Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Тема 4 ІНВЕСТИЦІЙНІ РЕСУРСИ. ОБОРОТНІ КОШТИ




Читайте также:
  1. Інвестиційні операції банків.
  2. Інвестиційні проекти та особливості управління ними
  3. Необоротність теплових процесів. Другий закон термодинаміки. Поняття про ентропію
  4. Оборотність обігових коштів ТОВ «Меркурій» за 2007-2009 роки
  5. Основні виробничі фонди та оборотні засоби підприємства
  6. Позабюджетні кошти бюджетних установ
  7. Програмні|програмові| засоби|кошти| захисту інформації
  8. Тема 3 КАПІТАЛ, ВИРОБНИЧІ ФОНДИ І НЕМАТЕРІАЛЬНІ РЕСУРСИ.

1. Види інвестицій. Поняття оборотних коштів, їх склад

2. Необхідність, суть і методи нормування оборотних коштів.

 

1. Значну частину фінансових коштів підприємства становлять інвестиції - це довгострокові вкладення грошових коштів (капіталу) у підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку. Фізична або юридична особа, яка вкладає капітал у будь-який проект, називається інвестором.

Залежно від того, де вкладається капітал, інвестиції поділяються на:

· внутрішні (вітчизняні) ;

· зовнішні (іноземні).

В свою чергу внутрішні інвестиції поділяються на:

· фінансові і реальні ,

а зовнішні на:

· прямі і портфельні.

Фінансові інвестиції -це використання капіталу для придбання облігацій, акцій та інших цінних паперів, які випускаються державою або підприємствами. Капітал у вигляді цінних паперів ще називається фондовимабо фіктивним, оскільки він не є реальним багатством.

Реальні інвестиції - це вкладення капіталу у різні сфери діяльності і галузі народного господарства з метою оновлення існуючих і створення нових «капітальних» матеріальних благ, а як наслідок - одержання набагато більшого прибутку. Такі реальні інвестиції називаються виробничими, але в практиці господарювання їх частіше називають просто капітальними вкладеннями .

Зовнішні прямі інвестиції - вкладення капіталу за кордоном, яке становить не менше 10% вартості конкретного інвестиційного проекту.

Портфельними - називаються закордонні інвестиції, які становлять менше 10% вартості здійснюваного за їх допомогою капітального проекту.

Склад капітальних вкладень:

1. Вартість будівельно-монтажних робіт ;

2. Вартість усіх видів виробничого устаткування ;

3. Вартість інших капітальних витрат:

· вартість земельних ділянок;

· проектні роботи та науково-дослідні роботи;

· вартість придбаних патентів і ліцензій;

· витрати на підготовку кадрів для експлуатації підприємств, що будуються, тощо

Підприємство витрачає капітальні вкладення на основний та оборотний капітал.

Оборотні кошти підприємства - це складова частина його статутного капіталу. Іншими словами, оборотні кошти - це сукупність фінансових ресурсів підприємства, яку вкладено в оборотні виробничі фонди та фонди обігу.



Оборотні виробничі фонди - це частина виробничих фондів підприємства, які повністю споживаються в кожному виробничому циклі, змінюють свою натуральну форму і повністю переносять свою вартість на вартість готової продукції. До оборотних фондів відносять предмети праці, а також деякі засоби праці, які мають термін служби менше одного року.

Оборотні виробничі фондиподіляються на:

1. Виробничі запаси - предмети праці, які ще не залучені у виробничий процес і знаходяться на складах підприємства у вигляді запасів. Сюди відносяться : сировина, основні та допоміжні матеріали, тара, паливо, запасні частини для машин, МШП тощо. Щодо сировини , то природні ресурси - це ще не сировина, бо вони " перетворюються " на сировину, коли на їх здобуття буде витрачено певну працю. Сировина буває промисловою та сільськогосподарською. В свою чергу, промислова сировина поділяється на мінеральну ( руда, нафта, газ, водні ресурси тощо ) та штучну ( замінники шкіри, пластмаса, штучний каучук тощо ). Основні матеріали - предмети праці, що входять у склад готової продукції, - наприклад, деревина, сталевий прокат, тканина тощо. Допоміжні матеріали - предмети праці, що можуть і не входити до складу готової продукції, але беруть участь у її виготовлені ( фарби, лаки, клей, спирт, кислота, обтирочні матеріали тощо ).



2. Незавершене виробництво ( НЗВ ) - продукція, яка ще не пройшла всіх стадій обробки і знаходиться на робочих місцях або на складі підприємства.

3. Витрати майбутніх періодів - витрати на підготовку та освоєння нових видів продукції, що мають місце в даний період, але будуть погашені у майбутньому.

Фонди обігу підприємства не беруть участі у виробництві продукції, але вони функціонують у сфері фінансового обслуговування підприємства і реалізації продукції. До них відносяться :

1. Готова продукція ( ГП ) - на складах підприємства.

2. Готова продукція, яка відвантажена і знаходиться в дорозі, ще не оплачена покупцем.

3. Грошові кошти на розрахунковому, валютному, депозитному та інших рахунках у банку.

4. Грошові кошти у незавершених розрахунках ( відрядження, закупівля канц.товарів тощо).

5. Грошові кошти готівкою у касі підприємства у дні видачі зарплати.

Структура оборотних коштів характеризується співвідношенням їх окремих елементів у загальному обсязі оборотних коштів, яке виражається у процентах. Ця структура може бути різною в залежності від галузі, до якої належить підприємство, наприклад, в промисловості - 2/3 оборотних коштів - це оборотні фонди, а 1/3 - фонди обігу.

2.

Оборотні кошти поділяються на нормовані та ненормовані . До нормованих належать всі оборотні виробничі фонди, тобто виробничі запаси, НЗВ, витрати майбутніх періодів, та ГП на складі. До ненормованих відносяться : відвантажена ГП та готівкові і безготівкові грошові кошти підприємства.



Нормування матеріальних ресурсів - це встановлення максимально припустимої кількості сировини та матеріалів для виготовлення одиниці продукції ( або виконання робіт, або надання послуг ) з урахуванням вдосконалення виробництва. Нормування витрат матеріальних ресурсів спрямовано на їх раціональне використання. Процес нормування оборотних коштів - це встановлення нормативів їх запасів.

При заниженні нормативів : підприємство не зможе забезпечити виробництво необхідними запасами сировини і матеріалів. Це призведе до зривів у випуску продукції, тобто - до недоотримання прибутку, що обернеться неможливістю розрахуватися з зовнішніми партнерами -постачальниками , а також - зі своїми робітниками.

При завищенні нормативів : виникають понаднормативні запаси, що веде до " заморожування " грошових коштів, а, отже, до зниження прибутку та рівня рентабельності.

Проблема визначення потреби підприємства в оборотному капіталі зводиться в основному до розрахунків величини необхідних запасів оборотних коштів :

· У виробничих запасах;

· У незавершеному виробництві;

· У витратах майбутніх періодів ;

· У готовій продукції на складі підприємства.

НОРМАТИВИ ОБОРОТНИХ КОШТІВ У ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСАХ

Задача зводиться до розрахунку мінімального розміру виробничих запасів, необхідних для безперервної роботи підприємства. На цей розмір впливають:

· Інтервал постачання сировини, матеріалів тощо ( термін перебування їх на складі підприємства );

· Денні витрати сировини ( матеріалу тощо ) на виробництво ;

· Ціна за одиницю споживаємого матеріалу.

Виробничий запас поділяється на : транспортний, підготовчий, поточний та страховий.

Транспортний запас - включав в себе ті оборотні кошти, що відволікаються зі дня оплати рахунка постачальнику і до прибуття вантажу на склад покупця. Він обчислюється за формулою 3 тр = Д * Т тр, грн (1)

де Д - денні витрати цього виду сировини ( матеріалу тощо), грн

Т тр - середній пробіг вантажу від постачальника до покупця, дні.

Зниженню3 тр сприяє використання більш ефективного транспорту та зменшення відстані МІЖ постачальниками і покупцями.

Підготовчий (або технологічний ) запас - потрібен, коли сировина або матеріали, які щойно надійшли від постачальників, не відповідають вимогам технологічного процесу і до запуску у виробництво вимагають доопрацьовування.

3 техн = Д * Т техн, грн (2)

де Т техн - кількість днів, потрібних на доведення сировини та матеріалів до необхідної кондиції.

Поточний запас - потрібен для забезпечення потреб виробництва сировиною та матеріалами між двома черговими поставками. Поточний запас може бути мінімальним, максимальним та середнім. Поточний запас певного виду матеріальних ресурсів в натуральних одиницях обчислюють за формулою :

3 поточ = Д * Т пост, нат.од. (3)

де Т пост - інтервал поставки даного матеріального ресурсу в днях.

Мінімальний запас ( 3 min ) дорівнює страховому запасу ( 3 страх ). Страховий запас - потрібен для забезпечення нормального процесу виробництва при порушенні термінів поставки. Він повинен бути більшим, якщо підприємство використовує унікальні матеріали або знаходиться далеко від транспортних шляхів.

3 min = 3 страх = Д * Т зрив. пост., нат.од. (4)

де Т зрив. пост. - період зриву поставки в днях.

Максимальний запас ( 3 mах ) визначається як сума мінімального (страхового )та поточного запасів 3 mах = 3 min + 3 поточ, нат.од. (5)

Середній запас певного виду материального ресурсу ( 3 сер ) можна визначити за формулою 3 сер = 3 min + 0.5 * 3 поточ, нат.од. (6)

Знаючи нормативну величину виробничих запасів у натуральних вимірниках можна перейти до його представлення у грошовому виразі і обчислити загальний норматив оборотних коштів і виробничих запасах.

НОРМАТИВ ОБОРОТНИХ КОШТІВ У НЕЗАВЕРШЕНОМУ ВИРОБНИЦТВІ

Нормування оборотних коштів у НЗВ відображає вартість продукції, яка знаходиться на різних стадіях виробництва - від запуску у виробництво до випуску готової продукції.

Норматив оборотних коштів у НЗВ ( Н нзв ) визначаєтьсяза формулою


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 10; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2022 год. (0.014 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты