Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Держави та її положення на світовій арені




Читайте также:
  1. А. Государственное управление в России. Усиление самодержавия
  2. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
  3. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
  4. Визначення понять «Захід» і «Схід» у світовій культурі
  5. Виникнення держави і права
  6. Внутренняя и внешняя политика самодержавия в 1725–1801 годах
  7. Внутренняя политика самодержавия в первой половине 19 века
  8. Вопрос 7. Жанрово-стилевое новаторство Г.Р.Державина.
  9. Державний устрій Галицько-Волинської держави.

Матеріали офіційної статистики, наукових досліджень з питань політики, економіки, соціального розвитку держав і відносин між ними, дозволяють скласти орієнтовний список факторів і показників, що характеризують стан держави і деякою мірою визначають її поведінку на світовій арені. Цей перелік достатньо умовний, тому що не пов'язаний із конкретною проблемною ситуацією, і наводиться як приклад того, якою може бути повнота списку для проведення інформаційно-аналітичної роботи у царині міжнародних відносин і зовнішньої політики, а також може бути основою для вибору прогнозної інформації й упорядкування ситуаційних сценаріїв.

 

Основні групи факторів:

· територія, природні умови;

· демографічні характеристики;

· загальні показники економічного розвитку;

· державний і приватний сектор економіки;

· структура промислового виробництва;

· сільське господарство, рибальство і лісове господарство;

· рівень розвитку матеріальної інфраструктури;

· внутрішній ринок товарів;

· територіальні аспекти соціально-економічного розвитку;

· виробництво послуг;

· фінанси, кредит, грошовий обіг, ціни;

· зовнішньоекономічні відносини;

· ринок праці;

· розвиток науки та техніки;

· проблеми управління в сфері приватного капіталу;

· соціальні потреби населення;

· показники безпеки і соціального життєвого простору;

· показники екології;

· політична організація суспільства;

· характеристики політичних лідерів;

· характеристики політичного органу, що приймає рішення

· ; внутрішня політика держави;

· реакція суспільства на політику уряду;

· стабільність режиму;

· збройні сили;

· військово-промисловий потенціал;

· зовнішня політика;

· регіональні проблеми;

· міжнародні взаємодії;

· міжнародні конфлікти;

· міжнародні системи взаємодії держав;

· глобальні проблеми сучасності.

Розширений перелік факторів і показників наведений в [1,2] .

 

Цілеспрямована діяльність суб’єкта міжнародних відносин у контексті всього спектра зовнішніх і внутрішніх факторів дає змогу цьому суб’єкту здійснювати дії з метою реалізації своїх життєво важливих інтересів. Це підкреслює значимість внутрішніх чинників у формуванні зовнішньої політики держави, оскільки в цій сфері відбувається концентрація ресурсів і зусиль, необхідних для досягнення цілей у міждержавних відносинах. З урахуванням цього предметом геополітичного аналізу є вивчення проблеми конвертації внутрішнього потенціалу країни у її зовнішній потенціал.



 

Автором курсу лекцій запропоновано комплекс моделей відображення станів держави з використанням векторних моделей. При цьому можливе відображення як кількісних, так і якісних показників, шляхом їх згортки на шкалі 0…1. Найгіршому (найнижчому, найслабкішому, найменшому тощо) значенню показника відповідає значення 0 на шкалі, а найкращому ( найвищому, найсильнішому, бажаному тощо) - значення 1[3].

 

Розглянемо з можливих внутрішніх сфер діяльності держави [ 1,2 ] ті показники та їх рівні (діапазони), що на погляд аналітиків найсуттєвіше впливають на загрози національним інтересам.

 

1. Політична сфера:

1.1. Державний устрій (тоталітарний - демократія);

1.2. Характеристика влади (слаба - сильна);

1.3. Ефективність державного апарату (низька - висока);

1.4. Сила політичних організацій пануючого класу або соціальної групи (мала - велика);



1.5. Сила політичних організацій опозиції (мала - велика);

1.6. Ступінь впливу влади пануючого класу (соціальної групи) на економіку (низький - високий);

1.7. Ступінь впливу електорату (низький - високий);

1.8. Ступінь впливу профспілок (низький - високий);

1.9. Ступінь впливу інших організацій (низький - високий);

1.10. Стабільність режиму (низька - висока);

1.11. Сила інститутів примусу (мала - велика);

