Формалізовані методи дослідження засобів масової комунікації

Мета і завдання спецкурсу, його теоретична основа, головні аспекти та структура. Значення соціологічних методів у дослідженнях ЗМК. Основні групи соціологічних методів. Особливості методів дослідження документів. Документ у соціології - визначення та класифікація. Методи вивчення документів, методи опитування (інтерв'ю, тестування, бесіда, вимірювання настанов та ін.), методи спостереження, моделювання та експерименту. Надійність і достовірність документів: способи перевірки. Загальні принципи аналізу документів. Зовнішній і внутрішній аналіз.

Історія розвитку контент - аналізу як методу: вітчизняний та зарубіжний досвід. Виникнення формалізованого методу дослідження документів. Розвиток контент-аналізу на американському континенті (Г. Лассуелл, А. Джордж, Б. Берельсон, Ч. Осгуд). Західноєвропейський контент-аналіз: особливості застосування. Розвиток контент-аналітичних досліджень у Східній Європі та Радянському Союзі. Контент-аналіз в Україні.

Соціології масової комунікації. Сучасний контент-аналіз як метод дослідження мас-медіа. Масова комунікація як соціальне явище. Масова комунікація як об'єкт соціологічних досліджень. Історія соціології масових комунікацій. Соціологія масових комунікацій як наука. Контент-аналіз як метод дослідження мас-медіа. Можливості контент-аналізу ЗМК і необхідність його використання.

Характеристика контент-аналізу як методу. Принципи й умови контент-аналітичного дослідження та вимоги до нього. Місце контент-аналізу в системі соціологічних методів. Визначення контент-аналізу: метод чи техніка. Сутність і можливості контент-аналізу. Правила проведення досліджень. Принципи контент-аналітичних досліджень. Вимоги до контент-аналізу. Умови проведення формалізованого аналізу.

Цілі та завдання контент-аналітичного дослідження. Мета й завдання контент-аналітичних досліджень. Окреслення наукової гіпотези пошуку. Два напрями дослідження ЗМК: соціально-психологічний і соціологічний.

Можливості якісно-кількісного аналізу. Типи контент-аналізу. Якісні та кількісні сторони аналізу змісту. Види контент-аналізу, різноманітні методики його застосування. Особливості контент-аналізу в порівнянні з якісними, імпресіоністськими методами. Вади контент-аналізу: дійсні та уявні. Значення контент-аналізу.

Об'єкт і предмет контент-аналітичного дослідження. Загальні характеристики процесу контент - аналізу. Об'єкт дослідження контент - аналізу (особливості змісту, текстів). Предмет дослідження в конвент - аналізі. Схема комунікаційного процесу Гарольда Д. Лассвелла.

Надійність, достовірність і валідність контентного аналізу. Проблема надійності та строгості контент-аналізу. Відтворюваність результатів контент-аналізу. Три процедурні рівні контент-аналізущодо змісту й надійності висновків. Достовірність і надійність контент-аналітичних досліджень. Валідність контентного аналізу. Співвідношення якісних і кількісних начал у конткнт-аналізі.

Вибірка та проблема репрезентативності у процесі контент-аналізу. Проблема вибірки. Вибір джерела інформації. Репрезентативна та типологічна вибірка. Репрезентативна вибірка: квотна й випадкова. Вибірка за допомогою експертного опитування. Використання наукових методів під час проведення вибірки. Уникнення елементів суб'єктивізму.

Процедура контент-аналізу. Загальні поняття процедури контент-аналізу. Програма дослідження. Принципи обрання категорій аналізу. Об'єкт дослідження, його часові територіальні межі. Визначення одиниць аналізу і вимірювання. Вироблення процедурного ходу дослідження. Інструкція кодирувальника та її роль.

Техніка контент-аналізу. Практика застосування контент-аналізу. Техніка контент-аналізу. Інструментарій дослідження: від штиркової лінійки до ЕОМ. Застосування в контент-аналізі математичних методик. Контент-аналітичні дослідження в різних науках. Використання аналізу змісту в комплексі з іншими методами.

Збір даних. Квантифікація матеріалів. Інтерпретація результатів дослідження. Квантифікація матеріалів та інтерпретація результатів дослідження. Методика „випадків, що збігаються" Ч. Осгуда: матриця „випадковостей". Напрями інтпретації за Л.Федотовою. Особливості ітерпретації результатів у контент-анлізі порівняно з ітерпетацією результатів в інших соціологічних методах.

Якісні та кількісні методи дослідження ЗМК: порівняльний аналіз. Загальні принципи аналізу документів. Класичні методи аналізу у порівнянні з формалізованим методом дослідження ЗМК. Біографічний метод. Журналістський метод. Історичний метод. Літературний метод.

3.4.6. Спеціалізація "Інформаційна безпека"