Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



К вик.матер.




Коефіцієнт використання матеріалу може бути плановим ( відношення чистої ваги виробу до норми витрат сировини або матеріалів ) і фактичним ( відношення чистої ваги виробу до фактичних витрат матеріалів ).

ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ

Джерелом формування оборотних коштів підприємства є власні і залучені кошти.

До власних належать :

· виділені підприємству при його утворенні кошти держави, якщо підприємства - державні;

· статутні фонди ( капитали ) підприємств інших форм власності, а також поповнення цих фондів.

Поповнення може відбуватись за рахунок прибутку підприємства, а також за рахунок залучення в оборот стійких пасивів ( заборгованості по заробітній платі, резервів майбутніх платежів тощо ).

Залученими оборотними коштами є кредити банків, якими покривається нестача власних оборотних коштів.

ПОКАЗНИКИ ОБОРОТНОСТІ ОБОРОТНИХ КОШТІВ

Оборотні кошти підприємства знаходяться у безперервній динаміці, переходячи із одної стадії кругообороту в іншу. Схематично це має такий вигляд:

Г1 ® С.та М. ® Н / Ф ® Г П ® Г 2

Економічне значення оборотності полягає в тому, що від неї залежить величина необхідних підприємству сум грошових коштів для здійснення процесу виробництва і реалізації продукції, а отже, - величина прибутку.

Розглянемо показники оборотності :

1. Коефіцієнт оборотності показує кількість оборотів за рік і визначається відношенням реалізованої за рік продукції ( РП ) до середньорічного залишку нормованих оборотних коштів ( В об.к.).

К об = РП / В об. к. , кількість оборотів (14)

2. Тривалість одного обороту показує тривалість одного обороту оборотних коштів в днях і визначається за формулою

Т об = 360 / К об, дні (15)

3. Прискорення оборотності оборотних коштів показує на скільки днів фактично змінилася тривалість одного обороту завдяки впровадженню організаційно-технічних заходів.

D Т об = Т об.план - Т об.ф , дні (16)

4. Вивільнення оборотних коштів в результаті прискорення оборотності оборотних коштів визначається за формулою

D Воб.к. = РП ф / 360 * D Тоб, грн ( 17 )

Отже, прискорення оборотності впливає на зріст прибутку та рівень рентабельності підприємства.

Тема 5 ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА



    1. Поняття прогнозування, його методи
    2. Сутність планування на підприємстві.

 

1. Прогноз ( гр. “ передбачення ” ) – це спроба визначити стан якогось явища чи процесу в майбутньому. Прогнозування розвитку підприємства – це наукове обґрунтування можливих кількісних та якісних змін його стану у майбутньому, а також альтернативних способів і строків досягнення очікуваного стану.

Можливі методи прогнозування :

1. Фактографічні методи прогнозування базуються на використанні фактичних матеріалів, які детально характеризують зміни показників об’єкта прогнозування. Ці методи поділяються на :

· метод екстраполяції – один з основних методів. Його сутність полягає в поширенні закономірностей розвитку об’єкта у минулому на його майбутнє.

· методи кореляційних моделей полягає в пошуку математичних формул, які характеризують статистичний зв’язок одного показника з іншим ( парна кореляція ) або з групою інших ( множинна кореляція ).

2. Евристичні методи прогнозування передбачають використання логічних прийомів і методів досліджень. Ці методи поділяють на інтуїтивні та аналітичні.

До інтуїтивних відносять :

· метод експертних оцінок – в його основу покладено спосіб збирання необхідної інформації переважно шляхом анкетування. При цьому експертна оцінка об’єкта прогнозування може бути індивідуальною або груповою, тобто одержаною від групи експертів.



· метод “ мозкової атаки ” є різновидом методу групових експертних оцінок і полягає у творчій співпраці певної групи експертів способом проведення дискусії ( “мозкової атаки” ). Учасники такої дискусії мають дотримуватися двох правил поведінки :

- не допускати критики та негативних коментарів щодо міркувань опонентів;

- не заперечувати нової ідеї, якою б абсурдною вона не видавалася.

До аналітичних методів відносять :

· метод морфологічного аналізу, який ґрунтується на використанні комбінаторики, тобто дослідження всіх можливих варіантів, виходячи із закономірностей побудови ( морфології ) об’єкта прогнозування.

· метод побудови “дерева цілей” дозволяє поділяти основні завдання на підзавдання і створення системи “ виважених ” за експертними оцінками зв’язків. Цей метод широко використовує теорію графів.

 

2. Багаторічний досвід закордонних фірм і вітчизняних підприємств показав, що недооцінка, зведення до мінімуму, ігнорування або некомпетентне здійснення планування в умовах ринку, найчастіше приводять до невиправданих економічних втрат і, у кінцевому рахунку, до банкрутства.

Діяльність сучасних підприємств в основному зв'язана з жорсткою конкуренцією і капризами (у гарному розумінні) споживачів. Задача підприємства при прогнозуванні та плануванні є в тому, щоб сприйняти "на вході" фактори виробництва, переробити їх і "на виході" видати продукцію ( із мінімумом витрат).



Починати будь-яку справу без плану занадто ризиковано. Грамотні керівники добре знають, що усі великі битви спочатку виграють на папері - на плані, а тільки потім у реальній дійсності. План - документ, що визначає стратегію і тактику ведення бізнесу, організацію і технологію виробництва та реалізацію продукції.

Наявність такого плану дозволяє:

• активно розвивати підприємництво, залучати інвесторів, партнерів і кредитні ресурси;

• максимально використовувати конкурентні переваги підприємства,

• запобігати помилковим діям;

• вчасно приймати захисні заходи проти різного роду ризиків;

• об'єктивно оцінювати результати виробничої і комерційної діяльності підприємства.

Протягом реалізації і при зміні обставин план може уточнюватися шляхом коригування відповідних показників.

· Плануванння - це розробка і коригування плану, що включає передбачення, обґрунтування, конкретизацію й опис діяльності господарського об'єкта на найближчу і віддалену перспективу.

Для розробки плану фахівцям із планування потрібно відповідна інформація. Крім прогнозних і маркетингових даних, тобто в основному зовнішньої інформації, в органи планування надходить великий об'єм внутрішньої інформації.

Портфель замовлень

 

 

 
 

 


 

Схема 1. Узагальнена структура плану діяльності підприємства

План виробництва і реалізації продукції є основою, на якій розробляються всі інші частини загального плану підприємства і його підрозділів (Схема 1). На практиці кількість частин (розділів) плану підприємства і їхні назви розрізняються в залежності від розмірів підприємств, їхньої галузевої належності і сформованих традицій.

Після розробки частин плану підприємства проводять їхнє взаємне коригування до повного ув'язування і збалансованості як по матеріально-фінансових ресурсах, так і за часом виконання.

Плануванням на підприємстві поетапно охоплюється робота людей і рух ресурсів (матеріальних і фінансових), націлених на одержання заданого кінцевого результату. Затверджений керівником план має силу наказу для зазначених у ньому осіб і структурних одиниць. У ньому гранично чітко і докладно вказуються:

· мета діяльності підприємства на плановий період, кількісно виражена системою встановлених показників;

· засоби досягнення мети (фінансові, матеріальні і трудові);

· етапи і терміни виконання робіт;

· виконавці плану по термінах і видам робіт;

методи, етапи і засоби контролю виконання плану.

.Основні форми планування

Форми планування в залежності від тривалості планів діляться на п'ять видів:

~ стратегічний;

~ довгостроковий;

~ середньостроковий;

~ поточний;

~ оперативно – календарний.

Групування планів на довгостроковий, поточний і оперативно-календарний носять умовний характер. Розходження між ними перебуває в термінах одержання кінцевого результату, а не в об'єкті планування, бо, як правило, він не змінюється. Той самий виріб може включатися в усі види планів .

Наприклад, підготування виробництва і продажу виробу включається в довгостроковий план. Проектування виробу, закупівля устаткування і матеріалів для його виробництва включається в поточні плани. Розподіл персоналу по об'ємах, зв'язаних із виробництвом нового виробу, і оплата поточних витрат включаються в оперативні плани.

Стратегічне планування полягає в основному у визначенні головних цілей діяльності підприємства. При цьому розробляються нові можливості фірми, наприклад, розширення виробничих потужностей шляхом будівництва нових підприємств або придбання устаткування, зміни профілю підприємства або радикальна зміна технології. Стратегічне планування охоплює період у 10-15 років, впливає на функціонування всієї системи керування і ґрунтується на величезних ресурсах. Як правило, установлюється лише основний відповідальний виконавець, тому що при першому етапі ще не ясний ні зміст робіт, ні їхні об'єми. Точний адресний розподіл завдань по термінах виконання, об'ємам витрат і кінцевих результатів визначається в поточних і особливо в оперативно-календарних планах.

Довгострокове планування ( від 5 до 10 років ) полягає у визначенні проміжних цілей на шляху досягнення стратегічних цілей і задач. При цьому більш детально розробляються засоби і способи рішення задач, використання ресурсів, упровадження нової технології.

Середньострокові плани найчастіше охоплюють 5 - тирічний термін, як найбільше відповідний періоду відновлення виробничого апарату й асортименту продукції. Середньострокові плани передбачають розробку послідовності заходів, спрямованих на досягнення цілей, намічених довгостроковою програмою розвитку.

В них формулюються основні задачі на встановлений період, наприклад,

· виробнича стратегія фірми і кожного підрозділу :

- реконструкція і розширення виробничих потужностей, освоєння нової продукції і розширення асортименту ;

· стратегія збуту:

- структура збутової мережі і її розвиток, ступінь контролю над ринком і впровадження на нові ринки, проведення заходів, що сприяють розширенню збуту;

· фінансова стратегія:

- об'єми і напрямки капіталовкладень, джерела фінансування, структура портфелю цінних паперів;

· кадрова політика:

- склад і структура кадрів, їхнє підготування і використання.

Середньостроковий план звичайно містить кількісні показники, у тому числі й у відношенні розподілу ресурсів. У ньому містяться детальні дані про розбивку по видах продукції, дані про капіталовкладення і джерела фінансування. Він розробляється у виробничих підрозділах

Поточне планування здійснюється шляхом детальної розробки оперативних планів для фірми в цілому і її окремих підрозділів, зокрема, програм маркетингу, планів по наукових дослідженнях, планів по виробництву, матеріально-технічному постачанню.

Основною ланкою поточного плану виробництва є оперативно-календарні плани , які включають:

· деталізацію поточного плану і доведення його завдань до кожного цеху, відділу або ділянки;

· організацію доставки на робочі місця матеріалів, палива, вивіз готової продукції, організацію контролю якості;

· забезпечення суцільного контролю за ходом виробничого процесу й оперативне усунення неполадок і збоїв у роботі.

Календарні плани виробництва складаються на основі даних про наявність замовлення, достатньості матеріальних ресурсів, ступеню завантаження виробничих потужностей тощо. У календарних планах виробництва передбачаються витрати на реконструкцію наявних потужностей, заміну устаткування, спорудження нових підприємств, навчання робочої сили.

Реалізація оперативних планів здійснюється через системи бюджетів або фінансових планів, що складаються звичайно на рік або на більш короткий термін по кожному окремому підрозділу, а потім консолідуються в єдиний бюджет або фінансовий план підприємства. Через бюджет здійснюється взаємоув’язка між стратегічним, поточним та іншими видами планування.

Бюджет підприємства являє собою вираження оперативного плану в грошових одиницях, він погоджує оперативний і фінансовий плани, даючи можливість передбачати кінцевий результат діяльності, тобто розміри і норму прибутку. Упорядкуванням бюджетів займаються різні служби або спеціальні сектори. Керівник підприємства затверджує бюджет і відповідає за ефективність методів по його розробці. Бюджет фірми в цілому охоплює всі сторони її діяльності і базується на оперативних планах підрозділів підприємства. У цілому довгострокове, поточне і оперативно-календарне планування взаємозалежні і являють собою єдину систему планування. За допомогою планування зв'язується в єдиний цілісний комплекс весь механізм керування підприємством.

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 12; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2022 год. (0.014 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты