Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Мовна специфіка публічного виступу




Читайте также:
  1. Країни Океанії. Специфіка ЕГП територій регіону. Особливості природи, населення та господарства.
  2. Культурологія як наука, її специфіка, структура та завдання
  3. МАЛІ ГРУПИ. СПЕЦИФІКА МАЛИХ ГРУП.
  4. СПЕЦИФІКА ОБМІНУ ІНФОРМАЦІЄЮ В ПРОЦЕСІ КОМУНІКАЦІЇ.
  5. Специфіка філософського знання. Функції філософії
  6. Специфіка, рівні і форми наукового пізнання
  7. Сутність і специфіка професійного діалогічного мовлення
  8. Тема 5. Педагог: професійна діяльність і особистість. Тема 5. Педагог: професійна діяльність і особистість. 1. Суть педагогічної діяльності, основні види, специфіка.
  9. Экзерцева Екатерина Вадимовна

Успіх публічного виступу залежить не тільки від його змісту, але й від того, яким стилем викладу користуватися. Стиль – це спосіб вибору мовних засобів для вираження своїх думок і впорядкування їх в єдине ціле.

Писемно-усна форма реалізації публічної промови передбачає фіксування на папері всієї підготовчої роботи. Це індивідуальна мовленнєва діяльність, своєрідна творчість. Ясність змісту, його дохідливість, логічність залежить від правильного добору слів, побудови речень тощо.

Під час виголошення промови підготовлений текст має бути відчужений від паперу. Настає момент для мовної імпровізації, але вона буде природною, коли промовець триматиме в голові вже відшліфований писаний текст. І якщо поганий настрій чи якась інша причина у процесі виголошення промови перешкоджатимуть хорошій імпровізації, то все одно не станеться «провалу», бо є готовий записаний текст.

Отже, у професійній публічній промові роль писемної і усної форм мови майже врівноважується.

Писемно-усна форма реалізації професійного публічного мовлення надає промові книжно-розмовних ознак.Книжний характер публічної промови виявляється на підготовчому писемному етапі (у граматичній правильності, дотриманні норм літературної мови, у логічній послідовності, точності і стислості матеріалу, у доцільності добору художніх засобів) і залежить від галузевої сфери функціонального стилю (офіційно-ділова, виробнича, політична промова тощо).

Розмовний характер публічного мовлення полягає передусім у його усному проголошенні і використанні тих мовних емоційно-вольових виражальних засобів, які впливають на слухачів і здатні активізувати їх сприймання та пізнавальну і творчу діяльність.

Промову готують за книжно-писемними джерелами, що значною мірою позначається на її структурі. Тому в процесі підготовки і виголошення промови виникає суперечність між книжною мовою і усним втіленням її. Вирішення цієї суперечності залежить від індивідуальних навичок оратора, його вміння відчувати аудиторію. Оратору важливо підібрати таку форму виголошення промови, яка б відповідала емоційному стану та інтелектуальному рівню аудиторії. Важливо пам’ятати, що суха книжна мова має слабку силу впливу, а розмовна форма може звести промову до побутового рівня. Завдання оратора – збалансувати книжність і розмовність у своєму виступі, зробити його природним.



Слухачам сприймати виголошувану промову не завжди легко, оскільки відсутній зоровий образ мови, тобто текст. Тому в процесі виголошення публічної промови доцільно залучати засоби усного розмовного мовлення, не передбачені писемним текстом: звертання і запитання, вставні слова, повтори – зв’язки тексту, паралельні синоніми або синонімічні заміни, пояснення окремих термінів чи інших слів, тлумачення, що не створює істинного значення.

На виконавському етапі неабияку роль відіграє імпровізація. Однак вона буде вдалою тільки за наявності попередньої доброї мовної підготовки.

Про значення імпровізації під час промови писав В. Гюго: «Імпровізація – не що інше, як раптове і довільне відкриття резервуару, який називається мозком, але треба, щоб цей резервуар був повний, від повноти думки залежить багатство мовлення. По суті, те, що Ви імпровізуєте, здається новим для слухачів, але є старим для Вас; говорить добре той, хто поширює роздуми цілого дня, тижня, місяця, а іноді і цілого свого життя у мовленні, яке триває годину».

 

Завдання 9. Підготуйтесь до бесіди на тему «Запорукою професійного успіху є …»

 

Завдання 10. Перекладіть текст за фахом українською мовою.

 


Дата добавления: 2014-11-13; просмотров: 12; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты