Польові обстеження і апробація в насінництві кукурудзи.

Головна задача польових обстежень – перевірка на ділянці гібридизації або на ділянці розмноження батьківської стерильної форми повноти стерильності материнської форми і (або) контроль за повнотою і своєчасністю обривання волотей на материнській фертильній формі. При вирощуванні насіння першого покоління зареєстрованих та перспективних гібридів польові обстеження є основним методом контролю, а виданий за їх результатами Акт польових обстежень є головним сортовим документом, який засвідчує належність вирощеного насіння до названого гібриду, і те, що воно є гібридним першого покоління у межах методичних допусків. На ділянках гібридизації, де отримують насіння гібридів-батьківських форм, а також на ділянках розмноження стерильних аналогів самозапилених ліній (сортів) крім польових обстежень проводиться також польова апробація. Для одержання повного уявлення про хід цвітіння форм на ділянці гібридизації (або розмноження) методика передбачає декілька послідовних обстежень посіву: одне попереднє і три основних. Польові обстеження проводить комісія у складі агронома-контролера і агронома-насіннєвода господарства, які мають діюче посвідчення про закінчення курсів спеціалістів-апробаторів, а також представника господарства. Агрономами-контролерами призначають спеціалістів районних державних насіннєвих інспекцій, спеціалістів районних управлінь сільського господарства, системи держсортовипробу-вання, науково-дослідних установ, учбових закладів. За агрономом-контролером закріплюється не більше трьох господарств. Роботу агронома-контролера перевіряє призначений наказом по обласному управлінню сільського господарства агроном-інспектор, без підпису якого Акт польових обстежень є недійсним.

Для кожної з трьох схем вирощування гібридного насіння: на стерильній основі за схемою відновлення, на фертильній основі і за схемою “змішування“ розроблені науково - обґрунтовані і перевірені багаторічною практикою загальноприйняті методики основних польових обстежень; загальними для всіх трьох є положення про проведення попереднього польового обстеження. За результатами перевірок складають Акт польових обстежень за формою №194, який підписують всі члени комісії і агроном – інспектор.

Попереднє польове обстеження проводиться за 10 – 15 днів до початку цвітіння кукурудзи. Перевіряють наявність документів (Атестат на насіння і/або Свідоцтво на насіння і/або Свідоцтво на гібридне насіння) на кожну батьківську форму, дотримання норм просторової ізоляції, чи немає механічного сортового засмічення посіву, чи дотримане чергування батьківських форм на всій площі, чи висіяна маячна культура (особливо на ділянках розмноження стерильних самозапилених ліній), чи не проведений поперечний обсів. За результатами перевірки складають Акт попереднього польового обстеження у довільній формі, де зазначають всі вищенаведені пункти і пропозиції по усуненню виявлених недоліків. У разі, якщо недоліки мають принциповий характер і не можуть бути своєчасно усунені, посів вибраковують.

Польові обстеження на ділянках гібридизації при вирощуванні насіння гібридів на стерильній основі за схемою відновлення (без обривання волотей). Оскільки в Україні переважну більшість гібридного насіння вирощують без обривання волотей саме за цією схемою, то й методику контролю його сортових якостей слід розглядати як основну. Головна задача обстежень - виявлення відсотку рослин з фертильними і частково фертильними волотями на рядках материнських форм. Крім зазначеного вище попереднього польового обстеження проводять три основних обстеження у визначені фази розвитку рослин. Перше проводять на початку викидання приймочок на рослинах материнської форми, але коли їх не більше 5% (рахують точно); друге – коли розцвіло 40-60 % (визначають окомірно) і третє –коли розцвіло щонайменше 90% качанів (визначають окомірно).

Методика проведення першого польового обстеження ґрунтується на біологічній особливості переважної більшості форм кукурудзи, яка полягає в тому, що чоловічі суцвіття зацвітають раніше за жіночі на 1-3 і навіть більше днів. При першому обстеженні на материнській формі на площі до 50 га для контролю переглядають волоті на 200 рослинах з квітучими качанами ( по10 рослин у кожному з 20 пунктів, рівномірно розташованих по найбільшій діагоналі поля). Коли площа ділянки перевищує 50 га, то на кожний додатковий гектар кількість рослин збільшують на 4, які рівномірно розподіляють по зазначених 20 пунктах. Паралельно ведуть облік рослин з квітучими приймочками і загальної кількості переглянутих рослин. Наприклад, якщо площа поля становить 76 га, слід провести оцінку стерильності волоті у 304 рослин, що мають приймочки (на основні 50 га – 200 рослин, на додаткові 26 га – 104 рослини). Фертильність визначають як співвідношення кількості знайдених фертильних домішок до контрольної кількості рослин. Згідно методичних норм при першому обстеженні ділянки гібридизації, де вирощують насіння F1 зареєстрованого гібриду кількість фертильних домішок не повинна перевищувати 2%. У разі перевищення цієї норми протягом доби у господарстві організовується обривання волотей і далі гібридне насіння вирощують за методикою його отримання на фертильній основі.

При другому і третьому обстеженнях кількість контрольних рослин на материнській формі збільшується у п’ять разів, тобто на основні 50 га у тих же 20 пунктах переглядають 1000 рослин, а на кожний додатковий 1 га – 20 рослин. Гранично припустима норма фертильних домішок при другому і третьому обстеженнях збільшується до 3%. У випадку перебільшення такої норми при другому і третьому обстеженнях посів вибраковують з числа насіннєвих.

Польові обстеження на ділянках гібридизації звичайних фертильних гібридів (на фертильній основі з обриванням волотей). Основа цієї методики та сама, що й при вирощуванні насіння на стерильній основі, але з деякими змінами. По – перше, тут обстеження проводяться з метою визначення не стерильності, а якості обривання волотей на материнській формі, яка є фертильною. По – друге, при першому обстеженні переглядають ту ж кількість рослин, як і при наступних ( на основні 50 га по 1000 рослин, на кожний додатковий гектар по 20 додаткових рослин). По – третє, при всіх трьох обстеженнях гранично припустима норма рослин з необірваними волотями не повинна перевищувати 2%. По – четверте, у випадку перевищення цієї норми при будь – якому обстеженні посів вибраковують з числа насіннєвих.

Польові обстеження на ділянках гібридизації, закладених на стерильній основі за схемою “змішування”. Оскільки ця схема являє собою своєрідну комбінацію на одній ділянці двох попередніх схем, то й головною задачею польових обстежень є визначення відсотку фертильних домішок на материнській стерильній формі з одночасним контролем якості обривання волотей на материнській фертильній формі. Методика проведення обстежень на материнській стерильній формі така, як на ділянках гібридизації по схемі відновлення, а на материнській фертильній – як на ділянках гібридизації звичайних фертильних гібридів з обриванням волотей. і розрахунок кількості контрольних рослин і гранично припустимих домішок є відповідним до цих двох схем. В одному напрямку діагоналі ділянки аналізують рослини стерильної форми, а при зворотному проході – якість обривання волотей на рослинах материнської фертильної форми. В Актах польових обстежень (форма №194) для обох материнських форм передбачені окремі строки для запису результатів обстежень, а відсоток фертильних домішок (необірваних волотей) і рослин з квітучими качанами визначається як середня величина.

Польові обстеження на ділянках розмноження стерильних аналогів ліній і сортів та на ділянках гібридизації для одержання насіння стерильних гібридів – батьківських форм. Основою є методика обстеження на ділянках гібридизації при вирощуванні насіння гібридів на стерильній основі по схемі відновлення, але з більш жорсткими нормативними припущеннями. На посівах, де вирощують насіння еліти і супереліти стерильних ліній допускається не більше 1% рослин з цілком і частково фертильними волотями, а там, де отримують насіння першої і наступних репродукцій стерильних ліній, супереліти і наступних репродукцій стерильних аналогів сортів, першого покоління стерильних гібридів – батьківських форм – допускається не більше 2% фертильних домішок при кожному з трьох обстежень. Як виняток, у випадку, коли під час першого обстеження кількість фертильних домішок перевищує граничну норму, але не більше 3%, посів можна залишити як насіннєвий за умови щоденного видалення фертильних і частково фертильних домішок на материнській формі.

Польова апробація, як головний метод сортового контролю для насінництва більшості сільськогосподарських культур, при виробництві насіння першого покоління зареєстрованих і перспективних гібридів кукурудзи не проводиться, а заміняється польовими обстеженнями. У насінництві гібридної кукурудзи польовій апробації підлягають посіви всіх батьківських форм гібридів, незалежно від їх репродукції чи покоління.

На посівах супереліти і еліти самозапилених ліній, де для успішної роботи у наступні роки потрібно закласти високі сортові якості, польову апробацію проводить комісія у складі представника обласної насіннєвої інспекції, представника обласного управління сільського господарства, селекціонера по кукурудзі або з співробітника відділу первинного насінництва науково-дослідної установи за участю агронома - насіннєвода господарства. Оскільки рахунок батьківських форм, що використовуються в Україні, сягає декілька сотень і навіть тисяч, особливо важливою для ідентифікації зразка є участь в роботі комісії селекціонера або представника ланки первинного насінництва; вони повинні представляти установу, якій надано статус наукової.

