Зарубіжний досвід організації матеріально-технічного забезпечення підприємства

У системі матеріально-технічного забезпечення підприємства велика роль належить своєчасному поступленню у виробництво сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів.

Закордонними фахівцями розроблено і впроваджено у практику декілька систем управління цими процесами. Управління матеріальними потоками у рамках внутрішньовиробничих логістичних систем ґрунтується на двох принципово різних підходах: штовхаючому і тягнучому.

Перший підхід називається «штовхаюча» система і є системою організації виробництва, у якій предмети праці, які надходять на виробничу ділянку, безпосередньо цією ділянкою не замовляються в попередньої технологічної ланки. Матеріальний потік «виштовхується» кожному наступному адресату строго за розпорядженням (командою), яке надходить на передавальну ланку з центральної системи управління виробництвом.

У процесі виготовлення деталі проходять шлях від попередньої стадії виробництва до наступної. Однак у цьому випадку важко перебудуватися під час збоїв у якихось технологічних процесах або в разі зміни попиту. З такою системою управління доводиться неодноразово змінювати протягом місяця виробничі графіки для всіх технологічних стадій одночасно, що часто зробити дуже важко.

«Штовхаючі» моделі управління матеріальними потоками характерні для традиційних методів організації виробництва. Можливість їх застосування для логістичної організації виробництва з’явилася завдяки масовому поширенню обчислювальної техніки і сучасних інформаційних технологій.

Найбільш відомими апробованими логістичними моделями систем даного типу є система «MRP» (Material Requirements planning). Вона представляє собою поєднання виробництва з постачанням. Основу системи становлять розрахунки потреби в матеріалах, деталях і вузлах на різних стадіях виробничого процесу. Використовують її різновиди: MRP I, MRP II.

Основними цілями систем MRP є:

· задоволення потреби у матеріалах, компонентах і продукції для планування виробництва і доставки споживачам;

· підтримка низького рівня запасів матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції;

· планування виробничих операцій, графіків доставки, закупівельних операцій.

Переміщення матеріальних ресурсів розраховується в просторі й часі відповідно до запланованих потреб наступної виробничої стадії, але здійснюється, незважаючи на фактичний попит, у деталях чи вузлах, що є суттєвим недоліком. Проте система MRP дає змогу зменшити запаси, прискорити їх зберігання, скоротити кількість випадків простоювання цехів та дільниць внаслідок несвоєчасного або неповного постачання.

Дана система – це комп’ютеризований метод визначення потреби в матеріалах на різних стадіях виробничого процесу. На основі файлу фізичного розподілу формуються відповідно файли виробництва і постачання.

Система MRP широко застосовується в комбінації з системою «Канбан» на відомих японських фірмах «Ямаха» і «Мітсубіші».

Другий варіант організації логістичних процесів на виробництві ґрунтується на принципово іншому способі управління матеріальним потоком. Він називається «тягнучою» системою і є системою організації виробництва, у якій деталі і напівфабрикати подаються на наступну технологічну операцію з попередньої в міру необхідності.

Основними цілями «тягнучих» (витягуючих) систем є:

· запобігання поширенню зростаючих коливань попиту або обсягу продукції від наступного процесу до попереднього;

· зведення до мінімуму коливання параметрів запасів між технологічними операціями;

· максимальне спрощення управління запасами в процесі виробництва шляхом його децентралізації, підвищення рівня оперативного цехового управління.

Це система організації виробництва, у якій деталі і напівфабрикати подаються на наступну технологічну операцію з попередньої, коли в цьому є необхідність. Тут центральна система управління не втручається в обмін матеріальними потоками між різними ділянками підприємства, не встановлює для них поточних виробничих завдань. Виробнича програма окремої технологічної ланки визначається розміром замовлення наступної ланки.

Основною функцією центра управління є постановка завдання перед кінцевою ланкою виробничого технологічного ланцюга.

Перевагою «тягнучих» (витягуючих) систем є те, що вони не вимагають загальної комп’ютеризації виробництва. У той же час вони передбачають сувору дисципліну і дотримання всіх параметрів постачань, а також підвищену відповідальність персоналу всіх рівнів, особливо виконавців. Це пояснюється тим, що централізоване регулювання виробничих процесів обмежене.

Серед тягнучих заслуговують на увагу логістичні системи «Канбан» і ОРТ (Optimized Production Technology).

Питання для самоперевірки знань

1. Назвіть основні функції служби матеріально-технічного забезпечення. Поясніть, як ви розумієте їх зміст.

2. За допомогою якого планування здійснює свою роботи служба матеріально-технічного забезпечення підприємства?

3. Поясніть сутність господарських зв’язків у матеріально-технічному забезпеченні.

4. Які види господарських зв’язків ви знаєте?

5. Назвіть форми та системи постачання.

6. Дайте порівняльну характеристику традиційної та оперативної системи постачання.

7. Назвіть основні напрями організаційно-економічних заходів, що направлені на підвищення ефективності господарських зв’язків.