлювати окремі елементи системи виплати винагороди на договірній основі.

Міжнародною неурядовою організацією, яка об'єднує товари­ства управління механічними правами, є Міжнародне бюро това­риств управління правами на механічний запис і відтворення (ВІЕМ).Первісно ВІЕМ було створено в 1929 р. як французьке цивільно-правове товариство. Відтоді його юридичний статус і основні функції зазнали змін. Певний час ВІЕМ діяло як цент­ралізоване агентство для його членів, яке здійснювало безпосе­реднє ведення переговорів із представниками фонографічної промисловості про розмір ставок винагороди і самостійно здійснювало її збір. Нині кожна національна організація — член ВІЕМ самостійно збирає винагороду зі своєї національної фоно­графічної промисловості, проте ВІЕМ продовжує діяти як орган, який централізовано здійснює переговори з представниками цієї промисловості.

Одним із головних партнерів, з якими ВІЕМ веде переговори, є Міжнародна федерація фонографічної індустрії (IFPI),створена в 1933 р. Між ВІЕМ і IFPI існує типовий договір, який час від часу переглядається і втілюється в життя шляхом укладення індивіду­альних договорів між національними товариствами — членами ВІЕМ і національними виробниками фонограм.

Типовий договір BIEM/IFPI стосується, зокрема, таких питань: дозвіл використовувати репертуар ВІЕМ (так званий світовий ре­пертуар); визначення розмірів авторської винагороди і способів її


Глава 11. Міжнародний досвід колективного управління...

обчислення; місце виплати (в країні виробника або в країні прода­жу); строк виплати; умови експорту; деякі винятки щодо зобов'язань із виплати винагороди (безоплатні примірники для реклами, повернені примірники тощо); аудит і кількість відтворе­них примірників.

Розподіл винагороди здійснюється на основі даних про фактич­не використання творів. При розподілі відсутня пайова система, в якій можуть переважати суб'єктивні елементи.

§ 3. Колективне управління правами на публічне виконання драматичних творів

У 1791 р.у межах французького авторського товариства SACD у Парижі було засноване Генеральне агентство,яке мало свої пред­ставництва в основних провінційних центрах. Автори інформува­ли товариство і через нього театри про основні умови (включаючи, зокрема, розмір гонорару), на основі яких вони були бготові вес­ти переговори про надання дозволу на використання їх драматич­них (або музично-драматичних) творів. На основі цих загальних умов укладались окремі договори, а Генеральне агентство SACD збирало і після вирахування витрат розподіляло винагороду серед авторів. Хоча з часом у цій діяльності з'явилися нові елементи, система колективного управління SACD залишалася практично тією самою.


Дата добавления: 2014-11-13; просмотров: 20; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.005 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты