Джерела інформації. 1. Почепцов Г.Г. Теорія комунікацій

1. Почепцов Г.Г. Теорія комунікацій. - К.:ВЦ"Київський університет", 1999. - 308 с.

2. Плэтт В. Стратегическая разведка. Основные принципы: Учебное пособие. – М.: Издательский Дом “ФОРУМ”, 1997. – 376 с.

3. Хант Ч., Зартаньян В. Разведка на службе вашего предприятия. – К.: Укрзакордонвизасервис, 1992. – 160 с.

4. Давыдов И.Ю. Тайна фирмы. – К.: Фирма КОЛИР-2, 1993 – 176 с.

5. Духов В.Е. Экономическая разведка и безопасность фирмы. – К.: ИМСО МО Украины, НВФ “Студцентр”, 1997. – 176 с.

Аналіз змісту документів та аналітико-синтетична обробка інформації

Моделі взаємозв’язку текстів і реальності

Документ як об’єкт аналізу

У повсякденній свідомості під документом розуміють будь-який юридичний документ, що щось засвідчує, надає якісь певні права чи накладає обов’язки [1]. У соціології поняття документ набуває ширше поняття, наприклад, документ - це спеціально створений людиною предмет, який призначений для передачі чи зберігання інформації, чи матеріальний носій запису (папір, кіно- і фотоплівка, магнітний запис тощо) із зафіксованою на ньому інформацією для її передачі у часі і просторі. Ще є погляд на документ як на засіб закріплення різними способами на спеціальному матеріальному носії інформації про факти, події, явища об’єктивної дійсності й розумової діяльності людини.

Розбігаються думки дослідників і про те, що вважати змістом документів. За визначенням американського дослідника В. Берельсона - це "сукупність значень, які виражені символами (словесними, музичними, мальованими, ліпленими чи тими, що мають характер жестів)…". З цією думкою перегукується визначення російського вченого О.Алексєєва: "Під текстом будемо розуміти усяку сукупність зовнішніх виявів людської діяльності, яка набула системи знакових функцій".

Таким чином об’єктом аналізу може бути документ як різноманітна інформація, закріплена на будь-якому носії і незалежно від каналу його передачі.

Надійність і достовірність документів

Щоб оцінити реальну міру надійності і достовірності інформації існує ряд засобів:

· для найпростішої перевірки необхідно вивчити наміри і мотиви творця документа, проаналізувати умови, у яких він створювався;

· вивчаючи надійність, можна порівняти зміст документів, що виходять з одного джерела, при цьому вивчаючи зміни, що відбулися протягом певного часу в різних ситуаціях, можна відокремити постійні категорії від змінних;

· в оцінці достовірності документів можуть допомогти аналіз виявлених помилок, що можна класифікувати на випадкові і систематичні, а останні - на свідомі і неусвідомлені.