1.12. Відносини між гілками влади (суперництво - злагода);

1.13. Реакція суспільства на політики держави (негативна - позитивна);

 

2. Економічна сфера:

2.1. Валовий внутрішній продукт (низький - високий);

2.2. Національний доход на душу населення (низький - високий);

2.3. Капіталовкладення (низькі - високі);

2.4. Основні фонди (низькі - високі);

2.5. Частка державного сектору в економіці (низька - висока);

2.6. Частка приватного сектору (низька - висока);

2.7. Промисловість (нерозвинута - розвинута);

2.8. Сільське господарство (нерозвинуте - розвинуте);

2.9. Енергетика (нерозвинута - розвинута);

2.10. Транспорт (нерозвинутий - розвинутий);

2.11. Зв’язок (нерозвинутий - розвинутий);

2.12. Торгівля (нерозвинута - розвинута);

2.13. Бюджет (недостатній - достатній);

2.14. Запаси золота та іноземної валюти (недостатні - достатні);

2.15. Державний борг (низький - високий);

2.16. Стабільність національної валюти (низька - висока);

2.17. Рівень інфляції (низький - високий);

2.18. Рівень зайнятості населення (низький - високий);

2.19. Якість робочої сили (низька - висока);

2.20. Заробітна плата (низька - висока).

 

3. Соціальна сфера:

3.1. Рівень життя (низький - високий);



3.2. Забезпеченість житлом (низька - висока);

3.3. Соціальне забезпечення (низьке - високе);

3.4. Рівень охорони здоров’я (низький - високий);

3.5. Рівень безпеки соціального середовища (низький - високий).

 

4. Психологічна сфера:

4.1. Впевненість у майбутньому (низька - висока);

4.2. Психологічна мобільність (низька - висока);

4.3. Стабільність стереотипів поведінки (низька - висока);

4.4. Рівень соціальної безпеки (низький - високий);

4.5. Рівень консолідації суспільства (низький - високий).

 

5. Етно-національна сфера:

5.1. Національний стан (багатонаціональний - однонаціональний);

5.2. Стан національних меншин (притиснення - розквіт)

5.3. Розвиток національних мов (пригноблені - розвинені);

5.4. Рівень національної автономії (низький - високий);

5.5. Рівень національної консолідації суспільства (низький - високий);

5.6. Рівень сепаратизму (низький - високий).

 

6. Релігійна сфера:

6.1. Рівень пануючої релігії (низький - високий);

6.2. Рівень свободи відправлення релігійних обрядів релігійними меншинами (низький - високий);

6.3. Рівень міжконфесійної напруженості (низький - високий).

 

7. Сфера ідеології та пропаганди:

7.1. Функції громадської думки (експресивна - директивна);

7.2. Ідеологічна спрямованість масової свідомості (низька - висока);

7.3. Рівень розвитку ЗМІ (низький - високий);

7.4. Рівень свободи слова (низький - високий);

7.5. Вплив ЗМІ на масову свідомість (низький - високий).

 

8. Воєнна сфера:

8.1. Чисельність збройних сил (достатня - недостатня);

8.2. Технічне оснащення (застаріле - сучасне);

8.3. Підготовка та навченість (низька - висока);

8.4. Моральний стан військ (низький - високий);

8.5. Витрати на збройні сили (низькі - високі);

8.6. Досвід ведення бойових дій (відсутній - наявний);

8.7. Воєнна доктрина (оборонна - агресивна);

8.8. Військово-промисловий потенціал (нерозвинений - розвинений);

8.9. Продаж зброї іноземним державам (відсутній - масова торгівля зброєю);

8.10. Купівля зброї у інших держав (у великих обсягах - відсутня).

 

9. Правова сфера:

9.1. Наявність Конституції (відсутня - наявна);

9.2. Дотримання в суспільстві правових норм (відсутнє - наявне);

9.3. Ефективність трудового кодексу (низька - висока);

9.4. Ефективність цивільного кодексу (низька - висока);

9.5. Ефективність кримінального кодексу (низька - висока);

9.6. Рівень дотримання прав людини (низький - високий);

9.7. Рівень відповідності законодавства нормам міжнародного права (низький - високий);

9.8. Рівень правової захищеності (низький - високий).

