Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Методи вивчення інформаційних потреб




Читайте также:
  1. Amp; Методичні вказівки
  2. Amp; Методичні вказівки
  3. Amp; Методичні вказівки
  4. Amp; Методичні вказівки
  5. Amp; Методичні вказівки
  6. Amp; Методичні вказівки
  7. Amp; Методичні вказівки
  8. B. Искусственная вентиляция легких. Методики проведения искусственной вентиляции легких
  9. C2 Раскройте на трех примерах научный вывод о том, что социальные условия влияют на характер и форму удовлетворения первичных (биологических, витальных) потребностей.
  10. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ

 

У залежності від джерела відомостей про інформаційні потреби методи вивчення поділяють на прямі і непрямі.

Під прямими розуміють методи взаємодії (у тому числі опосередковані) із фахівцями - користувачами інформації. До цих методів відносять:

· анкетування;

· інтерв'ювання;

· використання рубрикаторів;

· використання карт зворотного зв'язку;

· використання уніфікованих бланків-запитів або технічних завдань на інформаційне обслуговування.

Анкетування - (метод анкетного опитуванння фахівців) - метод експертних оцінок, що полягає в розробці спеціальної анкети, збиранні даних, їхньому аналізі й обробці з метою виявлення необхідних показників інформаційних потреб. Він дає можливість одночасно вивчати інформаційні потреби багатьох фахівців, автоматизувати обробку даних. Точність методу залежить від досконалості методології проведення опитування, якості формалізованої анкети і попередньої роботи з користувачами інформації.

Метод інтерв'ювання передбачає попередню розробку програми можливих цільових запитань, отримання відповідей на них у процесі зустрічей із фахівцями й аналіз даних. Цей метод потребує високої точності при формулюванні запитань, значного часу на опитування й обробку даних.

Метод рубрикаторів передбачає існуючі і можливі напрямки інформаційного забезпечення. Фахівець відзначає, а при необхідності доповнює рубрикатори новими темами.

Позитивні результати забезпечують уточнення інформаційних потреб під час їхнього практичного задоволення. З цією метою матеріали, що направляються користувачу, супроводжуються картками зворотного зв'язку, що містять шкалу оцінок інформації.

Непрямі (документальні) методи базуються на аналізі документальних джерел інформації.

Серед непрямих методів на першому місці стоїть метод вивчення планово-директивних документів, у яких із неоднаковою мірою деталізації відображається зміст і терміни виконуваних робіт, а також визначені їхні учасники.

Також вивчають документи, що не публікуються . До них відносять: звіти, протоколи, пояснювальні записки, контракти тощо, що дає можливість оцінити інформаційні потреби працівників і рівень виконуваної ними роботи.

Об'єктивним методом визначення інформаційних потреб є аналіз бібліографічних посилань у різних видах опублікованих і неопублікованих документів. Ця процедура трудомістка, потребує певних навичок і підвищеної уваги.



Аналіз розподілу первинних матеріалів у вторинних документах забезпечує можливість більш повного визначення інформаційних потреб. У залежності від частоти їхнього використання у вторинних документах можна встановити зони розсіювання, виділити профільні і непрофильні, рідкісні і випадкові джерела інформації. Крім того, можна визначити документи частого використання, мало використовувані і такі, що зовсім не використовувалися протягом певного періоду. Проте частота використання конкретного документа не завжди характеризує його інформаційну цінність.

Одним із комплексних підходів визначення інформаційних потреб є побудова "дерева цілей", що являє собою ієрархічну структуру цільових настанов. "Дерево цілей" має п'ять рівнів:

· головні цілі конкретної роботи або комплексу робіт;

· задачі, що необхідно вирішити для досягнення головних цілей;

· проблеми, що потребують вирішення при знаходженні відповідей на задачі попередніх рівнів;

· можливі напрямки вирішення проблем;



· умови, при яких можлива реалізація цих напрямків.

Формування інформаційних потреб для кожного рівня "дерева цілей" має свою специфіку.

Рівень головних цілей дає можливість уявити кінцевий результат роботи і побачити його можливий вплив на розвиток галузі, наприклад, міжнародних відносин. Формування цілі потребує знання тематичного напрямку, а також урахування наявних і необхідних ресурсів для її досягнення. Досвід свідчить, що головні цілі часто виражаються в узагальненому вигляді, без належного вивчення стану питання, і особливо - без розгляду в перспективному плані можливого розвитку галузі. Тому визначення інформаційних потреб на даному рівні повинно базуватися на прогнозах розвитку цього напрямку діяльності.

Рівень задач потребує таких рішень, які є необхідною і достатньою умовою для досягнення поставлених цілей. Відомості доцільно подавати у формі таблиць порівняння.

Рівень проблем передбачає дотримання основних принципів: визначення загальновідомих питань, вивчення дискусійних питань, що потребують подальших досліджень і, нарешті, вивчення нерозвязаних проблем. Іншими словами, необхідно розмежувати відоме, те що існує і невідоме.

Рівень напрямків пошуку для вирішення проблем - це дослідження різноманітних шляхів знаходження відповідей. Зміст вирішення проблеми полягає в тому, щоб зібрані й оброблені інформаційні матеріали подати у формі стрункого, послідовного, аргументованого обгрунтування досягнення цілей. Через недосконалість або недостатність інформації часто губиться багато часу на те, щоб знайти найбільше ефективний шлях досягнення кінцевої мети. На цьому рівні інформаційні потреби особливо активні, оскільки їхнє задоволення може призвести до істотної економії трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.



Рівень умов, при яких можлива реалізація напрямків вирішення проблем, потребує створення надійної системи інформації про ситуації в міжнародних відносинах і окремих рішеннях.

Засіб прояву інформаційної потреби - інформаційний запит - сформульована природною мовою в письмовій або усній формі усвідомлена вимога фахівця, організації, установи, що частково відтворює їхні потреби і спрямована комунікатору для одержання необхідних синтезованих відомостей, фактографічних даних.

У рамках специфічної діяльності користувачів інформаційні запити можна розділити на:

· концептуальні;

· аналітичні;

· документальні;

· фактографічні;

· адресні;

· методико-організаційні.

Концептуальні інформаційні запити пов'язані з теоретичними дослідженнями в сфері міжнародних відносин і зовнішньої політики. Потреба в такій інформації виникає при розробці довгострокових прогнозів у міжнародній діяльності.

Аналітичні інформаційні запити пов'язані з оцінкою поточного стану міжнародних відносин і вибором конкретних рішень.

Документальні інформаційні запити обумовлені необхідністю одержання інформації з одного або декількох первинних джерел. Для цих запитів характерні одна або декілька пошукових ознак, наприклад: назва, рік видання, номер документа й ін.

Фактографічні інформаційні запити виникають у процесі розв'язання окремих задач, що мають конкретний характер.

Адресні інформаційні запити визначають сімейство джерел одержання інформації.

Методико - організаційні запити - запити з проханням подачі матеріалів з теорії та практики інформаційної діяльності.

При формулюванні інформаційних запитів, як правило, виникають перешкоди:

· психологічні;

· структурні;

· семантичні.

Психологічні перешкоди при формулюванні й оформленні інформаційних запитів з'являються внаслідок недовіри певного кола користувачів інформації комунікатору. У цих умовах на користувача сильніше усього може впливати тільки своєчасна видача повної і точної інформації на запит.

Структурні перешкоди обумовлені порушенням композиційної побудови інформаційного запиту.

Семантичні перешкоди пов'язані з неправильним тлумаченням змісту термінів, стилістичними помилками, використанням скорочень тощо.

Якісне визначення і практичне задоволення інформаційних потреб дає можливість інтенсифікувати процес міжнародних політичних, правових і економічних відносин.

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 55; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.012 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты