Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Завдання 5. Підготуйте виступ на засідання круглого столу на тему:




Читайте также:
  1. III. Мета, стратегічні напрями та основні завдання Національної стратегії
  2. Вимоги до оформлення індивідуального завдання та курсової роботи.
  3. Вказівки до виконання завдання
  4. Вказівки до виконання завдання
  5. Вказівки до виконання завдання
  6. Вказівки до виконання завдання
  7. Вказівки до виконання завдання
  8. Вказівки до виконання завдання
  9. Вказівки до виконання завдання
  10. ВСТУП. ПРЕДМЕТ, МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА ЗНАЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ В ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ З ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.

Підготуйте виступ на засідання круглого столу на тему:

«Є два мистецтва, які можуть піднести людину на найвищий щабель пошани: одне – це мистецтво гарного полководця, друге – мистецтво гарного оратора» (Цицерон).

 

Завдання 6.Прочитайте поради для доповідача. Визначте мовні засоби, що є не бажаними для усного професійного мовлення. Запишіть їх у зошити.

w Не вживайте надто довгих речень, бо їх набагато важче зрозуміти, ніж короткі. Чергуйте довгі речення з короткими.

w Не знеособлюйте речення, не зловживайте третьою особою однини і множини, наприклад, було затверджено..., були заплановані подальші заходи тощо.

w Не бійтеся вживати форму першої особи множини. Тим самим ви наблизите виклад до рівня знань слухачів, зробите його доступнішим, пожвавите безособовий опис. За тим описом слухачі зможуть уявити діяльність певних осіб, наприклад: Ми нагородили..., Ми відрядили..., Ми вжили заходів.

w Не переобтяжуйте свою мову іншомовними словами, професійними термінами, абстрактними поняттями. Можливо, слухачі не мають достатнього рівня професійних знань і доповідь залишиться для них незрозумілою (причина – ви не зуміли донести до них інформацію зрозумілою для них мовою).

w Не зловживайте зайвими подробицями, які заступають головне в розповіді.

w Не можна надмірно стисло висловлювати важливі думки, бо вони промайнуть повз увагу слухачів. Особливо це стосується переліку по пунктах. Варто мати на увазі, що приклад або порівняння легше запам’ятати, ніж просто назване твердження чи думки.

 

Завдання 7.Прочитайте міні-текст. Складіть до нього тезовий план.

Важливим засобом контактності промови є особові займенники я, ми, ви. Я – стосується промовця і дієве тільки в його мові, але ним не можна зловживати. Адже у слухачів теж є власне Я. Постійне наголошування на своєму Ясвідчить про нехтування їхнім Я. Це замість приязні викликає роздратування, а то й антипатію.

На Ви промовець звертається до слухачів. За українською традицією займенником Ви виражають повагу до співбесідника. Ми – має кілька значень: лекторське «ми», «ми» промовця і слухача; «ми» промовця і особи, що саме займенник ми допомагає створити і передати атмосферу взаєморозуміння між промовцем і слухачами. У публічних промовах часто вдаються до використання займенникових конкретизаторів, які посилюють ступінь контактності: ми з вами, ми разом, ми всі, разом з вами тощо.



Засобом контактності є також дієслівні форми, які сприяють залученню слухачів до участі в обговоренні фактів, явищ, подій тощо. Дієслова можуть мати різне значення, наприклад, визначати напрям висловлювання: з’ясуємо, конкретизуємо, уточнимо, пояснимо, відзначимо...

Контактність промови формується також за допомогою вставних конструкцій, звернених до слухачів: як Ви знаєте, як ви розумієте, погодьтеся, уявіть тощо. Вони є своєрідним закликом до концептуальної солідаризації і водночас готують слухачів до сприйняття нової інформації.

Контакт із слухачами налагоджується і за допомогою спонукальних речень, які звернені до слухачів і спонукають їх до певних дій через різні волевиявлення: заклик, побажання, пораду, наказ тощо.

Ефективним засобом підтримування контакту з аудиторією у вибраній тональності є запитання – відповідь, за допомогою яких створюється атмосфера невимушеного безпосереднього спілкування. Промовець ставить запитання і сам відповідає на них, активізуючи в такий спосіб увагу слухачів та спрямовуючи хід його міркувань у потрібне русло.



Вміло використані жарти, дотепи також викликають прихильність слухачів, оскільки свідчать про те, що оратор є людиною інтелектуальною, доброзичливою, життєрадісною. Однак із жартами треба бути дуже обережними, щоб не образити жодного слухача.

Важливе значення має зоровий контакт з аудиторією впродовж усього виступу. Гарний зоровий контакт під час виступу створюється повільним переведенням погляду з однієї частини аудиторії на іншу. Саме за такої умови можна розраховувати на успіх.

Налаштовують слухачів проти оратора і руйнують контакт зарозумілість, менторський тон, зневага, зверхність, публічні зауваження, вираження своїх симпатій і антипатій тощо.

Отже, на встановлення контакту з аудиторією впливають і мовні (вербальні), і позамовні (невербальні) чинники. Їх використання залежить від знань, досвіду і майстерності оратора.

Завдання 8. Прочитайте міні-текст. Складіть до нього анотацію.

 


Дата добавления: 2014-11-13; просмотров: 6; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты