КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Контент-аналіз як формалізований метод аналізу змісту документів
Контент-аналіз - кількісно-якісний метод вивчення документів, який характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури, що полягає в квантификаційному опрацюванні тексту з подальшою інтепретацією результатів.
Предметом контент-аналізу є проблеми соціальної дійсності, у тому числі міжнародних відносин і зовнішньої політики, що висвітлюються або, навпаки, утаємничуються в документах, а також внутрішні закономірності об'єкта досліджень.
Основні принципи контент-аналізу:
· строгість аналізу, тобто його обгрунтованість і воспроизводимость; повне охоплення всіх досліджуваних джерел інформації;
· об'єктивність аналізу.
Мета і задачі контент-аналізу - дослідження документа або сукупності документів для вивчення закономірностей внутрішньої побудови документів, установок і умов, що його породили.
Типи контент-аналізу:
· пошуковий і контрольний;
· спрямований і ненаправлений;
· прямий і непрямий;
· структурний.
Пошуковий контент-аналіз характеризується тим, що в ньому фіксується наявність або відсутність певних елементів змісту.
Контрольний контент-аналіз розглядає частоту наявності елементів змісту.
Спрямований контент-аналіз повинен мати чітку мету і фундаментальну наукову гіпотезу.
Ненаправлений контент-аналіз, застосований до великих обсягів даних може призвести до дарма загубленого часу.
Прямий контент-аналіз передбачає простий підрахунок одиниць дослідження в тому вигляді, у якому вони подані.
Непрямий контент-аналіз тонко інтепретує те, що подано в змісті документа, тому може визначити схований зміст комунікації.
Структурний контент-аналіз обумовлений тим, що деякі елементи не можна підрахувати, не звертаючи уваги на контекст, на їх зв'язок з іншими словами.
Види контент-аналізу:
· підрахунок символів (одиниць аналізу);
· класифікація символів за ставленням комунікатора до проблеми на позитивні і негативні;
· аналіз за елементами (головним і другорядним);
· тематичний аналіз;
· структурний аналіз (аналіз взаємовідносин тем у тексті: таких, що взаимодоповнюють; таких, щооб'єднують; таких, що зіштовхують);
· серійний аналіз (аналіз усіх матеріалів за темою).
Контент-аналіз також поділяють на:
· семантичний(класифікація елементів змісту на підставі їхніх значень);
· прагматичний (ув'язування з елементами змісту характеристик комунікатора або адресата);
· текстовий (розчленовування тексту повідомлення на елементи змісту і синтез категорій моделі змісту тексту);
· послідовний(аналіз динаміки змісту в часі з жорсткою фіксацією ланцюжка перехідних станів).
Сильні сторони контент-аналізу:
· об'єктивність;
· строгість;
· системність;
· квантифікація об'єкта дослідження.
Слабкі сторони контент-аналізу:
· не розрізняються півтони в документі;
· чим менше обсяг тексту, тим менш обгрунтовані висновки;
· губиться своірідність документа.
Процес контент-аналізу містить такі етапи:
· вибір категорії аналізу (ємних і одночасно лаконічних висловлювань проблеми дослідження, відповідно яких сортуються одиниці аналізу і квантифікується текст);
· вибір одиниць дослідження (тієї частини змісту, яка виділяється як елемент, що потрапляє під ту або іншу категорію);
· квантифікація тексту (підрахунок і кількісне зіставлення одиниць аналізу в документі або частині документа);
· інтепретація даних дослідження (відслідковування тенденцій статистичних змін, внутрішньотекстові порівняння, зіставлення контент-аналітичних і інших джерел).
У таблиці наведені спільні характеристики аспектів досліджень, задач, об'єктів і предметів контент-аналізу засобів масової комунікації й інших документів.
| Досліджуваний аспект комунікації | Задача контент-аналізу | Об'єкт контент-аналізу | Предмет контент-аналізу |
| Відтворення об'єктивних подій і явищ | Реконструкція подій і явищ | Денотивний зміст пові-домлень | Об'єктивні характеристики проблемних ситуацій міжнарод-них відносин і зовнішньої політики |
| Встановлення закономір-ностей відтворення дійсності | Тематична структура і семантичне значення повідомлень | ||
| Вираження цілей і характеристик творця повідомлень | Виявлення соціальних задач, комунікативних намірів і пропагандист-ських цілей | Функціональні харак-теристики повідомлень. Співвідношення пізна-вальних, ціннісних і нормативних елементів змісту повідомлень | Характеристика автора-розроблювача інформації і комунікатора-аніматора |
| Визначення характе-ристик комунікатора | Структура і прагматичні значення повідомлень | ||
| Задоволення комунікатив-них потреб адресата | Визначення особливостей повідомлень задоволення комунікативних потреб | Інформаційна якість повідомлень | Відповідність характеристик повідомлень інформаційним по- требам адресата |
| Взаємодія комунікатора й адресата | Пояснення і прогнозуван-ня комунікативної ефек-тивності впливу | Мова повідомлення, структура тексту, пропагандистські прийоми | Відповідність комунікативних засобів цілям впливу і комуні-кативному досвіду адресата |
| Пояснення і прогнозуван-ня соціальної ефек-тивності впливу | Об'єкти комунікації, характер відбитку різноманітних сфер діяльності | Відповідність змісту повідом-лень соціальному досвіду й установкам груп адресата | |
| Визначення комунікацій-них відносин між різними групами | Соціальні характеристики джерела й адресата, їх взаємодія | Відповідність встановлених відносин певним соціальним групам |
Питома вага категорій змісту може бути розрахована за формулою:
,
де ПТ - питома вага теми,
РТ- загальний обсяг рядків, коли тема головна;
Кгол - кількість випадків, коли тема головна;
Кдр- кількість випадків, коли тема другорядна;
Ка- кількість випадків, коли тема детально аналізується;
Кв- кількість випадків, коли тема висвітлюється;
Кзг- кількість випадків, коли тема просто згадується.
У такому випадку дослідник бере потрійну гарантію міцності. Починаючи з найпростішого відношення кількості рядків, у яких визначена головна тема, до всієї кількості рядків, де згадуються досліджувані категорії, поступово доходять до більш тонкого аналізу теми, коли враховуються ситуації, в яких тема детально аналізується, висвітлюється, просто згадується.
Нижче наведено фрагмент одного з документів.
"… Политико-стратегические вопросы мировой важности следует доверить новому органу, состоящему из Соединенных Штатов Америки, Великобритании и Франции. Этот орган должен взять на себя ответственность за принятие совместных решений по всем политическим вопросам, влияющим на безопасность во всем мире. и за составление, а при необходимости воплощение в жизнь стратегических планов, особенно тех, что связаны с применением ядерного оружия. Он также должен будет нести ответственность за возможную организацию обороны отдельных оперативных регионов, таких как Северный Ледовитый, Атлантический, Тихий и Индийский океаны. Эти регионы могли бы, если возникнет нужда, разделиться на отдельные подрайоны"
Використовуючи будь які методи, способи аналізу документів, спробуйте дати відповіді на питання:
Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 289; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |