Амортизація основних виробничих фондів

Для відшкодування вартості зношеної частини основних фондів кожне підприємство здійснює амортизаційні відрахування, тобто встановлює певну грошову компенсацію відповідно до розмірів фізичного зношування й техніко-економічного застаріння. Ці відрахування включають до собівартості продукції, реалізують під час продажу товарів, а згодом накопичують у спеціальному амортизаційному фонді, що служить відновленню основних фондів.

Після прийняття Податкового кодексу в Україні діють наступні правила амортизації:

1. Амортизація нараховується на вартість кожного окремого об’єкту основних засобів. При цьому амортизації підлягають витрати на придбання (створення) такого об’єкту.

2. Метод амортизації встановлюється в наказі про облікову політику підприємства з метою складання фінансової звітності. При цьому для різних об’єктів однієї групи основних засобів можуть встановлюватися різні методи амортизації. Дозволені методи амортизації для цілей податкового обліку наведені в табл. 6.2.

Таблиця 6.2

Класифікація груп основних засобів та інших оборотних активів

Продовження табл. 6.2

3. Амортизація нараховується щомісяця, починаючи з місяця, що слідує за місяцем введення об’єкту в експлуатацію. Амортизація за квартал визначається шляхом підсумування амортизаційних відрахувань за три місяці звітного кварталу.

4. Амортизація нараховується протягом терміну корисного використання об’єкту основних засобів, але не менше мінімального терміну, встановленого ПКУ.

5. Амортизація нараховується до досягнення об’єктом ліквідаційної вартості.

6. Нарахування амортизації призупиняється на період виведення об’єкту з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та за іншими причинами)

7. Метод нарахування амортизації може переглядатися за рішенням суб’єкту господарювання в будь-який момент. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, що є наступним за місяцем прийняття рішення про заміну методу амортизації.

Розглянемо різні методи амортизації більш детально.

Метод прямолінійного списання. Суть цього методу полягає в тому, що амортизована сума списується рівномірно, протягом строку корисної експлуатації об’єкта основних фондів:

,

(6.11)

де АВ – амортизаційні відрахування, грн

Норму амортизації (Н_а) визначають за формулою:

.

(6.12)

Цей метод доцільно застосовувати для тих основних фондів, що не підвладні дії інших чинників, крім строку корисного використання. До таких основних фондів відносять будівлі й споруди, загальновиробниче устаткування тощо.

Застосування прямолінійного методу демонструє такий приклад.

Первісна вартість виробничого устаткування – 50 тис. грн., корисний строк експлуатації цього обладнання складає 5 років. Ліквідаційна вартість – 5 тис. грн Щорічні суми амортизаційних відрахувань розраховують таким чином:

Наведемо розрахунки процесу амортизації в таблиці:

Метод зменшення залишкової вартості. Цей метод передбачає визначення річної суми амортизації множенням річної норми амортизації на вартість об’єкта основних фондів на початок звітного періоду:

.

(6.13)

Норма амортизації визначається в цьому випадку так само, як і в попередньому, у момент придбання об’єкта. Її визначають за формулою.

,

(6.14)

де t – строк експлуатації об’єкта.

Норма амортизації у випадку застосування цього методу є значно вищою, ніж у випадку прямолінійного методу. Значення норми амортизації залишається незмінним протягом усього строку використання об’єкта основних фондів, але база для нарахування постійно (з року в рік) змінюється. Все це забезпечує швидку амортизацію об’єкта протягом перших років його експлуатації. Метод зменшення залишкової вартості ґрунтується на припущенні, що новий об’єкт основних фондів дає найбільшу віддачу саме в перші роки експлуатації і його продуктивність з року в рік зменшується. Таким чином, протягом перших років експлуатації від об’єкта буде отримано більше економічних вигод, ніж в останні, і на перші роки повинна припадати найбільша сума амортизаційних відрахувань. Методом зменшення залишкової вартості доцільно обчислювати амортизацію об’єктів, що піддаються швидкому моральному старінню: засоби зв’язку, комп’ютери, транспортні засоби, прилади, меблі тощо.

Для ілюстрації цього методу скористаємося попереднім прикладом.

Застосовуючи цю норму, розрахуємо амортизацію за роками:

Метод прискореного зменшення залишкової вартості. Згідно з цим методом річна сума амортизаційних відрахувань також визначається як добуток балансової вартості об’єкта основних фондів на початок звітного року і подвоєної норми річної амортизації, розрахованої на основі терміну експлуатації (6.13). Норма амортизації розраховується за формулою:

.

(6.15)

У випадку застосування методу прискореного зменшення залишкової вартості річна норма амортизації – постійна величина. При цьому в перший рік експлуатації об’єкта основних засобів нараховується найбільша сума амортизації, і щороку вона зменшується.

Ліквідаційна вартість не враховується при розрахунку річної норми амортизації. Тому річну суму амортизації останнього року експлуатації обчислюють не за формулою (6.16), а як різницю між залишковою вартістю об’єкта на початок останнього року експлуатації та передбаченою ліквідаційною вартістю.

Розрахуємо норму амортизації для нашого прикладу:

.

Використовуючи цю норму, розрахуємо амортизацію за роками:

Кумулятивний метод. Цей метод ґрунтується на розрахунку кумулятивного коефіцієнта, який і є за своєю суттю нормою амортизації. Річна сума амортизації визначається як добуток амортизованої вартості й кумулятивного коефіцієнта.

.

(6.16)

Кумулятивний коефіцієнт обчислюють на кожен рік експлуатації об’єкта. Для цього ділять кількість років, що залишилася до кінця строку експлуатації, на суму кількості років його використання.

У наведеному вище прикладі термін служби об’єкта становить 5 років, тому сума цифр років дорівнюватиме

1+2+3+4+5=15

Таким чином, коефіцієнт кумуляції першого року експлуатації становить 5/15, другого – 4/15, третього – 3/15, четвертого – 2/15 і п’ятого – 1/15.

Застосовуючи кумулятивний коефіцієнт, розрахуємо амортизацію за роками:

Ефект від застосування кумулятивного методу такий самий, як і від методу зменшеної залишкової вартості: у перші роки експлуатації списується основна частка первісної вартості, але досягається це не за рахунок поступового зменшення бази амортизації, а за рахунок зменшення норми амортизації. Після закінчення останнього року експлуатації об’єкта основних фондів його залишкова вартість дорівнює ліквідаційній.

Виробничий метод. Цей метод передбачає нарахування місячної суми амортизації як добутку фактичного обсягу виробництва за місяць і виробничої ставки амортизації. Це єдиний метод завдяки якому місячна сума амортизації визначається безпосередньо, а не простим діленням річної суми амортизації на 12.

Виробнича ставка амортизації обчислюється за формулою:

,

(6.17)

Для визначення цієї ставки інформація про термін корисного використання об’єкта непотрібна, але необхідна інформація про очікуваний обсяг виробництва, який може виражатися як у натуральних одиницях (штуках, метрах, тоннах), так і в грошових. Відповідно і ставка амортизації може встановлюватися на штуку, метр, тонну, гривню тощо.

Перевага цього методу полягає в тому, що він забезпечує максимально справедливий розподіл амортизованої вартості між виготовленими виробами. Даний метод застосовується передусім для амортизації основного технологічного устаткування (машин, верстатів), за яким може бути визначений обсяг випуску продукції (робіт, послуг). Основним недоліком цього методу є те, що зазвичай важко визначити сумарний обсяг випуску об’єкта.

Знову скористаємося попереднім прикладом, тільки доповнимо його новими даним: розрахунковий обсяг роботи устаткування – 2 млн одиниць.

За перший рік експлуатації планується випустити 300 тис. шт, за другий –
400 тис. шт, за третій – 200 тис. шт, за четвертий – 600 тис. шт, і за п’ятий – 500 тис. грн.

Визначимо виробничу ставку амортизації:

Розрахуємо амортизацію за роками: