Розділ II. Авторське право і суміжні права. в порядку, визначеному статутом, для використання в інтересах організації і (або) представлюваних нею правоволодільців;

— зміни, внесені до статуту та інших установчих документів та­кої організації;

— укладені такою організацією двосторонні та багатосторонні угоди з іноземними організаціями, що управляють аналогічними правами;

— рішення загальних зборів;

— річний баланс, річний звіт і аудиторську перевірку діяльності такої організації;

— прізвища осіб, уповноважених представляти таку ор­
ганізацію.

Державний орган, який здійснює нагляд за діяльністю органі­зацій управління майновими правами на колективній основі, має право вимагати від такої організації додаткову інформацію, необ­хідну для перевірки відповідності діяльності організації законо­давству про громадські (некомерційні) об'єднання, іншому законодавству, а також статуту такої організації.

Провідною організацією в Україні, яка здійснює колективне управління майновими правами, є Українське агентство з авторсь­ких та суміжних прав (УААСП)— правонаступник Всесоюзного агентства з авторських прав (ВААП) і Державного агентства України завторських і суміжних прав (ДААСП України). УААСП має спеціальні підрозділи, працівники яких обробляють звіти користувачів, розподіляють та виплачують винагороду.

Розділ II. Авторське право і суміжні права

ДП УААСП як державну організація колективного управління правами створено у 2000 р.¹ Воно виконує функції з формування організаційної, правової, матеріально-технічної, кадрової системи для забезпечення колективного управління правами. У 2005 р. ДП УААСП стало постійним членом Міжнародної конфедерації авторських та композиторських товариств (CISAC).

Протягом 2001-2004 років Агентством було укладено договори з авторсько-правовими товариствами зарубіжних країн та країн СНД про взаємне представництво інтересів із забезпечення охоро­ни майнових прав авторів та їх правонаступників, контролю за використанням творів, збору гонорарів у сфері:

«великих прав» — драматичні, музично-драматичні та літера­турні твори;

«малих прав» — надання дозволу на всі види публічного вико­нання музичних творів із текстом або без тексту, включаючи пере­дачу цих творів у ефір та по кабелю в теле- та радіопередачах;

«візуального, фото-, декоративно-прикладного мистецтва» — відтворення, показ на виставках, відтворення при друкуванні, ти­ражуванні, похідні права, репрографування та права використан­ня візуальних творів (фотографії, малюнки, пластичне мистецтво);

«механічні права» — надання дозволу на запис та механічне відтворення творів за допомогою механічних засобів (плівки, дис­ки тощо)².

Слід зазначити, що подальше членство у CISAC передбачає не­обхідність реформування ДП УААСП у недержавне, некомерційне об'єднання авторів, як це було зроблено у Росії, державах Східної Європи, Прибалтики. Зокрема, у державах Європейського Союзу та в більшості розвинутих держав світу організації колективного управління правами авторів є недержавними, некомерційними,

¹ Українське агентство з авторських та суміжних прав є державним підприємством, створе­
ним наказом Міністерства освіти і науки України від 7 червня 2000 р. № 177 «Про створен­
ня Державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав» на базі
Державного агентства України з авторських і суміжних прав і є його правонаступником, за­
сноване на державній власності і належить до сфери управління Міністерства освіти і науки
України та підпорядковане Державному департаменту інтелектуальної власності MOH
України.

² ДП УААСП: Міжнародне співробітництво // http://wwwuacrr.kiev.ua/ukr/u_v_inter/u_g_v_inter.htm

Глава 11. Міжнародний досвід колективного управління...

неприбутковими організаціями, створеними авторами. Що сто­сується держав — учасниць СНД, то державні організації колек­тивного управління збереглися лише в Україні, Білорусі, Азербай­джані та в державах Середньої Азії, окрім Казахстану.

В Україні створено і діє 10 недержавних організацій колектив­ного управління, що призводить, на думку ряду фахівців, до не­потрібної та нездорової конкуренції в галузі, де законодавством допускається, а практикою вимагається наявність монополії¹.

Питання для самоконтролю:

1. У яких випадках є виправданим запровадження до законодавства норм про здійснення прав лише через систему колективного управління?

2. Чи має у країні існувати одна або кілька організацій колективного управління однією й тією самою категорією прав?

3. Колективне управління авторським правом і суміжними правами мають здійснювати державні чи громадські організації?

4. Чи можна не розподіляти винагороду, зібрану для конкретних пра-воволодільців, а використовувати її з колективною метою?

5. Чи застосовують до діяльності організацій колективного управ­
ління обмеження, передбачені антимонопольним законодавством?