КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
ВИБІР СЛОВА У МОВІ ПРОФЕСІЙНОГО та ділового СПІЛКУВАННЯ
Основні питання теми: ® Синонімія у професійному спілкуванні. ® Паронімія як складне лексичне явище. ® Омоніми й антоніми у діловому та професійному спілкуванні. [ Ключові слова: синоніми, абсолютні синоніми, понятійні синоніми. стилістичні синоніми, пароніми, антоніми.
& Вивчення рідної мови для нас завжди асоціюється з оволодінням фонетичних, граматичних та орфографічних норм. Проте для практики професійного спілкування найважливішим є точний вибір потрібного слова з його вписаним у контекст значенням, яке не можна трактувати абияк. Для української мови, де найтонші нюанси значень передаються різними словами, неправильна оцінка контексту та неправильне вживання лексичних одиниць призводить не тільки до двозначності, але й до повного руйнування висловлювання або тексту. Прикладом можуть послужити «комп’ютерні виверти»: рос. производственный брак комп’ютер перекладає як виробничий шлюб,рос.высшее образование – вище утворення.Тому робота над лексикою і фразеологією набуває в українській мові не тільки теоретичного, але й суто практичного, професійного значення. Отже, основним об’єктом лексикології є слово. Воно може вивчатися з фонетичного, морфологічного та іншого погляду. Але й фонетика, і граматика вивчає слово безвідносно до лексичного значення. І тільки лексикологія займається словом як таким: його походженням, етимологією, історичними змінами й сучасним лексичним значенням. Лексичний склад мови постійно збагачується, бо мова розвивається. У процесі спілкування одне й те саме поняття можна охарактеризувати з різних сторін, наголосивши на нових ознаках. Це приводить до появи нових слів. Для професійного мовлення важливим є таке явище, як синонімія, котра покликана якнайточніше відтворити відтінки людської думки. Синоніми – це різні за звучанням, але однакові або близькі за лексичним значенням слова. Перший тип належить до абсолютних синонімів (мовознавство – лінгвістика, тому що – бо). Якщо ж слова лише близькі за значенням, вони належать до понятійнихсинонімів (тепло – жарко) – другий тип. Третій тип синонімів – стилістичні, які розрізняються залежно від стилів мовлення (вивіз – експорт, процент – відсоток). Незнання синонімічних можливостей слова часто призводить до помилок. Уміле використання синонімів робить текст досконалішім, тому, добираючи слова з синонімічного ряду, треба враховувати і лексичний відтінок у їх значенні, і стильову належність. Наприклад: приміщення – кімната, квартира, зал; документи – ділові папери, першоджерела; рішення – вирішення, ухвала, постанова, вирок; думка – твердження, ідея, задум. Більшість слів-синонімів неважко розрізнити за значенням: робітник – працівник – співробітник. «Робітник» – людина фізичної праці, «працівник» – людина розумової праці, «співробітник» – колега по роботі. Але деякі слова-синоніми примушують замислитися щодо тотожності значень, наприклад, замісник – заступник. «Замісник» – людина, яка тимчасово виконує чиїсь обов’язки на місці відсутнього керівника. «Заступник» – офіційна назва постійної посади працівника, що працює водночас з керівником. Останнім часом у сфері економіки, політики, інформаційних технологій активно використовується англомовна лексика, яка виступає у ролі термінів, наприклад: ф’ючерсні кредити, консалтинг, корпорація, лізинг, ріелтер, тендер та багато інших. Однак навіть ці слова, що вживаються досить часто і постійно на слуху, не завжди використовуються коректно. Сьогодні часто менеджером називають рекламного агента, страхового агента, продавця. Хоча менеджер – це управлінець, директор, адміністратор, найманий професійний управлінець, який не є власником фірми. У документі кожне слово має бути вмотивованим: не варто змішувати значення слів, наприклад, підписка і передплата; іноземний – іншомовний – закордонний; є – являється. Бо такі слова, утворюючи словосполучення, мають різну семантику: підписка про невиїзд – передплата на газети й журнали уві сні мені часто являється бабуся – наполеглива праця є запорукою успіху іноземний гість – іншомовне слово – закордонний паспорт. Незнання або неточне знання лексичного значення слова є причиною таких помилок, як невміння розрізняти слова-пароніми. Пароніми– це слова, які мають подібне звучання, але не мають спільного лексичного значення: абонент – абонемент, тактичний – тактовний. Кількість паронімів у мові постійно зростає, особливо у термінологічних системах, наприклад, комунікативний – комунікаційний, дипломат – дипломант – дипломник. Важко розрізнити значення прикметників, що мають спільний корінь: споживчий – споживний – споживацький. У цьому випадку кожне слово має своє значення: споживчий – який служить для задоволення потреб споживання (споживчий ринок); споживний – той, що придатний для споживання, їстівний (споживні речовини); споживацький – властивий тому, хто прагне задовольнити власні потреби (споживацькі інтереси). Отже, явище паронімії – досить велика небезпека. Щоб уникнути її за будь-якої неясності треба звертатися до словників. Не треба сплутувати багатозначні слова з омонімами. Омоніми– слова, які мають однакове звучання (або написання), але різні лексичні значення. Омоніми поділяються на омофони, що звучать однаково, а пишуться по-різному (по три карбованці – потри руку; мріяти – (приклад – приклад; орган – орган) ; омоформи– однакові форми різних слів ( дорога (імен.) – дорога( прикмет.); три (числів.) – три (дієслово)). Антоніми – це слова з протилежним лексичним значенням. Антонімів не мають слова з конкретним значенням типу ніж, склянка, сто та ін.. Найчастіше антоніми спостерігаються серед прикметників, прислівників та іменників з якісними ознаками: любов – ненависть, добрий – поганий, тихо – голосно. При виборі лексики відповідно до розташування їх у семантичному полі потрібно бути дуже обережним. Так, для слова голова у значенні «частина тіла людини» антонімом є слово ноги, а для значення «розумний» – дурний. Оскільки у професійному мовленні найчастіше трапляються ситуації, коли незнання точного значення того чи іншого слова зумовлює їх сплутування, що, в свою чергу, породжує явище двозначності у тексті, а це недопустимо у фаховому мовленні.
J КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ 1. Що таке міжмовні омоніми? 2. Які слова називаються синонімами? З якою метою вони вживаються у мовленні? 3. Яка роль синонімів у професійному мовленні? 4. Що таке понятійні синоніми? 5. У чому полягає особливість стилістичних синонімів? 6. Що таке пароніми? 7. Чому паронімія є небажаним явищем у професійному мовленні? 8. У чому виявляється складність слововживання паронімів? ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ Завдання 1.Перекладіть словосполучення українською мовою. Понести потери, в случае необходимости, договор теряет силу, двустороннее соглашение, безналичный расчет, выгодная сделка, согласно приказу, при исполнении служебных обязанностей, на основании изложенного, денежные средства, депонированный счет, дочернее предприятие, идти на убыль, за наличные деньги, источник финансирования, долевая собственность.
Завдання 2.Доберіть антоніми до нижчеподаних термінів. Складіть текст, використовуючи антонімічні пари: кредит – …; актив – …; експорт – …; відкрити рахунок – …; зростання – …; прямий – …; видатки – … .
Завдання 3. Поясніть значення поданих слів. Складіть із ними речення. Укажіть на помилки при їх використанні: інформаційний – інформативний; економний – економічний; письмовий – писемний; адресат – адресант; інструктивний – інструкційний; спеціальний – специфічний; функціональний – функціонуючий; повноваження – уповноваження; перекладний – перекладений; адрес – адреса; зумовити – обумовити; особовий – особистий. Завдання 4.Доберіть синоніми до поданих слів. Дайте визначення синоніма. Заощаджувати, усувати, обмін, забезпечувати, багато, закінчити, застосувати, процент, ринок, клієнт, угода.
Завдання 5.Із поданими словами утворіть синонімічні ряди: ходити, хоробрий, говорити. Слова для вибору: крокувати, чимчикувати, відважний, відчайдушний, рушати, прямувати, сміливий, базікати, іти, простувати, безстрашний, мовити, теревенити.
Завдання 6.Із поданими словами складіть словосполучення або речення.Визначте, до яких лексичних груп належать пари слів. Аргументуйте свою відповідь. Об’єм – обсяг – розмір. Воєнний – військовий. Громадський – громадянський. Суспільний – цивільний. Робітничий – робочий. Робітник – співробітник – працівник.
Завдання 7.Поставте на місці крапок потрібне слово із нижчезазначених слів: положення, становище чи стан. Із новоутвореними словосполученнями складіть речення. Міжнародне …, основні …, науки …, … стан фінансів, офіційне…, … справ, знайти вихід із цього …
Завдання 8.Знайдіть випадки зайвого повтору в поданих реченнях. Відредагуйте їх. Гуманізм і людяність – найголовніші риси керівників нового типу. Роздержавлення підприємств – явище передове, прогресивне. Треба змінити наше ставлення до найбіднішої бідноти. На ліквідації аварії працювало 200 будівельників, працювало 50 водіїв, працювало 10 медичних працівників.
Завдання 9.Визначте домінанту в наведених синонімічних рядах. Які слова ви вжили б у офіційно-діловому стилі? Наведіть приклади. Поясніть свій вибір. Особистий, індивідуальний, персональний. Обмежений, вузький, однобічний, недалекий, вузьколобий. Переважно, головним чином, в основному, більшою мірою, здебільшого. Базар – ринок – ярмарок. Хлібороб – селянин – трудівник села.
Завдання 10.Поясніть значення поданих слів. Зверніть увагу на можливі помилки в їх використанні. Професійний – професіональний, завдання – задача, рідкий – рідкісний, питання – запитання, відзначити – зазначити, банківський – банковий, аверс – реверс, еміграція – імміграція, персона грата – персона нон грата, напрямок – напрям, показник – покажчик, об’єм – обсяг, відпуск – відпустка.
Завдання 11.Перекладіть текст українською мовою. Зазначте основні положення даного тексту. Випишіть із тексту терміни та професіоналізми, поясніть їх лексичне значення, користуючись фаховим словником. Напишіть свої «Поради діловій людині», використовуючи мовностилістичні засоби оформлення наукового тексту.
ЭТИКЕТ ДЕЛОВОГО ЧЕЛОВЕКА –
|