Забезпечення матеріальними ресурсами виробничих цехів та дільниць

Служба матеріально-технічного забезпечення підприємства також здійснює забезпечення матеріальними ресурсами виробничих цехів, дільниць та інших підрозділів підприємства, виконуючи такі функції:

а) підготовка матеріальних ресурсів до виробничого споживання;

б) відпуск та доставка матеріальних ресурсів із складу служби постачання на місце їх безпосереднього споживання або на склад цеху, дільниці;

в) облік та контроль за використанням матеріальних ресурсів у підрозділах підприємства.

Таким чином, основними завданнями забезпечення цехів (робочих місць) матеріальними ресурсами є:

- своєчасне, повне та комплектне забезпечення виробничих підрозділів підприємства матеріальними ресурсами;

- звільнення виробничих підрозділів від виконання невластивих їм функцій із постачання;

- встановлення контролю за витратою матеріальних ресурсів з метою забезпечення та економного використання;

- складська обробка продукції.

Багато видів матеріалів, які поступають на підприємство, потребують попередньої підготовки до використання у виробничому процесі: сушка, розкрій, дозування, сортування тощо.

Підготовка матеріалів до виробничого споживання здійснюється двома методами:

1. Централізовано – в заготівельних цехах підприємства.

2. Децентралізовано – безпосередньо заготівельними дільницями цехів.

Вибір методів підготовки матеріалів до виробничого споживання визначається на основі розрахунку економічної ефективності цих двох методів. При цьому враховуються витрати на підготовку матеріалів до виробничого споживання, величину відходів, транспортні витрати. Як правило, величина відходів і витрати на підготовку матеріалів до виробничого споживання за централізованим методом менші, цей метод дозволяє покращити використання виробничих площ підприємства, транспортних засобів і робочої сили, покращує збір відходів, оскільки вони утворюються в одному місці. Тому на підприємствах більш ефективним методом підготовки основних матеріалів є централізований, а для підготовки допоміжних матеріалів можуть використовувати децентралізований метод.

Постачання цехів матеріальними ресурсами здійснюється у повній відповідності із встановленими лімітами та конкретними особливостями виробництва. Особливості виробництва враховуються при розробці графіків постачання, на основі яких матеріали доставляються в цехи.

Ліміт цеху – це максимальна кількість матеріалів, яка повинна бути відпущена зі складу до цеху на певний період часу для виконання встановленої виробничої програми. Розрахунок ліміту певних ресурсів виконується у натуральних показниках.

Ліміт встановлюється виходячи із обсягу виробництва продукції цехів. Розрахунок лімітів здійснюється за формулою:

,

де Л_ц – ліміт певної номенклатури продукції; М_вп – потреба цеху у матеріалах для виконання виробничої програми; М_нв – потреба цеху у матеріалах для зміни незавершеного виробництва; Н_з – норматив цехового запасу певної продукції; О_з – очікуваний залишок матеріалів у цеху на початок планового періоду.

Потреба цеху в матеріалах на виконання виробничої програми визначається методом прямого рахунку: шляхом множення обсягу виробництва продукції на норму витрати конкретного виду матеріалу.

Аналогічним чином визначаються матеріали у незавершеному виробництві: шляхом множення кількості деталей, що знаходяться у незавершеному виробництві на норму витрати матеріалів на одну деталь.

Цеховий запас матеріалів розраховується, виходячи із періодичності поставки матеріалів у цех та середньодобового споживання матеріалів.

Очікуваний залишок матеріалів визначається, виходячи із фактичного залишку матеріалу на початок передпланового періоду (О_з^п), фактичної кількості матеріалу, який отриманий за передплановий період (П_ппл), очікувана витрата матеріалу у передплановий період (М_ппл):

О_з = О_з^п + П_ппл – М_ппл.

Лімітування представляє собою систему планового обмеження відпуску матеріалів у виробництво відповідно до обґрунтованої потреби цехів у матеріалах. Воно відіграє важливу роль в економіці підприємства, оскільки підвищує відповідальність цехів за раціональне використання матеріалів і служб постачання – за своєчасне комплектне забезпечення виробництва матеріалами, сприяє впорядкованій роботі складського господарства, збільшує можливість контролю за використанням матеріальних ресурсів у виробництві.

При забезпеченні цехів матеріалами повинен виконуватися певний порядок відпуску матеріалів та їх доставки до робочих місць. Відпуск матеріалів може здійснюватися за такими документами: разовими вимогами, лімітними картками, груповими лімітними відомостями, матеріально-плановими картами.

1. Разові вимоги застосовуються для оформлення відпуску матеріалів на невеликих підприємствах, а також на великих при видачі різних допоміжних матеріалах. У вимогах вказують характеристики необхідних матеріалів, їх цільове призначення, отримувача. Разова вимога підписується начальником цеху або його замісником і направляється у відділ постачання. Його керівник візує разову вимогу, якщо вона відповідає встановленому ліміту цеху і матеріал є на складі. Після цього здійснюється відбір матеріалу зі складу. Для оформлення відпуску матеріалу за разовою вимогою витрачається багато часу, тому вона використовується у випадках, коли матеріал зі складу забирається рідко.

2. Лімітні картки є більш раціональною формою відпуску матеріалів зі складу. Картки виписуються на плановий період у двох екземплярах (цеху і складу). За нею представник цеху може отримати матеріали у межах ліміту частково або повністю. Видача матеріалів зі складу припиняється, якщо планова (лімітна) кількість матеріалів вже забрана. Застосування лімітних карток дозволяє значно скоротити документообіг.

3. Групові лімітні відомості виписуються на групу матеріалів, що необхідно цеху. Вони заповнюються у двох примірниках (цеху і складу). Відпуск матеріалів оформлюється разовими вимогами в межах дії встановленого ліміту. Групові лімітні відомості є оперативним документом, а разові вимоги – бухгалтерсько-обліковими.

4. Матеріально-планові карти видачі матеріалів застосовуються в основному на підприємствах з потоково-серійним та крупносерійним виробництвом. У них, крім загального ліміту, вказуються терміни видачі матеріалів у відповідності з технологічним процесом виробництва. Відділ постачання відпускає матеріали зі складів в цехи за попередньо розробленим графіком. Оскільки планкарта не є бухгалтерсько-обліковим документом, кожний відпуск матеріалів оформлюється накладною, в якій подається характеристика матеріалу, вказується його кількість, ціна та цільове призначення. Планкарти застосовуються при централізованій системі забезпечення робочих місць матеріалами.

Видача матеріалів повинна проводитися матеріально відповідальними працівниками тільки після кількісного і якісного приймання матеріалів за оформленими належним чином документами.

Заміна одного матеріалу іншими оформлюється актами, де вказується зміст заміни, приводиться розрахунок витрат на заміну, виявляється економія або перевитрата матеріалів за кількістю і в грошовому вимірі. Такий порядок дозволяє вибирати найбільш економний варіант заміни. На основі акту корегуються ліміти у лімітній картці.

Головним напрямом удосконалення системи забезпечення робочих місць у виробничих підрозділах підприємства є максимальне звільнення виробничих підрозділів від виконання функцій матеріального забезпечення на основі концентрації та спеціалізації цієї діяльності у службі постачання (забезпечення) підприємства із залученням інших підрозділів, які зайняті обслуговуванням основного виробництва. В кінцевому підсумку мова йде про використання суттєвого резерву росту продуктивності праці шляхом включення системи забезпечення робочих місць відповідними ресурсами, в єдину технологію виробництва та доведення її організації до рівня технології виробництва.

На багатьох підприємствах поширеною є так звана пасивна система забезпечення робочих місць, за якою цехи-споживачі своїми силами та засобами доставляють одержані на складах матеріальні ресурси на виробничі дільниці.

Відпуск ресурсів із складу підприємства здійснюється спонтанно за заявками цехів. Внаслідок цього склади забезпечення позбавлені можливості своєчасної підготовки матеріалу до відпуску та доставки цих ресурсів. Крім того, кожен цех повинен утримувати робітників та експедиторів для доставки матеріалів. За ними закріплені відповідні транспортні засоби, які не завжди раціонально використовуються.

Більш ефективною є активна система забезпечення робочих місць виробничого підрозділу підприємства, за якою відпущені зі складу матеріальні ресурси доставляються цехам в централізованому порядку за попереднім графіком.

Доставка цехам матеріалів проводиться силами складського господарства транспортом, який закріплений для цих цілей за службою постачання підприємства. Різновидом активної системи забезпечення є транзитна подача матеріалів, при якій матеріальні ресурси завозяться безпосередньо в цехи, а не на склади підприємства. Ця форма поставки може застосовуватися тільки у тому випадку, якщо матеріали готові до виробничого споживання і поступають у невеликих кількостях.

Організація централізованого забезпечення виробничих підрозділів підприємства матеріалами здійснюється за завчасно погодженими календарними графіками. З метою скорочення документообігу, яким оформляється відпуск матеріалів зі складів та їх доставка у цехи-споживачі, доцільно застосовувати єдиний документ – ліміт-графік, який може служити і як лімітна карта, і як календарний план доставки матеріалів в цех. Перехід до системи активного забезпечення виробництва матеріалами вимагає великої попередньої організаційно-технічної підготовки. Насамперед повинна бути удосконалена система оперативно-календарного планування виробництва. На складах підприємства та цехів необхідно провести відповідну реконструкцію.

Питання для самоперевірки знань

1. Дайте характеристику основним етапам матеріально-технічного забезпечення.

2. Порядок визначення потреби підприємства у матеріальних ресурсах.

3. Назвіть основні етапи вибору постачальників.

4. За яким показником оцінюється робота підприємства з постачальниками?

5. Назвіть, які основні завдання вирішуються під час закупівлі матеріальних ресурсів.

6. Поясніть сутність транспортування матеріальних ресурсів.

7. Охарактеризуйте види транспортних засобів.

8. За якими критеріями можна оцінити різні види транспортних засобів?

9. Завдання та порядок забезпечення цехів та дільниць матеріалами.

10. Назвіть переваги та недоліки активної та пасивної системи забезпечення робочих місць.