 

Екологічна сфера:

10.1. Забезпеченість питною водою (недостатня - висока);

10.2. Стан земельного фонду (вичерпаний - достатній);

10.3. Рівень забрудненості повітряного середовища (низький - високий);

10.4. Рівень стихійних лих (низький - високий);

10.5. Рівень санітарно-гігієнічних умов (низький - високий);

10.6. Вплив промисловості на стан екології (низький - високий);

Вплив сільського господарства на стан екології (низький - високий).

 

11. Науково-технологічна сфера:

11.1. Загальний рівень науково-технічного розвитку (низький - високий);

11.2. Рівень розвитку фундаментальних наук (низький - високий);

11.3. Рівень впровадження прикладних розробок (низький - високий);

11.4. Обсяги фінансування науки (недостатні - високі);

11.5. Забезпеченість сфери науки кадрами (низька - висока);

11.6. Якість підготовки наукових кадрів (низька - висока);

11.7. Експорт наукових технологій (низький - високий);

11.8. Імпорт наукових технологій (низький - високий);

11.9. Рівень наукових розробок (низький - високий);

11.10. “Витік мізків” (витік - притік);

11.11. Престижність наукової праці (низька - висока).

 

12. Демографічна сфера:

12.1. Чисельність населення (мала - велика);

12.2. Народжуваність (низька - висока);

12.3. Смертність (низька - висока);

12.4. Форми розселення (нерівномірне - рівномірне);

12.5. Протяжність життя (низька - висока);

12.6. Частка економічно-активного населення (низька - висока);

12.7. Частка найманих працівників (низька - висока);

12.8. Частка підприємців (низька - висока);

12.9. Частка середнього класу (низька - висока);

12.10. Рівень урбанізації (низький - високий);

12.11. Рівень еміграції (низький - високий);

12.12. Рівень іміграції (низький - високий).

 

13. Інформаційна сфера:

13.1. Ступінь регульованості державою (низький - високий);

13.2. Рівень свободи слова (низький - високий);

13.3. Рівень інфраструктури (низький - високий).

13.9. Рівень інформаційної культури (низький - високий);

 

14. Сфера освіти та культури:

14.1. Рівень традицій (низький - високий);

14.2. Рівень письменності (низький - високий);

14.3. Стан освіти (низький - високий);

14.4. Якість освіти (низька - висока);

14.5. Рівень підготовки кваліфікованих фахівців (низький - високий);

14.6. Рівень образотворчого мистецтва (низький - високий);

14.7. Рівень музичної культури (низький - високий);

14.8. Рівень сценічного мистецтва і культури (низький - високий);

14.9. Рівень фізичної культури та спорту (низький - високий).

 

15. Сфера природних ресурсів:

15.1. Рівень природних умов (несприятливі - сприятливі);

15.2. Рівень водних запасів (низький - високий);

15.3. Ефективність ґрунтів (низька - висока);

15.4. Рівень рослинності (низький - високий);

15.5. Рівень тваринного світу (низький - високий);

15.6. Запас вугілля (низький - високий);

15.7. Запас нафти (низький - високий);

15.8. Запаси мінеральних ресурсів (низькі - високі);

15.9. Запаси газу (низькі - високі);

15.10. Запаси золота (низькі - високі).

 

16. Сфера керівництва та політичної еліти:

16.1. Ефективність взаємодії (низька - висока);

16.2. Рівень фізичних і психічних особливостей (низький - високий);

16.3. Властивості характеру (нестійкий - врівноважений);

16.4. Рівень професійних якостей (низький - високий);

16.5. Досвід політичної діяльності (низький - високий);

16.6. Особливості прийняття рішень (нерішучість - рішучість);

16.7. Політичний авторитет в країні (низький - високий);

16.8. Ефективність впливу еліти на керівництво (низький - високий);

16.9. Рівень професійних якостей (низький - високий);

16.10. Рівень зв’язку з широкими верствами (низький - високий);

16.11. Ефективність прийняття рішень (низька - висока);

16.12. Авторитет в країні (низький - високий);

16.13. Ступінь регулювання економічної політики (низька - висока);

16.14. Ефективність соціальної політики (низька - висока);

16.15. Рівень механізму державної влади (низький - високий).

 

Оцінки частинних показників можуть бути отриманими шляхом експертного опитування або обчислень за відповідними формулами, методами, алгоритмами. Як вже вказувалося, найбільш поширеною шкалою значень частинних показників pij(t) ( j- ий показник, в i-ій сфері) є шкала pij(t) º [0…1].

 

Згортка показників Іi(t)для кожної сфериi = 1…16, як оцінки рівня досягнення ідеального (бажаного) стану на певний час t, через частинні показники pij(t), може бути здійснена за формулою

Іi(t) = aij pij(t),

де aij - ваговий коефіцієнт частинного показника, при цьому виконується умова нормалізації aij = 1.

Якщо за основу характеристики стану держави взяти її основні показники, що були розглянуті вище, можна запропонувати 16 основних векторів, які відображають внутрішній стан та розвиток держави, і складають дві групи сфер:

а) духовний світ суспільства

· сфера освіти і культури;

· правова сфера;

· сфера ідеології та пропаганди;

· сфера правлячої еліти;

· політичний стан;

· морально-психологічна сфера;

· релігійна сфера;

· національно-етнічна сфера;

· соціальна сфера;

б) матеріальний світ

· демографічна сфера;

· воєнна сфера;

· сфера природних ресурсів;

· економічна сфера;

· екологічна сфера;

· науково-технологічна сфера;

· інформаційна сфера.

 

Як визначено вище, оцінки Ii(t) , i = 1, … 16 можуть бути отримані шляхом експертного опитування, імітаційного моделювання або застосування певних аналітичних залежностей.

Автором, з використанням методології теорії циклів, запропонована така залежність:

 

Ii(t) = Ii0 – I cos – Iic cos – I cos ,

 

де Ii0- постійна складова оцінки і-ої сфери, (приймається Ii0 = 0,5);

I(Iic, I) - інтенсивність (амплітуда) коливального процесу довгострокового(середньострокового, короткострокового) циклу в і-ій сфері, I= 0,2 … 0,25, Iic = 0,1 … 0,15, I = 0,05;

( , ) - моменти часу мінімального значення попереднього довгострокового (середньострокового, короткострокового) циклу в і-ій сфері, в якому зароджується новий цикл;

T(Tic, T) - період довгострокового (середньострокового, короткострокового) циклу в і-ій сфері.

Тоді, для будь якої сфери розвитку держави, визначивши параметри Ii0, I(Iic, I), ( , ), T(Tic, T) можна графічно подати динаміку Ii(t) , i = 1, …, 16 (наприклад, рис.1)

 


Рис 1. Динаміка зміни оцінки досягнення певного інтересу держави у часі

 

Так, на векторній діаграмі (рис.2) відкладемо експертні оцінки стану України в різних сферах на початку ХХІ століття, отримані нами спільно методом "мозкового штурму".

 
 

Рис 2. Векторна діаграма експертної оцінки стану України у різних сферах життєдіяльності суспільства станом на 2005 рік

 

Вектори на векторній діаграмі розмістимо таким чином, щоб нижня частина діаграми відповідала сферам матеріального світу держави (базис), а верхня - відповідала сферам духовного світу суспільства (надбудова). Зліва та справа від кожного вектору знаходяться вектори сфер, які найбільше впливають на сферу, що визначає даний вектор.

Аналогічним чином розглянемо і показники, що визначають взаємодію з іншими державами, організаціями в системі міжнародних відносин:

1. Напрям зовнішньої політики ( миролюбний - агресивний);

2. Рівень договірних відносин (низький - високий);

3. Участь в міжнародних організаціях (низька - висока);

4. Участь в військово-політичних блоках (низька - висока);

5. Залежність від зовнішньої допомоги (висока - низька);

6. Характеристики військової допомоги (отримання - надання);

7. Характеристики економічної допомоги (отримання - надання);

8. Характеристики фінансової допомоги (отримання - надання);

9. Характеристики науково-технічної допомоги (отримання - надання);

10. Залежність від МВФ (висока - низька);

11. Залежність від іноземних інвестицій (висока - низька);

12.Рівень імпорту (високий - низький);

13. Рівень експорту (низький - високий);

14. Імідж у світі (низький - високий);

15. Рівень втручання у внутрішні справи інших держав (низький - високий);

16. Рівень захищеності суверенітету (низький - високий).

 

При формуванні векторної діаграми, як і в попередньому випадку, визначимо показники матеріально-фінансових відносин (базис) і показники власне дипломатичних дій (надбудова в духовній сфері).

 
 

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 43; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.043 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты