Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Контент-аналіз як формалізований метод аналізу змісту документів

Читайте также:
  1. Amp; Методичні вказівки
  2. Amp; Методичні вказівки
  3. Amp; Методичні вказівки
  4. Amp; Методичні вказівки
  5. Amp; Методичні вказівки
  6. Amp; Методичні вказівки
  7. Amp; Методичні вказівки
  8. B. Искусственная вентиляция легких. Методики проведения искусственной вентиляции легких
  9. Cтруктуры внешней памяти, методы организации индексов
  10. FDDI. Архитектура сети, метод доступа, стек протоколов.

 

Контент-аналіз - кількісно-якісний метод вивчення документів, який характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури, що полягає в квантификаційному опрацюванні тексту з подальшою інтепретацією результатів.

Предметом контент-аналізу є проблеми соціальної дійсності, у тому числі міжнародних відносин і зовнішньої політики, що висвітлюються або, навпаки, утаємничуються в документах, а також внутрішні закономірності об'єкта досліджень.

Основні принципи контент-аналізу:

· строгість аналізу, тобто його обгрунтованість і воспроизводимость; повне охоплення всіх досліджуваних джерел інформації;

· об'єктивність аналізу.

 

Мета і задачі контент-аналізу - дослідження документа або сукупності документів для вивчення закономірностей внутрішньої побудови документів, установок і умов, що його породили.

Типи контент-аналізу:

· пошуковий і контрольний;

· спрямований і ненаправлений;

· прямий і непрямий;

· структурний.

Пошуковий контент-аналіз характеризується тим, що в ньому фіксується наявність або відсутність певних елементів змісту.

Контрольний контент-аналіз розглядає частоту наявності елементів змісту.

Спрямований контент-аналіз повинен мати чітку мету і фундаментальну наукову гіпотезу.

Ненаправлений контент-аналіз, застосований до великих обсягів даних може призвести до дарма загубленого часу.

Прямий контент-аналіз передбачає простий підрахунок одиниць дослідження в тому вигляді, у якому вони подані.

Непрямий контент-аналіз тонко інтепретує те, що подано в змісті документа, тому може визначити схований зміст комунікації.

Структурний контент-аналіз обумовлений тим, що деякі елементи не можна підрахувати, не звертаючи уваги на контекст, на їх зв'язок з іншими словами.

Види контент-аналізу:

· підрахунок символів (одиниць аналізу);

· класифікація символів за ставленням комунікатора до проблеми на позитивні і негативні;

· аналіз за елементами (головним і другорядним);

· тематичний аналіз;

· структурний аналіз (аналіз взаємовідносин тем у тексті: таких, що взаимодоповнюють; таких, щооб'єднують; таких, що зіштовхують);

· серійний аналіз (аналіз усіх матеріалів за темою).

 

Контент-аналіз також поділяють на:



· семантичний(класифікація елементів змісту на підставі їхніх значень);

· прагматичний (ув'язування з елементами змісту характеристик комунікатора або адресата);

· текстовий (розчленовування тексту повідомлення на елементи змісту і синтез категорій моделі змісту тексту);

· послідовний(аналіз динаміки змісту в часі з жорсткою фіксацією ланцюжка перехідних станів).

 

Сильні сторони контент-аналізу:

· об'єктивність;

· строгість;

· системність;

· квантифікація об'єкта дослідження.

Слабкі сторони контент-аналізу:

· не розрізняються півтони в документі;

· чим менше обсяг тексту, тим менш обгрунтовані висновки;

· губиться своірідність документа.

 

Процес контент-аналізу містить такі етапи:

· вибір категорії аналізу (ємних і одночасно лаконічних висловлювань проблеми дослідження, відповідно яких сортуються одиниці аналізу і квантифікується текст);

· вибір одиниць дослідження (тієї частини змісту, яка виділяється як елемент, що потрапляє під ту або іншу категорію);

· квантифікація тексту (підрахунок і кількісне зіставлення одиниць аналізу в документі або частині документа);

· інтепретація даних дослідження (відслідковування тенденцій статистичних змін, внутрішньотекстові порівняння, зіставлення контент-аналітичних і інших джерел).



У таблиці наведені спільні характеристики аспектів досліджень, задач, об'єктів і предметів контент-аналізу засобів масової комунікації й інших документів.

Досліджуваний аспект комунікації Задача контент-аналізу Об'єкт контент-аналізу Предмет контент-аналізу
Відтворення об'єктивних подій і явищ Реконструкція подій і явищ Денотивний зміст пові-домлень Об'єктивні характеристики проблемних ситуацій міжнарод-них відносин і зовнішньої політики
Встановлення закономір-ностей відтворення дійсності Тематична структура і семантичне значення повідомлень
Вираження цілей і характеристик творця повідомлень Виявлення соціальних задач, комунікативних намірів і пропагандист-ських цілей Функціональні харак-теристики повідомлень. Співвідношення пізна-вальних, ціннісних і нормативних елементів змісту повідомлень Характеристика автора-розроблювача інформації і комунікатора-аніматора
Визначення характе-ристик комунікатора Структура і прагматичні значення повідомлень
Задоволення комунікатив-них потреб адресата Визначення особливостей повідомлень задоволення комунікативних потреб Інформаційна якість повідомлень Відповідність характеристик повідомлень інформаційним по- требам адресата
Взаємодія комунікатора й адресата Пояснення і прогнозуван-ня комунікативної ефек-тивності впливу Мова повідомлення, структура тексту, пропагандистські прийоми Відповідність комунікативних засобів цілям впливу і комуні-кативному досвіду адресата
Пояснення і прогнозуван-ня соціальної ефек-тивності впливу Об'єкти комунікації, характер відбитку різноманітних сфер діяльності Відповідність змісту повідом-лень соціальному досвіду й установкам груп адресата
Визначення комунікацій-них відносин між різними групами Соціальні характеристики джерела й адресата, їх взаємодія Відповідність встановлених відносин певним соціальним групам


Питома вага категорій змісту може бути розрахована за формулою:

 

,

де ПТ - питома вага теми,

РТ- загальний обсяг рядків, коли тема головна;

Кгол - кількість випадків, коли тема головна;

Кдр- кількість випадків, коли тема другорядна;

Ка- кількість випадків, коли тема детально аналізується;

Кв- кількість випадків, коли тема висвітлюється;

Кзг- кількість випадків, коли тема просто згадується.

У такому випадку дослідник бере потрійну гарантію міцності. Починаючи з найпростішого відношення кількості рядків, у яких визначена головна тема, до всієї кількості рядків, де згадуються досліджувані категорії, поступово доходять до більш тонкого аналізу теми, коли враховуються ситуації, в яких тема детально аналізується, висвітлюється, просто згадується.

 

Нижче наведено фрагмент одного з документів.

"… Политико-стратегические вопросы мировой важности следует доверить новому органу, состоящему из Соединенных Штатов Америки, Великобритании и Франции. Этот орган должен взять на себя ответственность за принятие совместных решений по всем политическим вопросам, влияющим на безопасность во всем мире. и за составление, а при необходимости воплощение в жизнь стратегических планов, особенно тех, что связаны с применением ядерного оружия. Он также должен будет нести ответственность за возможную организацию обороны отдельных оперативных регионов, таких как Северный Ледовитый, Атлантический, Тихий и Индийский океаны. Эти регионы могли бы, если возникнет нужда, разделиться на отдельные подрайоны"

Використовуючи будь які методи, способи аналізу документів, спробуйте дати відповіді на питання:


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 55; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Модель викривлення джерела | Хто автор цього документа?
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2019 год. (0.013 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты