Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Порівняльна характеристика традиційної та оперативної системи постачання

Читайте также:
  1. Amp; 2. Окремі види ризиків та їх характеристика. Концепція прийнятного ризику
  2. I. ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЦИПЛИНЫ
  3. I. Этиологическая характеристика
  4. II. Общая характеристика искусства Древнего Египта, периодизация
  5. III, IV и VI пары черепных нервов. Функциональная характеристика нервов (их ядра, области, образование, топография, ветви, области иннервации).
  6. III. Характеристика миграционной ситуации.
  7. V. Механическая характеристика
  8. V. Структура та функції політичної системи суспільства
  9. V. Упрощенная схема замещения трансформатора и внешняя характеристика.
  10. А Общая характеристика класса Turbellaria.
Показники Традиційна система Оперативна система
Сутність Створення і планування запасів Мінімізація запасів
Закупівля матеріалів Великі партії з мінімальними поставками Малі партії з частими поставками
Мета переговорів Зниження ціни Якість продукції
Вибір постачальника Велика кількість Один постачальник
Завезення матеріалів За графіком постачальника За графіком споживача
Вимоги до матеріалів За строго визначеною специфікацією Гнучкі, допускаються нововведення
Якість матеріалів Допускається невелика кількість дефектів (до 2%) Мета – відсутність дефектів
Документообіг Документальне погодження будь-якої зміни у поставці Зміни не документуються, а уточнюються за телефоном

 

Досвід показує, що система „точно в термін” не є універсальною і застосовується не завжди. Її реалізацію стримують такі важливі фактори, як незадовільна якість продукції, порушення термінів постачання і оплати за товар, помилки і збої в передачі інформації між замовником і постачальником. Успіх у реалізації цієї стратегії залежить також від кількості та територіальної дислокації постачальників, рівня їх відповідальності під час виконання договірних зобов’язань. Тому величезні витрати, пов’язані з реалізацією системи „точно в термін”, ефективні тільки в стабільно працюючих економічних системах за умови довгострокових господарських зв’язків.

Серед основних методів закупівлі можна назвати такі:

· закупівля товару однією партією;

· регулярні закупівлі дрібними партіями;

· оптові закупівлі;

· закупівлі за мірою необхідності.

 

Поставка матеріальних ресурсів здійснюється через господарські зв’язки.

Господарські зв’язки представляють собою сукупність економічних, організаційних та правових взаємовідносин, які виникають між постачальниками та споживачами матеріальних ресурсів. Раціональна система господарських зв’язків передбачає мінімізацію витрат виробництва та обігу; повну відповідність кількості, якості та асортименту поставленої продукції потребам виробництва; своєчасність та комплектність її надходження.

Важливе значення має вибір раціональних видів господарських зв’язків з постачальниками необхідної продукції. При виборі того чи іншого виду господарських зв’язків доводиться керуватися сукупністю різних факторів, серед яких суттєвими є:



· обсяг споживання конкретного виду матеріальних ресурсів;

· ступінь застосування певного виду матеріальних ресурсів на інших підприємствах регіону;

· стабільність споживання певних матеріалів на підприємстві;

· кількість та розміщення виробників певних видів матеріальних ресурсів;

· надійність роботи виробників певних видів матеріальних ресурсів, їх можливості у швидкому реагуванні на зміну попиту та вимог до режиму поставок;

· період, протягом якого зберігаються споживчі властивості певного різновиду матеріалів;

· наявність і розміщення посередницьких постачальницьких організацій.

Господарські зв’язки між підприємствами можна класифікувати за такими ознаками: за масштабом дії; за тривалістю дії; за номенклатурою матеріальних ресурсів; за формами постачання підприємств-споживачів.

За масштабом дії: міжгалузеві, внутрішньогалузеві, міжнародні.

За тривалістю дії господарські зв’язки з поставки продукції поділяються на тривалі, короткотермінові, разові.



Тривалі господарські зв’язки – це зв’язки, які встановлюються і діють без змін більше року. Всі господарські зв’язки, що встановлюються терміном до одного року і змінюються за кварталами або півріччям, відносяться до короткострокових. Господарські зв’язки, що встановлюються тільки для однієї поставки, – є разовими.

Основною умовою встановлення довготривалих господарських зв’язків є стабільність виробництва. При масовому і стабільному виробництві встановлення раціональних господарських зв’язків передбачає забезпечення їх сталості, тобто тривалості дії. До тривалих господарських зв’язків відносять в основному господарські зв’язки, що встановлюються між постачальником і споживачем основної сировини і матеріалів. Тривалість господарських зв’язків визначається залежно від умов споживання матеріалів. Вони можуть бути порушені у зв’язку із зміною асортименту сировини, розширенням виробництва, будівництвом нових підприємств поблизу сировинних баз.

При дрібносерійному та індивідуальному виробництві з виробничою програмою, яка часто змінюється, при одноразовому характері споживання матеріалів, швидкій зміні асортименту продукції, у зв’язку з високими темпами його оновлення і відсутністю у виробника можливостей для відповідних змін асортименту поставок, господарські зв’язки часто носять короткотривалий характер і навіть характер разових поставок.

Залежно від номенклатури матеріальних ресурсів господарські зв’язки можуть поділятися на поставки сировини, матеріалів, палива, інших видів продукції матеріально-технічного призначення. Основні матеріали і сировина споживаються ритмічно і постійно, що створює можливість встановлення прямих довготривалих господарських зв’язків. Споживання окремих видів допоміжних матеріалів, матеріалів на будівництво, ремонтно-експлуатаційні потреби носять недовготривалий характер споживання, що призводить до утворення короткотривалих, а інколи разових господарських зв’язків.

За формою постачання господарські зв’язки поділяються на прямі та опосередковані.

При прямих зв’язках встановлюються безпосередні взаємовідносини між виробником і споживачем, при яких продукція рухається від місця виробництва до місця споживання без посередників.

Опосередковані зв’язки здійснюються між постачальниками і споживачами через спеціалізовані підприємства, що є посередниками.

Економічна ефективність від встановлення довготривалих зв’язків визначається у вигляді зниження поточних витрат підприємства-споживача. Для досягнення ефективності виробництва при встановленні довготривалих господарських зв’язків розробляють заходи у таких напрямках.

1. Поліпшення асортименту продукції, яка поставляється за погодженням між підприємствами. Ефект досягається за рахунок:

1.1. Річної економії від зниження матеріалоємності та трудоємності виготовлення продукції:

,

де мє – економія витрат (зниження собівартості); Ол – річний обсяг виробництва продукції після впровадження заходів, натур. один. виміру; Нд і Нп – норма витрати матеріалів до і після впровадження заходів, натур. один. виміру; Цд і Цп – ціна одиниці матеріалів до і після впровадження заходів, грн.; Мд і Мп – витрати на обробку матеріалів при виготовленні одиниці продукції до і після впровадження заходів, грн.

1.2. Річної економії витрат від використання більш дешевих матеріалів визначається:

.

2. Підвищення якості продукції і забезпечення її стабільності відповідно до вимог споживачів. Ефект досягається за рахунок:

2.1. Річної економії витрат від поставки продукції у більш підготовленому вигляді для виробничого споживання:

,

де п – економія витрат (собівартості) у споживачів, грн.; Зп – заробітна плата на підготовку певного матеріалу до виробничого споживання до впровадження заходів, грн.; Цм – річна вартість експлуатаційних матеріалів, які використовуються при підготовці певного матеріалу до виробничого споживання, грн.; Одм і Опм – обсяг поставки матеріалів за рік відповідно до і після впровадження заходів, натур. один. виміру; Дп – доплата постачальнику за здійснення операцій з підготовки одиниці певного матеріалу до виробничого споживання, грн.

2.2. Річної економії витрат за рахунок скорочення відхилень від встановленої технології обробки матеріалів у зв’язку із стабілізацією їх якості:

,

,

де в – економія витрат (собівартості) за рахунок скорочення відхилень від встановленої технології обробки матеріалів, грн; DЗпд і DЗпп – річні суми перевитрати заробітної плати, пов’язані із відхиленням від технологічного процесу відповідно до і після впровадження заходів, грн.; Одм і Опм – річні обсяги виробів, для виготовлення яких застосовувався певний матеріал відповідно до і після впровадження заходів, натур. один. виміру. , – річна вартість матеріалів до і після впровадження заходів, грн.

3. Поставка продукції за погодженим графіком економічними партіями. Ефект досягається за рахунок:

3.1. Річної економії витрат у зв’язку з ліквідацією вимушеної заміни матеріалів:

,

де з – економія витрат у зв’язку з ліквідацією вимушеної заміни матеріалів, грн.; Мд і Мп – річні витрати на матеріали при вимушених замінах до і після впровадження заходів, грн.; д і п – річні витрати на додаткову обробку матеріалів при вимушених замінах до і після впровадження заходів, грн.

3.2. Річної економії від зниження рівня виробничих запасів:

,

де вз – річна економія від зниження рівня виробничих запасів, грн.; Мднп­ – одноденна витрата матеріалів після впровадження заходів, грн.; Нд і Нп – норма виробничого запасу до і після впровадження поставок за довготривалими зв’язками, днів; Р – рівень рентабельності на підприємстві.

4. Застосування спеціалізованих видів тари, вантажно-розвантажувальних та транспортних засобів. Ефект досягається за рахунок:

4.1. Річної економії витрат від заміни тари разового застосування на багатоповоротну:

 

,

де зт – річна економія за рахунок заміни тари разового застосування, грн.; Цт – вартість одиниці тари разового користування, грн.; Отр – потреба у разовій тарі після впровадження заходів, грн.; Цтв – річна вартість реалізованих відходів тари разового застосування, грн.; Цбт – вартість одиниці багатоповоротної тари, грн.; Обт – річна потреба у багатоповоротній тарі, шт.; Квт – коефіцієнт втрат багатоповоротної тари; Тбт – термін експлуатації багатоповоротної тари, років.

4.2. Річної економії витрат від використання спеціалізованої тари, яка забезпечує високу збереженість перевізної продукції:

,

де ст – економія витрат за рахунок спеціалізованої тари, грн.; Втд і Втп – річні втрати продукції при її перевезенні, навантаженні і розвантаженні до і після впровадження спеціалізованої тари, грн.; Цдт і Цпт – річна вартість тари до і після її спеціалізації, грн.

4.3. Річної економії від механізації вантажно-розвантажувальних робіт:

,

де вр – економія витрат від механізації вантажно-розвантажуваль-них робіт, грн.; Сдм і Спм – річна сума витрат на вантажно-розвантажувальні роботи до і після впровадження заходів, грн.


Дата добавления: 2015-04-05; просмотров: 28; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Сучасні форми та системи забезпечення матеріальними ресурсами | Зарубіжний досвід організації матеріально-технічного забезпечення підприємства
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2019 год. (0.017 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты