Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



IV. Функції юридичної практики

Читайте также:
  1. II. Материалы судебной практики
  2. III. Поняття, ознаки та функції правових пільг
  3. IV. Поняття, ознаки та функції правових заохочень
  4. V. Структура та функції політичної системи суспільства
  5. V. Шлях вдосконалення юридичної практики в Україні
  6. Адаптація зарубіжного досвіду здійснення місцевих позик до вітчизняної практики
  7. Актуальні проблеми визначення підстав господарсько-правової відповідальності в теорії юридичної (правової) відповідальності.
  8. АКТУАЛЬНОСТЬ ПСИХИАТРИИ ДЛЯ ВРАЧЕЙ ОБЩЕЙ ПРАКТИКИ И ДРУГИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ
  9. Анализ зарубежной практики обеспечения устойчивого развития экономики регионов

Здійснювана в межах суспільства юридична практика спричиняє певний вплив на суспільні відносини. Напрями цього впливу і визначають функціональне призначення юридичної практики.

Функції юридичної практики – це відносно уособлені напрямки впливу на суспільну діяльність, у яких вияляється та конкретизується природа юридичної практики, її соціальне призначення та можливості стосовно забезпечення суб’єктивних прав.

Функції юридичної практики мають 2 основних завдання:

1) характеризують сутність та природу юридичної практики як особливий різновид супільно правової діяльності;

2) визначають можливості впливу права на різні сфери суспільних відносин.

Необхідно зазначити, що у сучасній юридичній науці відсутні єдині підходи до класифікації юридичної практики, а отже тих функцій, які вона виконує.

Так, Алєксєєв С.С. визначає 3 основні функції юридичної практики:

a. орієнтуючу – змітом якої є забезпечення суб’єктами інформації щодо їх можливостей забезпечення та охорони суб’єктивних прав;

b. правоконкретизуючу – забезпечує поширення загальних приписів на певну сферу відносин, певний життєвий випадок чи визначених суб’єктів;

c. виховну – забезпечує можливість досягнення правового результату шляхом вчинення правових дій.

В.І. Леушин класифікує функції юридичної практики в залежності від впливу суб’єктів на право, а не на суспільні відносини. Ним обгрунтовується існування таких функцій:

1. правоформуючої, що забезпечує відповідність права потребам юридичної практики;

2. правовдосконалюючої, що надає можливість привести існуюче право до потреб юридичної практики;

3. правоконкретизуючої (Алєксєєв).

Одним з найпоширеніших критеріїв класифікації функцій юридичної практики є сфера суспільної діяльності. Саме за цим критерієм визначаються сфери суспільних відносин, що регламентуються правом, а також межі правового впливу держави на суспільство.

Завдяки цьому О.Ф. Скакун вирізняє такі функціцї юридичної практики:

ü економічну;

ü соціальну;

ü екологічну;

ü демографічну.

На думку автора саме вони забезпечують єдність та організованість суспільства.

За способами впливу на суспільні відносини юридичну практику поділяють на 3 різновиди і відповідно до цього визначають 3 її функції (Манов О.В.):



¨ реєстраційна функція, яка забезпечує закріплення правового статусу суб’єктів;

¨ правоохоронна функція – забезпечує поновлення порушених суб’єктивних прав та покарання порушників;

¨ орієнтаційна функція – забезпечує певний ступінь інформованості суб’єктів стосовно змісту їх прав і свобод.

Оскільки юридична практика є основним засобом впливу, охорони, забезпечення та гарантування суб’єктивного права, то найбільш поширеною в літературі є класифікація функцій юридичної практики в залежності від напрямків впливу на суб’єктивне право. За цим критерієм розрізняють такі функції:

1) правопоновлююча – закріплення засобів правового захисту та поновлення права, що порушене в результаті протиправних дій;

2) компенсаційна – націлена на відшкодування будь-яких збитків (матеріальних чи моральних), що спричинені суб’єктивному праву;

3) каральна – забезпечує можливість покарання порушника у відповідності до санкції правових норм, що ї підтверджує негативне ставлення суспільства до порушень правових вимог та порушника.

В сучасній літературі обгрунтовується можливість класифікації функцій юридичної практики за часом (постійні і тимчасові), а також за значенням (основні, другорядні)



Таким чином, наявність різних підходів до класифікації функцій юридичної практики свідчить про їх важливість для суспільства в цілому, та для окремих суб’єктів суспільних відносин зокрема.


Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 38; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
ІІІ. Види юридичної практики | V. Шлях вдосконалення юридичної практики в Україні
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2018 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты