Класифікація послуг.

Споживчі послуги – це дії, що забезпечують певний корис­ний ефект для споживача. Вони підрозділяються на три найбільш поширені категорії:

· послуги з оренди товарів (наприклад прокат туристичного спорядження);

· послуги, що стосуються власного то­вару споживача (наприклад лагодження одягу та взуття);

· особисті послуги (наприклад індивідуальне навчання або консультування).

Класифікація типів послуг пропонує (за В.Д. Марковою):

виробничі, розподільні, професійні, споживчі (масові), гро­мадські.

- виробничі послуги – інжиніринг, лі­зинг, обслуговування (налагодження) обладнання, підготовку продукції до виробничого використання та ін. Послуги виробничого призначення стосуються об'єктів, що не присутні в готовому виробі;

- розподільні – відносять послуги торгівлі, транспорту.

- професійні послуги, як правило, надають банки, страхові, фі­нансові, консультативні, рекламні та інші фірми;

- споживчі (масові) – ототожнюють дії, що сприяють бла­гоустрою домашнього господарства та можливості розважитися у вільний час;

- громадськими – вважають послуги телебачення, радіо, освіти, культури.

За функціональною ознакою послуги, що традиційно надаються в Україні, можна підрозділити на дві групи – матеріальні та нема­термальні:

1. До матеріальних послуг, результати яких здебільшого мають предметну форму (вони забезпечують задоволення матеріально-побутових потреб, сприяють збільшенню вільного часу споживачів), належать послуги:

- побутові; - громадського харчування;

- транспортні; - комунальні

- торгові.

.

2. Нематеріальні послуги – з їхньою допомогою забезпечуються моральний та фізичний розвиток особистості, збереження її здоров'я, це послуги:

- з охорони здоров'я; - культури;

- мистецтва; - туризму;

- фі­зичної культури; - спорту;

- освіти; - санаторно-курортного обслугову­вання.

Послуги також є об'єктами продажу, однак нематеріальна форма та мінливість багатьох з них роблять вибір споживача складнішим, ніж у разі реального товару. Крім того, у багатьох випадках неможливо відокремити виробника від його послуги, а сама природа послуг не передбачає їхнього зберігання і збільшує ризик господарських втрат через несвоєчасне використання (на­приклад не зайнятий номер в готелі). Виробник послуг має тісні­ші та більш індивідуалізовані контакти зі споживачем, ніж виро­бник інших товарів.

Тема 3. Ціна в системі ринкових характеристик товару

1. Ціна як економічна категорія

2. Політика ціноутворення: сутність, зміст та види

3. Методи ціноутворення