Для апробації посівів першої і наступної репродукцій самозапилених ліній, стерильних гібридів – батьківських форм, фертильних гібридів – батьківських форм створюється комісія нижчого рівня у складі представника районної державної насіннєвої інспекції, представника районного агропромислового формування, представника науково – дослідної установи, який має право на апробацію, за участю агронома–насіннєвода господарства.

Строки проведення апробації визначаються проявленням апробаційних ознак (консистенція та колір зерна, забарвлення стрижня). Звичайно це буває у воскову та на початку повної стиглості

Методика проведення апробації передбачає, що на площі посіву до 50 га треба переглянути на пні (без відбирання зразка ) 250 нормально розвинених качанів. Качани переглядають у 25 пунктах, рівномірно розподілених по найбільшій діагоналі поля, тобто у кожному пункті по 10 рослин. Якщо площа перевищує 50 га, то на кожні додаткові 5 га (повних і неповних) контрольна кількість качанів збільшується на 25 шт. Додаткову кількість качанів рівномірно розподіляють по тих же 25 пунктах. Наприклад, якщо площа посіву становить 76 га, слід проаналізувати 400 качанів ( 250 штук на основних 50 га і 150 штук на додаткових 26 га), тобто у кожному з 25 пунктів по 16 качанів.

На посівах супереліти і еліти фертильних самозапилених ліній аналіз проводять незалежно по двох різних діагоналях поля, таким чином облікова кількість рослин збільшується вдвічі. Типовість і інші якості посіву визначають як середньоарифметичну величину.

На посівах супереліти і еліти стерильних аналогів ліній аналіз проводять також по двох діагоналях, але окремо по стерильній формі і формі – закріплювачу стерильності, якщо тільки вона за технологією не була викошена відразу після цвітіння.

На посівах першої і наступної репродукції стерильних аналогів ліній, а також на ділянках гібридизації, де вирощують насіння стерильних гібридів – батьківських форм, аналіз проводять по одній діагоналі і лише на материнській стерильній формі.

При апробації качани діляться на дві групи:

1. Качани основного типу. Сюди відносять не тільки здорові качани, а й хворі. На основному типові підраховують ксенійні зерна. Сортовими вважають ознаки, проявлення яких не залежить або мало залежить від погодно-кліматичних умов. Визначають, чи належить качан до основного типу по консистенції, формі зерна (у середній частині качана), його кольору, забарвленню стрижня (білий або червоний різних відтінків), кількості рядів зерен на качані, його формі тощо. При визначенні ознак приймають до уваги, що у посушливі роки може більше проявлятися кременистість, а менше - зубоподібність; під дією опадів може дещо змінюватися забарвлення зерна через ураження грибковими хворобами. Інколи батьківські форми можуть мати одночасно білий і червоний стрижні, що передбачається в опису наукової установи - оригінатора. Результати аналізу відображають в журналі апробації, куди заносять також дані про кількість качанів, уражених кожною з хвороб: пухирчатою і летючою сажкою, фузаріозом, біллю, червоною і сірою гнилями, нігроспоріозом та ін.

Відсоток качанів основного типу визначається як відношення качанів основного типу до загальної кількості качанів. Відсоток уражених хворобами качанів, визначається відношенням до загальної кількості качанів. Оскільки качан може бути уражений декількома хворобами, то сума відсотків хвороб може перебільшувати загальний відсоток ураженості посіву. Ксенійність визначається як співвідношення кількості ксенійних зерен на качанах основного типу до кількості качанів основного типу.

2. Качани-домішки інших типів. Сюди відносять всі качани, що не підпадають за своїми сортовими ознаками до основного типу.

Посів, який за результатами апробації виходить за межі наведених у таблиці 22 норм, вибраковують.

Таблиця 22

Граничні норми сортової типовості та ксенійності

для насіння гібридів кукурудзи та їх батьківських форм.

Репродукцію визначають для самозапилених ліній, сортів і гібридних популяцій кукурудзи. Для гібридів замість репродукції встановлюють покоління.

Дані, зібрані під час польової апробації, заносять до сортових документів.

На фертильні форми, в залежності від репродукції (покоління) складають такі документи:

- на посіви супереліти і еліти звичайних фертильних самозапилених ліній, їхніх аналогів – закріплювачів стерильності, аналогів – відновників фертильності – акт апробації по формі № 197 у трьох примірниках ( для господарства, обласного управління сільського господарства та для вищої за підпорядкуванням організації );

- на посіви першої і другої репродукцій фертильних самозапилених ліній, їхніх аналогів – закріплювачів стерильності, аналогів – відновників фертильності, ділянки розмноження фертильних гібридів-батьківських форм – акт апробації по формі № 193 у чотирьох примірниках ( для господарства, обласного управління сільського господарства, для вищої за підпорядкуванням організації та для хлібоприймального пункту у разі заготівлі до держресурсів);

- на загальні посіви гібридів кукурудзи, що не апробовані (на насіння другого покоління), складають акт реєстрації по формі № 199 у трьох примірниках ( для господарства, для районного управління сільського господарства, та для кукурудзообробного заводу у разі заготівлі до держресурсів);

- на посіви самозапилених ліній, сортові і гібридні посіви, визнані непридатними для використання на насіння, оформляється акт вибракування по формі № 200 у трьох примірниках ( для себе, для вищої за підпорядкуванням організації і районного управління сільського господарства).

Акти апробації обов’язково підписують всі члени комісії. Виправлення в актах апробації не допускаються, вони можуть бути зроблені разом з особистим підписом тільки старшим апробатором чи інспектором при перевірці роботи апробатора. У випадку, якщо посів безпідставно виявлено сортовим, та неможливості виправити становище, інспектор анулює складені акти.

Старший апробатор перевіряє правильність проведення апробації і затверджує правильно оформлені документи.

Під час перевірки роботи апробатора інспектором (старшим апробатором) допускаються такі розбіжності у результатах:

- для супереліти і еліти самозапилених ліній – 0,2 %;

- для першої і наступної репродукцій самозапилених ліній, гібридів – батьківських форм – 0,4%;

- для сортів – 0,8%.

Комірна апробація проводиться на урожаї зібраних і привезених на тік насіннєвих качанів. Так як під час перебирання на току видаляють нетипові, з ксенійними зернами і хворі качани, а значить, що сортові якості поліпшуються, то комірну апробацію проводять вже після їх перебирання. Комірній апробації обов’язково підлягає урожай всіх без виключення батьківських форм (ліній і сортів різних репродукцій, гібридів-батьківських форм всіх поколінь), а також урожай насіння зареєстрованих гібридів (якщо качани перебирають у господарстві ).

Комірну апробацію проводить не комісія, як при польовій апробації, а агроном - насіннєвод господарства.

Для проведення комірної апробації складають середній зразок, який відбирається окремо для кожної партії кукурудзи в качанах. За методикою зразок відбирають у п’яти місцях вороху качанів з трьох шарів. З трьох шарів однієї точки потрібно взяти 40 випадкових качанів. Таким чином, з усієї партії складається середній зразок з 200 качанів. Якщо партія качанів перебільшує 100 тон, то на кожні 30 додаткових тон число качанів для аналізу збільшується на 10 штук. Аналіз вибірки качанів на типовість, ксенійність, ураженість хворобами проводять, як при польовій апробації.

У відмінність від польової апробації при комірній для першої і наступних репродукцій ліній, першого і наступного поколінь гібридів хвороби рахують не лише на качанах основного типу, але й на нетипових.

За даними комірної апробації існують обмеження на використання в якості насіння за показником ураження хворобами. Так, кількість зернівок, уражених диплодіозом, біллю, фузаріозом, нігроспоріозом, червоною і сірою гнилями та іншими хворобами для супереліти і еліти самозапилених ліній і сортів не повинна перебільшувати 300 штук на 100 качанів, а для наступних репродукцій – не більше 500 штук на 100 качанів.

Складений агрономом – насіннєводом господарства акт комірної апробації перевіряє і підписує старший апробатор. У разі, якщо насіннєві качани з поля відправляють відразу на кукурудзообробний завод без перебирання на току господарства, комірну апробацію здійснює агроном заводу.

За результатами комірної апробації складають акт по формі № 203.у двох екземплярах, а для батьківських форм гібридів – у трьох.

Викладені загальноприйняті положення сортового контролю за насінням гібридів кукурудзи та їхніх батьківських форм розроблені основоположниками гібридної кукурудзи Б.П Соколовим, М.І Хаджиновим, Г.С.Галєєвим та їхніми наступниками після проведення численних дослідів, багаторічної перевірки у сільськогосподарському виробництві є одними з найдосконаліших серед сільськогосподарських культур. З часом методика вирощування гібридного насіння кукурудзи постійно вдосконалюються і до неї вносяться зміни, які полегшують і прискорюють сортовий контроль, як, наприклад, впровадження методу електрофорезу запасних білків. Цей метод дозволяє своєчасно, ще до посіву в полі, виявити партії насіння з погіршеними якостями і не допустити їх до використання в якості насіннєвого матеріалу.

Всі батьківські форми гібридів кукурудзи, що вирощують в Україні, підлягають обов’язковій перевірці на типовість і ступінь стерильності на ґрунтовому сортовому контролі, який проводиться у Дніпропетровську висококваліфікованими вченими спеціалістами разом з Державною насіннєвою інспекцією.