Позначте варіант, у якому характеристику мовлення сучасних фахівців з економіки подано відповідно до стилістичної диференціації мови.

Мовлення сучасних економістів має бути:

а) нормальним, змістовим, багатеньким, письмовим, діловим, монологічним;

б) вірним, зміцнілим, збагаченим, діловидним, полілогічним;

в) правильним, змістовним, багатим, писемним, діловим, логічним;

г) культурним, зміцнюваним, багатогранним, письменницьким, діалогічним.

6. За кількістю значень уся лексика поділяється на такі групи:

а) полісемічна, моносемічна;

б) історизми, архаїзми;

в) однозначні, переносні;

г) активна, пасивна.

7. Умовні назви, що досить точно передають місце вживання слів у нашому житті, їхню емоційно-експресивну характеристику та спосіб вживання – це …:

а) розмовні, загальновживані;

б) книжні, писемні, нейтральні;

в) загальновживані, рідковживані;

г) емоційно забарвлені, нейтральні.

8. Позначте рядок, де правильно вжито словосполучення:

а) домашній адрес, заключення до роботи, мої відношення з другом, виписка з протоколу;

б) мої стосунки з другом, особистий приклад, на моє прохання, витяг з протоколу;

в) бувший директор, по моїй просьбі, особливий розклад, домашня адреса;

г) висновки до роботи, мої відносини з другом, колишній директор, виписка з протоколу.

9. Мета професіоналізмів – це …:

а) точне визначення предмета, явища, процесу;

б) спрощення спілкування між людьми певних професій;

в) надання певного колориту мовленню;

г) передання досвіду в процесі спільної діяльності та інформації в тексті ділового документа.

10. Системність, наявність дефініції, відсутність емоційного забарвлення – це основні ознаки:

а) термінів;

б) професіоналізмів;

в) канцеляризмів;

г) книжної лексики.

¥ СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Волощак М. Неправильно – правильно: Довідник з українського слововживання: За матеріалами засобів масової інформації. – К.: Вид. центр «Просвіта», 2000.

2. Гладіна Г.І., В.К.Сеніна. Питання мовленнєвої культури та стилістики. – К., 1997.

3. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. – К.: Вид. дім «КМ Academia», 2002.

4. Довідник з культури мови/ За ред. С.Я.Єрмоленко. – К.: Вища школа, 2005.

5. Культура української мови: Довідник./За ред. В.М.Русанівського. – К., 1994.

6. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство. – Львів: Світ, 1994.

7. Проблеми української термінології// Вісник. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2004. –№ 503.

8. Струганець Л.В. Теоретичні основи культури мови: Навч. посіб. – Тернопіль, 1997.

9. Словник іншомовних слів/ Уклад. С.М.Морозов, Л.М. Шкарапута. – К.:Наукова думка, 2000.

10. Словник синонімів української мови: У 2-х т./ А.А. Бурячок, Г.М. Гнатюк, С.І. Головащук та ін. – К.: Наук. думка, 1999-2000.

11. Фразеологічний словник української мови: У 2-х т./ Уклад.: В.М. Білоноженко та ін. – К.: Наук.думка, 1993.

12. Українська мова в Інтернеті. – http://www.novamova.com.ua

13. Мова ділових паперів. – http://bpapers.iatp.org.ua/?chapter=Style

Тема 9