Визначення потреби підприємства у матеріальних ресурсах

Потреба у матеріальних ресурсах розраховується окремо за різними видами матеріалів: основні матеріали, допоміжні матеріали, паливо та енергія.

1. Потреба в основних матеріалах визначається на основі виробничої програми підприємства або цеху, норм витрати матеріалів і планової величини запасів цих ресурсів.

Якщо техніка розрахунків пов’язана із великим обсягом розрахункових робіт, які не можуть бути механізованими, то потреба в матеріальних ресурсах визначається за укрупненою номенклатурою продукції.

Кількість матеріалів певного різновиду, яка потрібна підприємству у розрахунковому періоді у натуральному виді обчислюється за формулою:

,

де П_м – потреба підприємства у матеріалах; М_в – витрати матеріалів на виконання виробничої програми; М_зп і М_зк – запас матеріалів відповідно на початок і кінець розрахункового періоду.

Витрати матеріалів для виготовлення продукції визначаються як добуток виробництва продукції на норму витрати матеріалу, із врахуванням обсягу матеріалів у незавершеному виробництві:

або ,

,

де М_в – витрати матеріалу на виготовлення продукції; О – обсяг виробництва продукції; Н_в – норма витрати матеріалу на одиницю продукції; М_нв – витрати матеріалу на зміну залишків незавершеного виробництва; О_нв – кількість деталей (виробів) у незавершеному виробництві

2. Потреба у допоміжних матеріалах обчислюється шляхом добутку обсягу робіт або кількості об’єктів обслуговування на норму витрат. При визначенні потреби у допоміжних матеріалах їх розділяють на такі групи:

а) матеріали, що використовуються безпосередньо на виробництво продукції (барвники, пакувальні матеріали тощо). Визначаються відповідно до норм витрати і обсягу продукції;

б) матеріали, які витрачаються на інструмент, пристосування. Визначаються відповідно часу зносу та нормативного часу застосування інструменту протягом планового періоду (року).

в) матеріали, які витрачаються на ремонт та утримання обладнання, будівель та споруд.

Потреба у запасних частинах залежить від встановленої норми. Вона визначається розрахунковим або дослідним методом відповідно до одного циклу профілактичних робіт, трудоємності ремонтних робіт або на 1 грн. виготовленої продукції.

1. Залежно від досягнутого рівня звітного року:

М = к х Н_зв,

де к – коефіцієнт зміни режиму роботи обладнання в плановому році; Н_зв – витрата запасних частин даного виду і типорозміру у звітному році.

2. Залежно від періодичності виконання профілактичних робіт:

,

де Т – загальний час роботи обладнання в рік, год.; – періодичність профілактики, год.; n – кількість запасних частин, що замінюються в процесі одного циклу профілактичних робіт.

3. Потреба в паливі та енергії визначається окремо за такими видами:

- технологічне паливо та електроенергія, яке використовується для приведення в рух механізмів. Потреба визначається прямим розрахунком на основі норми витрати палива або енергії на одиницю продукції та планового обсягу виробництва.

- паливо та електроенергія відповідно для опалення і освітлення приміщень. Потреба розраховується виходячи із об’єму опалювального приміщення і норми витрати на 1 м³ будівлі.

Загальна потреба у матеріалах у певному періоді визначається потребою в основних, допоміжних матеріалах, паливі та енергії за такими видами робіт:

· основне виробництво;

· ремонтно-експлуатаційні потреби;

· виконання робіт, пов’язаних з освоєнням нової продукції;

· роботи з впровадження у виробництво нової техніки;

· науково-дослідні роботи, що проводяться на підприємстві;

· капітальні роботи, що виконуються власними силами.

Визначення потреби підприємства в обладнанні для його заміни здійснюється, виходячи із величини зношеного обладнання (машин) в межах його річного зносу, терміну служби обладнання або відповідно до плану реконструкції підприємства. В окремих галузях національної економіки (будівництві, сільському господарстві), де машини та обладнання характеризуються мобільністю, потреба в обладнанні та машинах визначається, виходячи із річного обсягу робіт у натуральних величинах, наявності та вибуття цих засобів праці внаслідок зношення.

Крім безпосередньої потреби у матеріальних ресурсах для поточної діяльності підприємства, необхідно постійно мати деяку кількість їх у вигляді запасів. Величина матеріалів, що знаходиться в запасі, визначається умовами постачання підприємства і характером виробництва. При повній регулярності і комплектності постачання кількість матеріалів, яка повинна знаходитися у поточному запасі, дорівнює терміну відновлення запасу, помножену на середньоденну потребу у матеріалах.